20 травня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/174/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г., в ході підготовчого засідання по справі №927/174/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», адреса для кореспонденції, вул. Сім'ї Сосніних, 3, м. Київ, 03134
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «КОЛОС», вул. Незалежності, 103, м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область, 17044
про стягнення 517461грн.08коп.,
у присутності представників сторін:
від позивача: Жданкіної Л.К. - адвоката (ордер серії ХМ №003227 від 23.04.2019)
від відповідача: Паламарчука О.М. - адвоката (ордер серії КС №491274 від 15.03.2019),
Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача про стягнення 317500грн. боргу по оплаті обладнання, поставленого на підставі договору №250717 від 25.07.2017; 28435грн.08коп. пені; 114056грн.44коп. процентів за користування чужими грошовими коштами; 44447грн.71коп. втрат від інфляційних процесів та 13021грн.85коп. трьох процентів річних.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті обладнання та його встановлення, які виникли у останнього на підставі договору №250717 від 25.07.2017.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, стверджуючи про порушення самим позивачем умов договору щодо строку поставки обладнання, передачі технічної документації, інструкції з експлуатації обладнання, а також неналежне виконання позивачем зобов'язань по монтажу обладнання.
До початку підготовчого засідання, призначеного судом на 20.05.2019, через канцелярію суду до справи надійшло клопотання позивача про відновлення позивачу строку на подання письмових доказів, що мають значення для розгляду справи, а саме: фото фіксації процесу монтажу обладнання копії дипломів про технічну освіту спеціалістів, копії посвідчень членів бригади з монтажу, копію ліцензії ДАБІ від 29.06.2017, копії посадової інструкції.
Обгрунтовуючи необхідність подання вказаних доказів, позивач зазначає, що вказані докази подаються для спростовування позиції, викладеної відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив. Зазначаючи, з посиланням на приписи ст.167, 177 Господарського процесуального кодексу України, що завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, позивач стверджує, що вказані докази не були подані разом із позовною заявою, оскільки відповідач у своєї заяві по суті - запереченнях на відзив на позов - посилається на обставини, “що є дотичними до правовідносин поставки в межах розглядуваного договору”.
В підготовчому засіданні представник позивача підтримав вказане клопотання.
Відповідач проти задоволення вказаного клопотання заперечував, зазначаючи, що всі докази позивач мав подати разом із позовною заявою.
Ознайомившись зі змістом клопотання та доданими до нього документами, вислухавши пояснення представників учасників справи, суд доходить висновку, що фактично позивачем в клопотанні викладені аргументи по суті спору з урахуванням позиції відповідача, викладеній у запереченнях відповідача на відповідь на відзив.
Саме на підтвердження цієї позиції позивачем й надаються додаткові докази, про поновлення строку надання яких заявлене вищевказане клопотання. Відтак суд доходить до висновку, що в прохальній частині клопотання викладено про поновлення строку, встановленого нормами Господарського процесуального кодексу України для подання доказів, а тому при вирішенні цього клопотання судом застосовується порядок розгляду відповідних заяв.
Відповідно до ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
При цьому, за приписами ч.5 цієї ж статті суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Як судом зазначено вище, фактично за своїм змістом клопотання позивача є додатковими поясненнями, на підтвердження яких позивачем надаються додаткові документи.
Водночас, про обставини виконання спеціалістами позивача монтажних робіт по встановленню обладнання зазначалось у позовній заяві самим позивачем, а відтак, в силу приписів ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження цих обставин позивачем мали бути подані докази саме разом із позовною заявою.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем на підставі ч.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України письмово не повідомлялось суду про неможливість подати у встановлений законом строк відповідні докази.
Згідно з п.4 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За змістом ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивач у клопотанні не зазначив поважних причин неможливості подання додаткових доказів до справи разом із позовною заявою, тобто у строк, встановлений законом.
Твердження позивача, що докази, які ним подаються, є доказами на спростування позиції відповідача, викладеної у запереченнях, не є переконливими для суду з огляду на вищевикладене.
Відтак, суд не знаходить підстав для поновлення позивачу встановленого законом строку для подання доказів.
Керуючись ст.13, 42, 80, 118, 119, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (адреса для кореспонденції, вул. Сім'ї Сосніних, 3, м. Київ, 03134, ідентифікаційний код 38760006) у поновленні пропущеного процесуального строку для подання доказів строк подання доказів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку ст.257 цього Кодексу з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 20.05.2019 проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Повний текст ухвали складений 21 травня 2019 року.
З повним текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т. Г. Оленич