Cправа № 700/400/19
Провадження № 1-кп/700/63/19
іменем України
"22" травня 2019 р. Лисянський районний суд Черкаської області:
в складі головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1-кп/700/63/19 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Лисянка, проживає в АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, освіта середня, не працює, одружена, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судима,
за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 згідно обвинувального акта обвинувачується в тому, що 17 листопада 2017 року звернулась до Управління соціального захисту населення Лисянської РДА з заявою про призначення та виплату матеріальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на підставі постанови КМУ від 24 лютого 2003 року № 250. На підставі вказаної заяви ОСОБА_4 призначено відповідну допомогу. Разом з тим, при поданні довідки про склад сім'ї та декларації, до складу сім'ї входять: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 . На підставі викладеного державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям була призначена на всіх членів сім'ї. В ході перевірки управлінням соціального захисту населення Лисянської РДА було виявлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка ОСОБА_5 від попереднього шлюбу фактично проживає зі своєю матір'ю. Тому ОСОБА_6 не є членом сім'ї і розрахунок державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на дану дитину був неправомірний, внаслідок чого були надміру виплачені кошти. Відповідно до вищевикладеного ОСОБА_4 в період з 01.10.2017 по 31.10.2018 управлінням соціального захисту населення Лисянської РДА надміру виплачено матеріальну допомогу малозабезпеченим сім'ям на суму 18803,23 грн., чим спричинила матеріальних збитків державі на вище вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному злочині невеликої тяжкості, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України.
Представник потерпілого у судове засдіання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Обвинувачена у судовому засіданні подала клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям.
Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до вимог ст.ст. 285, 286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається зі змісту пункту 3 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Під час з'ясування питання щодо визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні останній з моменту внесення даних до ЄРДР сприяла розкриттю злочину, шкодує за вчинене, відшкодувала завдані збитки в повному обсязі.
Таким чином, встановлено обставини, що дозволяють суду дійти до висновку про наявність всіх складових дійового каяття обвинуваченої, а отже є всі підстави для звільнення останньої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у звязку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 285, 286, 350 КПК України, ст.ст. 12, 45 КК України, суд,
ухвалив:
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 190 ч. 1 КК України на підставі ст. 45 КК України, у звязку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019251140000032 від 11.04.2019 року - закрити.
Речові докази у вигляді особової справи ОСОБА_4 щодо виплат матеріальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на 91 аркуші повернути Управлінню соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1