16 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/7/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
при секретарі судового засідання Крутіна Ю.С.
розглянув справу
за позовом: Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, вул. 22 січня, 14, м.Теребовля Тернопільської області, 48100, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46021
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Дружба”, с. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, 46020
про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 31,394 га, кадастровий номер 6125088000:01:001:0436, розташованої на території Золотниківської сільської ради за межами с. Соснів Теребовлянського району Тернопільської області.
За участі представників сторін:
прокурора: Н.А. Осядач, довіреність № 05/2-7 вих. 19 від 09.01.2019;
позивача: О.О. Кащишин, довіреність № 31-13-0.9-2/62-19 від 03.01.2019;
відповідача: Н.В. Бронецького, свідоцтво №694 від 06.03.2012.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ0JVF227DBJ85418B2.
08.01.2019 заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, м.Теребовля Тернопільської області, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Дружба”, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 31,394 га, кадастровий номер 6125088000:01:001:0436, розташованої на території Золотниківської сільської ради за межами с. Соснів Теребовлянського району Тернопільської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведених Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області перевірок дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт самовільного зайняття ТОВ “Агрокомпанія “Дружба” земельної ділянки площею 31,394 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Золотниківської сільської ради за межами с. Соснів Теребовлянського району Тернопільської області та належить до земель державної форми власності , землі сільськогосподарського призначення , а відтак підлягає поверненню власнику землі у відповідності до приписів ст. 212 Земельного кодексу України. При цьому підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у суді, як розпорядника спірної земельної ділянки, прокурор вважає невжиття останнім заходів цивільно-правового характеру до захисту інтересів держави.
Ухвалою суду від 14.01.2019 відкрито провадження у справі №921/7/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у даній справі призначено на 07.02.2019, яке неодноразово відкладалось , востаннє до 19.04.2019.
В порядку ч. 3 ст 177 ГПК України, за усним клопотанням відповідача продовжено строк підготовчого провадження у даній справі по 14.04.2019 включно, про що постановлено ухвалу від 07.03.2019.
В ході підготовчого провадження учасниками судового процесу до матеріалів справи було подано:
- 11.02.2019 Теребовлянською місцевою прокуратурою подано додаткові обґрунтування позовних вимог №21.33-186-19 від 06.02.2019 , у яких, у якості додаткових обґрунтувань підстав звернення прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, посилається на те, що, володіючи відповідними повноваженнями та достовірно знаючи про факт порушення інтересів держави, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області впродовж тривалого часу не вживало відповідних заходів на захист цих інтересів шляхом звернення до суду із відповідним позовом. При цьому зазначає, що за фактом бездіяльності посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Теребовлянською місцевою прокуратурою відкрито кримінальне провадження №42019211170000003 за ч. 1 ст. 367 КК України, що підтвердив витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. До зазначених додаткових обґрунтувань долучено докази їх надіслання іншим учасникам судового процессу;
- 04.03.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву б/н від 01.03.2019, у якому проти заявлених позовних вимог заперечує повністю з огляду на те, що :
- у Теребовлянської прокуратури відсутні правові підстави для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах;
- станом на день звернення із даним позовом спірна земельна ділянка вибула із державної власності і питання щодо розпорядження нею не належать до компетенції органу місцевого самоврядування - Золотниківської ОТГ, посилаючись при цьому на План-графік Держгеокадастру щодо передачі земельний ділянок у власність об'єднаних територіальних громад на 2018 рік згідно відомостей з офіційного сайту otg.land.gov.ua;
- в матеріалах справи відсутні докази того, яку саме площу земельної ділянки займає відповідач;
- 04.03.2019 відповідачем подано заяву б/н від 01.03.2019 про залучення до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Золотниківської сільської ради. В обґрунтування пістав такого залучення відповідач посилається на План-графік Держгеокадастру щодо передачі земельний ділянок у власність об'єднаних територіальних громад на 2018 рік згідно відомостей з офіційного сайту otg.land.gov.ua, відповідно до якого у період з 01.10.2018 по 31.10.2018 повинна була відбутися передача спірної земельної ділянки ( НОМЕР_2 : НОМЕР_1 :001:0436) у комунальну власність Золотниківської ОТГ, водночас доказів такої передачі, як і інших доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, відповідач до неї (заяви) не долучив, у зв'язку із чим просив суд відкласти підготовче судове засідання для надання йому можливість подати додаткові обґрунтування такої заяви. З огляду на викладене, суд ухвалою від 07.03.2019 відклав підготовче засідання на 04.04.2019.
Представник позивача та прокурор у судових засіданнях заперечували проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, станом на час розгляду справи спірна земельна ділянка у комунальну власність не передавалась. На підтвердження своїх заперечень Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області було подано заяву від 12.03.2019 за №9-19-0.9-1607/2-19 з долученими до неї : копією наказу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 22.12.2018 за №19-4390/14-18-СГ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну; додаток до наказу від 22.12.2018 за №19-4390/14-18-СГ; акт приймання-передачі земельних ділянок ; додаток до акта приймання-передачі. Крім того, у відповіді на відзив№05/2-81вих19 від 14.03.2019, поданій Прокуратурою Тернопільської області, остання звертає увагу суду на те, що згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 22.12.2018 за №19-4390/14-18-СГ дійсно передано ряд земельних ділянок, однак спірну земельну ділянку не передано у зв'язку із її самовільним використанням відповідачем, а тому станом на час розгляду даної справи вона (земельна ділянка) належить до державної форми власності, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру, а розпорядником вказаної земельної ділянки є ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.
У відкладеному судовому засіданні, що відбулося 04.04.2019, представник відповідача жодних додаткових обґрунтувань та доказів на підтвердження викладених у заяві обставин суду не надав, подану ним заяву б/н від 01.03.2019 про залучення до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Золотниківської сільської ради не підтримав, а відтак залишив її без розгляду;
- 20.03.2019 Прокуратурою Тернопільської області було подано відповідь на відзив№05/2-81вих19 від 14.03.2019, у якій прокурор вважає викладені у відзиві заперечення проти позову необґрунтованими та з приводу цього зазначає що, на його думку, долученими до позовної заяви доказами , а саме : матеріалами проведення перевірок з приводу самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок та притягнення посадової особи Товариства (Стрілецького В.М.) до адміністративної відповідальності з цього приводу, підтверджено факт самовільного використання ТОВ «Агрокомпанія'Дружба» земельною ділянкою за кадастровим номером 6125088000:01:001: НОМЕР_1 площею 31,394 га протягом тривалого часу для вирощування сільськогосподарських культур;
- 04.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Дружба” подано клопотання про призначення земельно-технічної експертизи (вх. 5898 від 04.04.2019), яке було підтримано його представником відповідача в судовимх засіданнях. Водночас представники прокуратури та позивача проти задоволення названого клопотання заперечували. Суд, вказане клопотання, заслухавши пояснення та заперечення учасників справи з цього приводу, відмовив у його задоволенні з підстав, викладених у відповідній ухвалі від 11.04.2019.;
- 11.04.2019 Прокуратурою Тернопільської області подано клопотання № 5/2-119 вих. 19 про долучення до матеріалів справи протоколу огляду місця події від 05.04.2019 та протоколу допиту свідка від 05.04.2019, проведені у кримінальному провадженні № 42019211170000003 за ч.1 ст. 367 КК України.
Ухвалою суду від 11.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/7/19 до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.05.2019, з подальшим її відкладенням на 16.05.2019.
Представником прокуратури в судових засіданнях підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позові, відповідь на відзив №05/2-81вих19 від 14.03.2019, додаткових обґрунтуваннях позовних вимог №21.33-186-19 від 06.02.2019 та на підставі доказів, які ним подані в ході підготовчого провадження у справі.
Представник позивача у судових засіданнях по розгляду спору по суті підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, та інших письмових поясненнях на заперечення відповідача, а також усних поясненнях, наданих у судових засіданнях.
Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив з огляду на обставини, зазначені ним у відзиві на позовну заяву та поясненнях, наданих у судових засіданнях, наголошуючи на тому, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту самовільного зайняття земельної ділянки саме відповідачем станом на день розгляду справи і площу такого зайняття, а тому просив відмовити у задоволенні позову.
Крім того в судовому засіданні 16.05.2019 відповідачем подано клопотання б/н від 15.05.2019 (в порядку п.2 ч. 6 ст. 236 ГПК України ) про відстрочку виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог до 10.10.2019 з посиланням на приписи ч. 1 ст. 331 ГПК України .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив:
Відповідно до інформації що міститься у Витягу з Державного земельного кадастру, сформованому 08.11.2018, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 :01:001: НОМЕР_1 , площею 31,9340 га є землею сільськогосподарського призначення, що належать до земель державної форми власності, державна реєстрація земельної ділянки проведена 31.10.2013 року.
Місцем розташування (адміністративно-територіальною одиницею) вказано територію Соснівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.
Матеріали справи містять ряд документів, оформлених, на підставі Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Кодексу України про адміністративні правопорушення, з питань проведення Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області ряду перевірок на предмет дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Дружба” вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 31,934 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Золотниківської сільської ради за межами с.Соснів Теребовлянського району Тернопільської області, а саме:
- за результатами проведеної Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 03.09.2018 перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» самовільно зайняло земельну ділянку площею 31,934 га з кадастровим номером НОМЕР_2 :01:001:0436 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Золотниківської сільської ради за межами с.Соснів та належить до земель державної форми власності, землі сільськогосподарського призначення, чим порушило вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, про що складено відповідні Акт обстеження земельної ділянки №550-ДК/0225АО/10/01/-18 від 03.09.2018 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки за №550-ДК/0836АП/09/01/-18;
- з огляду на встановлені обставини Головним управління Держгеокадастру у Тернопільській області стосовно директора ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» Стрілецького ОСОБА_1 03.09.2018 складено протокол №550-ДК/0211П/07/01/-18 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП та винесено припис від 03.09.2018 №550-ДК/0474ПР/03/01/-18 з вимогою усунути порушення земельного законодавства до 02.10.2018 року. Крім того, 05.09.2018 року винесено постанову про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень;
- також Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області нараховано шкоду, заподіяну ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на території Золотниківської сільської ради за межами с.Соснів у сумі 46 983,00 гривень, яка була сплачена Відповідачем 14.09.2018 року (копія платіжного доручення №1435878134 від 14.09.2018 на суму 46983 грн долучена до матеріалів справи);
- 23.10.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області проведено повторну перевірку на виконання вимог припису, про що повторно складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки за №807-ДК/1074АП/09/01/-18 від 23.10.2018 (повторний), за результатами якої встановлено, що ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» не усунуло порушень вимог земельного законодавства, у зв'язку із чим директору ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» винесено повторний припис з вимогою усунути порушення земельного законодавства до 22.11.2018 року;
- під час наступної перевірки 28.11.2018 встановлено, що вимоги припису підприємство не виконало та продовжує надалі користуватись самовільно занятою земельною ділянкою, а саме: вирощує озимі сільськогосподарські культури, про що зазначено у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка за №1114-ДК/1252АП/09/010/-18від 28.11.2018 (третій) .
У адресованому Теребовлянській місцевій прокуратурі листі від 30.11.2018 №10-19-0.181-737/90-18 позивачем в порядку інформування повідомлено, що станом на 29.11.2018 ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» порушень земельного законодавства України не усунула, постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 не оскаржувались. Крім того, 28.11.2018 керівника ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП.
21.01.2019 органом досудового розслідування - Теребовлянським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області зареєстровано заяву прокурора про виявлений факт бездіяльності посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області щодо повернення земельних ділянок державної форми власності на території Теребовлянського району, які самостійно використовуються ТОВ «Агрофірма Дружба» та ТОВ «Агрокомпанія Дружба», передбаченого ч 1 ст 367 КК України, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено Витяг від 06.02.2019 з кримінального провадження №42019211170000003.
В ході розгляду справи прокурором подано складений 05.04.2019 слідчим СВ Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Ляхович А.І. протокол огляду місця події , проведений за участі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог за законодавства України про охорону земель Підопригори І.М., у якому зазначено, що на земельній ділянці площею 31,934 га з кадастровим номером НОМЕР_2 :01 НОМЕР_1 на території Золотниківської сільської ради знаходиться/росте сільськогосподарська культура - ріпак на усій її площі. На підтвердження викладеного до протоколу долучено ілюстративну фототаблицю та протокол допиту свідка - державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог за законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Підопригори І.М. від 05.04.2019, яким підтверджено наведені вище обставини сільськогосподарського обробітку спірної земельної ділянки по усьому її периметру суцільним масивом із сусідніми ділянками.
Протягом усього слухання справи представник відповідача не заперечував факту використання спірної земельної ділянки шляхом вирощування сільськогосподарських культур, однак, звертав увагу суду, що ані прокурором, ані позивачем не доведено розмір площі, яку займає Агрокомпанія .
За твердженням прокурора, самовільне зайняття (без правовстановлюючих документів) відповідачем спірної земельної ділянки (зафіксоване матеріалами проведених позивачем перевірок), не вчинення відповідачем дій по їх звільненню, стали підставою для його звернення з позовом до суду з вимогою про їх повернення власнику - державі, в особі позивача.
В матеріалах справи міститься також письмове повідомлення №53-1976вих18 від 26.12.2018 Теребовлянської місцевої прокуратури адресоване начальнику Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про те, що останньою (в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") з метою захисту інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом подачі позовної заяви до ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 31,934 га з кадастровим номером 6125088000:01:001:0436.
Вирішуючи питання щодо наявності у прокурора права на звернення до господарського суду з даним позовом, судом враховано таке.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
За частиною 3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною 1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;- у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 і № 822/1169/17.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звертаючись із позовом наголошував, що Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області не здійснює захист порушених інтересів держави, оскільки як розпорядник земель державної форми власності, у тому числі і спірної земельної ділянки, не вживає заходів до повернення вказаної земельної ділянки, а також не забезпечило належним чином покладені на нього обов'язки в частині здійснення контролю за використанням та охороною земель, а саме щодо усунення виявлених порушень закону.
Так, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 03.09.2018, 23.10.2018 та 28.11.2018 проведено перевірки, якими встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, на усунення виявлених порушень 03.09.2018 та 23.10.2018 внесено приписи. Проте, констатуючи факт самовільного захоплення земельної ділянки, заходи щодо її повернення в судовому порядку не вживалися, як наслідок, відповідач надалі продовжує безоплатно без правових підстав користуватись земельною ділянкою. При цьому, як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 06.12.2018, маючи достатні повноваження та підстави, останнє з позовом про повернення земельної ділянки з моменту закінчення термінів, визначених приписами від 03.09.2018 №550-ДК/0474ПР/03/01/-18 та №807ДК/0638ПР/03/01/-18 від 23.10.2018, до суду не зверталося. Свою бездіяльність обґрунтовує тим, що землекористувачі, як правило, самостійно звільняють самовільно зайняті земельні ділянки після збору урожаю, про що повідомляють Головне управління, а також значною сумою судових витрат.
Водночас, як зазначено у п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005, суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, Верховним Судом України у постанові від 15.05.2012 у справі № 11/446 наголошено,- що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи, яка фінансується з бюджету.
При цьому, як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 23.01.2019, згідно виписки по рахунках 06.12.2018 на рахунках установи перебували кошти для сплати судового збору. Також у листі зазначено, що у грудні 2018 року було заплановано вказані кошти спрямувати першочергово для повернення судового збору громадянам та юридичним особам з метою усунення блокування рахунку, а також для оплати судового збору за подання інших позовів, апеляційних та касаційних скарг, виконавчого збору тощо.
Отже, прокурор, обґрунтовуючи підстави звернення із даним позовом, зазначає що володіючи відповідними повноваженнями та достовірно знаючи про факти порушення інтересів держави відповідачем, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області впродовж тривалого періоду не вжито заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом. За фактом бездіяльності посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Теребовлянською місцевою прокуратурою розпочато кримінальне провадження №42019211170000003 за ч. 1 ст. 367 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
А тому, з огляду на викладене, слід вважати, що невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області заходів цивільно-правового характеру до захисту інтересів держави є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва його інтересів у судів, а заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури вірно визначив у позові за вимогами про захист інтересів держави у в якості позивача Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області , так як даний державний орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних земельних відносинах і є розпорядником спірної земельної ділянки, яка є національним багатством та власністю народу України, від імені якого діє означений орган місцевого самоврядування, а звернення з даним позовом обумовлено бездіяльністю названого державного органу.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи учасників процесу, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі відповідно до яких належать:
- здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
- вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Відповідно до п. п. 25-1, 25-10 п 4 Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №15 від 14.01.2015 (надалі - Положення)) Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; вживає відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Також, згідно п п 31 п 4 вказаного Положення Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Матеріали справи, а саме Витяг з Державного земельного кадастру, сформований станом на 08.11.2018, свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 31,9340 га є землею сільськогосподарського призначення, що належать до земель державної форми власності, державна реєстрація якої проведена 31.10.2013 року.
Отже, саме Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо названої земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї (п 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За змістом статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Отже, обов'язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
В процесі розгляду даної справи відповідач не довів суду наявність у нього зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності чи іншого речового права на спірну земельну ділянку, наявності правовстановлюючих документів на цю землю або на нерухоме майно, яке б знаходилось на ній.
Натомість, розпорядник земель державної власності сільськогосподарського призначення - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (позивач у справі), рішень щодо розпорядження спірною самовільно зайнятою земельною ділянкою не приймав, відповідного договору оренди не укладав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку державної форми власності, площею 31,394 га, кадастровий номер 6125088000:01:001:0436, розташовану на території Золотниківської сільської ради за межами с. Соснів Теребовлянського району Тернопільської області.
Дана обставина встановлена матеріалами проведених позивачем перевірок у вересні-жовтні 2018 перевірок та окремими матеріалами кримінального провадження №№42019211170000003 (протокол огляду місця події від 05.04.2019 та протокол допиту свідка від 05.04.2019) .
Додатковим свіченням цьому являється сплата директором Товариства суми шкоди в розмірі 46 983 грн та штрафу в сумі 340 грн за порушення вимог земельного законодавства, встановленого внаслідок проведеної перевірки 03.09.2018, та не вчинення ним дій по оскарженню матеріалів перевірки, проведеної пізніше (23.10.2018).
Твердження відповідача про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження факту зайняття спірної земельної ділянки і в якій частині саме ТОВ «Агрокомпанія «Дружба», суд вважає суперечливим та таким, що не відповідають встановленими обставинами справи, у тому числі і з огляду на подане у судовому засіданні клопотання про відстрочку виконання рішення суду у даній справі до 01.10.2019, обґрунтоване його представником в судовому засіданні 16.05.2019 необхідністю надання товариству можливості зібрати урожай на цій земельній ділянці.
Зазначені дії відповідача порушують право державної власності на спірні земельні ділянки, а тому таке право підлягає захисту в обраний прокурором спосіб на підставі статей 156, 212 Земельного кодексу України.
Згідно зі ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст. ст. 13, 74, 76-79 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч 1 ст. 77 ГПК України).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зібраними у справі прокурором та позивачем доказами доведено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 31,394 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Золотниківської сільської ради за межами с. Соснів Теребовлянського району Тернопільської області, та проведення на ній ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» польових робіт як на момент пред'явлення позову, так і під час слухання справи в суді, що свідчить про намір відповідача продовжувати правопорушення.
Достатніх доказів на підтвердження протилежного (в т ч інформування позивача про виконання приписів, органів досудового слідства про звільнення земельної ділянки) відповідачем не подано.
За таких обставин, позовна вимога Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, заявлена в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до відповідача ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» про зобов'язання повернути спірну земельну ділянку підлягає до задоволення.
Щодо поданого відповідачем в судовому засіданні 16.05.2019 клопотання б/н від 15.05.2019 про відстрочку виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог до 10.10.2019 (з посиланням на приписи ч. 1 ст. 331 ГПК України), господарським судом встановлено таке.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі, відповідач просить суд врахувати сезонний характер господарської діяльності Товариства, бажання добровільного виконання рішення після збору урожаю на засіяній сільськогосподарськими культурами спірній земельній ділянці та інші обставини справи.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2016 р. у справі № 908/4247/14.
З огляду на наведені заявником обставини, суд вважає, що відстрочка виконання рішення у даній справі сприятиме досягненню максимального балансу сторін при виконанні судового рішення. В той же час суд в даному випадку враховує інтереси обох сторін, а також приписи ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відтак, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Дружба” б/н від 15.05.2019 та відстрочити виконання рішення суду до 31.10.2019року.
Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов б/н від 01.03.2019 та його представником у судових засіданнях, господарський суд оцінює критично та відхиляє як такі, що не відповідають встановленим у справі обставинам.
Відповідно до ст ст 123,129 ГПК України, сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статями 73, 74 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 331 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд,-
1. Позов задовольнити
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Дружба” (с. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, 46020, ідент. код 36023635) повернути у володіння і користування держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області самовільно зайняту земельну ділянку площею 31,394 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташовану на території Золотниківської сільської ради за межами с.Соснів Теребовлянського району Тернопільської області.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Дружба” (с. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, 46020, ідент. код 36023635) на користь прокуратури Тернопільської області (вул. Листопадова, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн в повернення сплаченого судового збору, які перерахувати на р/р 35215035004091 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 (прокуратура Тернопільської області, м.Тернопіль, вул. Листопадова, 4), код економічної класифікації видатків бюджету 2800.
4. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Дружба” б/н від 15.05.2019 про відстрочку виконання рішення - задовольнити.
5. Відстрочити виконання рішення у справі №921/7/19 до 31.10.2019року.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 22.05.2019
Суддя Н.М. Бурда