Справа № 146/435/19
"21" травня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
складі: головуючого - судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря Слободянюк Т.М.,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 в смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області, після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 0,0904 га, що розташована в АДРЕСА_1 , посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 , виданого Томашпільською селищною радою 26 серпня 2011 року.
Позивач є спадкоємцем за заповітом.
Коли вона звернулася з заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, то нотаріусом їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а тому з даним позовом вона вимушена звернутися до суду, який просить ухвалити рішення про визнання за нею права власності на вищевказане спадкове майно.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак надіслала на адресу суду заяву в якій просить розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник Томашпільської селищної ради Щербатий А.І. в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позов визнає.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дочкою покійної ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 15 березня 1957 року (а.с.8).
Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища прізвище до державної реєстрації шлюбу позивача - ОСОБА_3 (а.с.10).
Позивач 10.11.2015 року уклала шлюб з ОСОБА_4 , взявши прізвище чоловіка ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 10 листопада 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Томашпільського районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована в АДРЕСА_1 , посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого Томашпільською селищною радою 26 серпня 2011 року (а.с.7).
В довідці, виданої виконавчим комітетом Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області вказано, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 0,0904 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом залишилася дочка ОСОБА_1 , яка фактично спадщину прийняла, оскільки проживала та продовжує проживати за адресою спадкового майна (а.с.13).
Як вбачається з заповіту від 24 березня 1998 року, ОСОБА_2 заповіла житловий будинок та земельну ділянку ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно довідки, виданої Томашпільською районною державною нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с. 14).
Згідно повідомлення Томашпільської державної нотаріальної контори від 29 березня 2019 року спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 не заведена (а.с. 21).
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
За змістом книги шостої Цивільного кодексу України, прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Згідно абзацу 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до положень ч.3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з квитанції ПриватБанк № 0.0.1294576656.1 від 14 березня 2019 року, позивачем ОСОБА_1 за подання позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 1401 гривень 00 коп.
Враховуючи, що відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 700 грн. 50 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1216-1218, ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, 1261, ч. 1-3, 5 ст. 1268, 1276 ЦК України, статтями 12,13,76,78, 95, 200, 263-265, 354 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області на земельну ділянку площею 0,0904 га, що розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого Томашпільською селищною радою 26 серпня 2011 року.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці смт . Томашпіль АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 з державного бюджету 700 грн. 50 коп (сімсот гривень 50 копійок) сплаченого нею судового збору згідно квитанції ПриватБанк № 0.0.1294576656.1 від 14 березня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Томашпільський районний суд Вінницької області.
Суддя: І. В. Скаковська