15 травня 2019 р.Справа № 520/8309/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Сагайдак В.В.) від 16.01.2019 року (повний текст додаткового рішення складений 17.01.2019 р.) по справі № 520/8309/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСІМ ГРУП"
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості і карток відмови в прийнятті митних декларацій,
Позивач, ТОВ "ТЕКСІМ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA805180/2018/000062/1 від 15.06.2018, №UA805180/2018/000071/2 від 18.06.2018, №UA805180/2018/000058/1 від 12.06.2018, №UA805180/2018/000076/2 від 19.06.2018, №UA805180/2018/000061/1 від 14.06.2018, №UA805180/2018/000064/1 від 15.06.2018, №UA805180/2018/000039/1 від 27.04.2018, №UA805180/2018/000069/1 від 18.06.2018, №UA805180/2018/000066/1 від 15.06.2018, №UA805180/2018/000057/2 від 07.06.2018, №UA805180/2018/000081/1 від 09.08.2018, №UA805180/2018/000064/1 від 15.06.2018, №UA805180/2018/000063/1 від 15.06.2018, №UA805180/2018/000080/1 від 09.08.2018, №UA805180/2018/000065/1 від 15.06.2018, №UA805180/2018/000086/2 від 14.08.2018, №UA805180/2018/000084/2 від 14.08.2018, №UA805180/2018/000087/2 від 14.08.2018, №UA805180/2018/000085/2 від 14.08.2018, №UA805180/2018/000086/2 від 15.08.2018, №UA805180/2018/000090/2 від 15.08.2018, №UA805180/2018/000092/2 від 17.08.2018, №UA805180/2018/000091/2 від 16.08.2018, №UA805180/2018/000093/2 від 17.08.2018, №UA805180/2018/000104/2 від 05.09.2018, №UA805180/2018/000105/2 від 05.09.2018, №UA805180/2018/000103/2 від 05.09.2018, №UA805180/2018/000098/2 від 29.08.2018, №UA805180/2018/000106/2 від 05.09.2018, №UA805180/2018/000095/2 від 29.08.2018, №UA805180/2018/000096/2 від 29.08.2018, №UA805180/2018/000097/2 від 29.08.2018, №UA805180/2018/000087/1 від 27.08.2018, №UA805180/2018/000108/2 від 06.09.2018, №UA805180/2018/000109/2 від 07.09.2018, №UA805180/2018/000099/2 від 02.09.2018, №UA805180/2018/000100/2 від 02.09.2018, №UA805180/2018/000101/2 від 04.09.2018, №UA805180/2018/000102/2 від 05.09.2018, №UA805180/2018/000107/2 від 05.09.2018, №UA805180/2018/000123/2 від 20.09.2018, №UA805180/2018/000116/2 від 12.09.2018, №UA805180/2018/000118/2 від 15.09.2018, №UA805180/2018/000121/2 від 18.09.2018; визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумською митницею ДФС №UA805180/2018/00179, №UA805180/2018/00194, №UA805180/2018/00164, №UA805180/2018/00199, №UA805180/2018/00177, №UA805180/2018/00181, №UA805180/2018/00061, №UA805180/2018/00190, №UA805180/2018/00186, №UA805180/2018/00153, №UA805180/2018/00390, №UA805180/2018/00183, №UA805180/2018/00182, №UA805180/2018/00389, №UA805180/2018/00185, №UA805180/2018/00411, №UA805180/2018/00397, №UA805180/2018/00413, №UA805180/2018/00398, №UA805180/2018/00418, №UA805180/2018/00417, №UA805180/2018/00423, №UA805180/2018/00419, №UA805180/2018/00424, №UA805180/2018/00452, №UA805180/2018/00453, №UA805180/2018/00451, №UA805180/2018/00440, №UA805180/2018/00455, №UA805180/2018/00445, №UA805180/2018/00446, №UA805180/2018/00447, №UA805180/2018/00439, №UA805180/2018/00462, №UA805180/2018/00465, №UA805180/2018/00443, №UA805180/2018/00444, №UA805180/2018/00448, №UA805180/2018/00450, №UA805180/2018/00456, №UA805180/2018/00494, №UA805180/2018/00478, №UA805180/2018/00490..
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач, ігноруючи положення чинного законодавства України, приймаючі спірні рішення про коригування митної вартості товарів і визначаючи митну вартість за другорядним методом, в частині оскаржуваних рішень обмежився загальною фразою в мотивувальній частині рішень про те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально; в іншій частині рішень в обґрунтування причин зазначено, що разом з митними деклараціями подано інвойси, датовані пізніше ніж дата відправлення товару. Відповідач не зазначив, чому саме використані декларантом відомості не є об'єктивними, і яким чином подання інвойсів, датованих пізніше ніж дата відправлення товару впливає на визначення митної вартості товару. На думку позивача, зауваження, викладені Сумською митницею ДФС у згаданих рішеннях, не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже відповідачем не доведено необ'єктивність використаних декларантом відомостей для визначення митної вартості товару. За таких обставин, прийняті митницею рішення про коригування митної вартості, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим позивач просить суд їх скасувати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 року по справі № 520/8309/18 позовні вимоги задоволено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 520/8309/18 заяву ТОВ "ТЕКСІМ ГРУП" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат по справі № 520/8309/18 задоволено частково: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (40020, Сумська обл., місто Суми, вулиця Юрія Вєтрова, будинок 24, код ЄДРПОУ 39420037) на користь ТОВ "ТЕКСІМ ГРУП" (61091, Харківська обл., місто Харків, проспект Петра Григоренка, будинок 19-А, код ЄДРПОУ 40419543) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000.0 грн. (двадцять тисяч гривень). В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та додатковим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційні скарги, в яких просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та залишити без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2019 р. апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 року по справі № 520/8309/18 повернуто скаржнику.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому послався на те, що відповідачем не виконано обов'язку щодо доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу адвоката, а тому підставі для їх зменшення відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що сторонами у справі додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмовлених вимог фактично не оскаржується, додаткове рішення суду в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а додаткове рішення суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції в частині, що переглядається судом, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішення по справі № 520/8309/18 прийнято судом 02.01.2019 року, заява разом з документами на підтвердження понесених витрат подана до суду 09.01.2019 року, тобто в межах строку встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.
Згідно змісту поданої позивачем заяви від 09.01.2019 р., останній просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу 143910,00 грн.
Частково задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ним під час розгляду заяви враховано, що адвокат склав позовну заяву на 35 арк., з урахуванням практики Верховного суду(а.с. 5-22 том 1), приймав участь у судових засіданнях (31.10.2018 р.,03.12.2018 р.,12.12.2018 р., 27.12.2018 р., 02.01.2019 р.), склав додаткові пояснення на 3 арк. з доданими до ними документами (а.с. 13-57 том 8), підготував відповідь на відзив на 4 арк., (а.с. 1-4 том 8), відтак сума у розмірі 20000,0 (двадцять тисяч гривень) є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору, з дотриманням критерію розумності розміру та співмірною з виконаними адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт щодо розгляду даної справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.09.2018 р. між "ТЕКСІМ ГРУП" (в якості клієнта) та ОСОБА_1 (в якості виконавця) укладено договір № 142/09 про надання професійної правничої допомоги адвоката(а.с. 23-25, том 1).
Відповідно до розділу 1 договору, предметом цього договору є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід господарської діяльності Клієнта, представництво інтересів Клієнта у судах будь-яких юрисдикцій, інстанцій і рівнів під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, надання професійної правничої допомоги адвоката Клієнту. Обмежень повноважень представника цим договором не встановлюється.
Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється в попередніх (орієнтовних) розрахунків суми вартості послуг, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 3.1. договору обов'язками виконавця є: надання Клієнту усні і письмові довідки щодо законодавства, що стосується предмету Договору; забезпечення представництва Клієнта в судах будь-якої інстанції, органах державної влади та органах місцевого самоврядування усіх рівнів, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності; здійснення підготовки до подачі позовних заяв, збір доказів; надання Клієнту консультації та роз'яснення з юридичних питань, що стосуються предмету договору; складання і підписання заяви по суті справи, клопотання, скарги та інші документи правового характеру, необхідні для виконання Договору; надання на вимогу Клієнта інші, крім перерахованих вище, види правової допомоги, пов'язаної з предметом Договору; звітування перед Клієнтом щодо стану виконання обов'язків за цим договором.
На підтвердження понесених витрат позивачем надані суду: 1) договір № 142/09 про надання професійної правничої допомоги адвоката; 2) попередній (орієнтовний) розрахунок суми вартості послуг № 1; 3) платіжне доручення № 727 від 25.09.2018 р.; 4) звіт про виконані роботи (надані послуги) від 02.01.2019 р.; 5) акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.09.2018 р., 18.09.2018 р., 01.10.2018 р., 31.10.2018 р., 20.11.2018 р., 03.12.2018 р., 07.12.2018 р., 12.12.2018 р., 18.12.2018 р., 27.12.2018 р., 02.01.2019 р.
Судом першої інстанції з попереднього (орієнтовного) розрахунку суми вартості послуг № 1 встановлено, що виконавцем надані наступні послуги: 1) первинний аналіз матеріалів справи 16 годин 14400 грн.; 2) аналіз судової практики з аналогічних справ, аналіз поточної практики Верховного суду, з висновками щодо судової перспективи справи 8 годин 7200 грн.; 3) підготовка тексту позовної заяви 48 годин 43200 грн.; 4) підготовка додатків до позовної заяви (в двох екземплярах) 13 годин 11700 грн.; 5) підготовка відповіді на відзив 6 годин 5400 грн.; 6) підготовка до судових засідань (з розрахунку 5 засідань) 10 годин 9000 грн.; 7) усні і письмові консультації 6 годин 5400 грн.; 8) документальне оформлення наданих послуг 6 годин 5400 грн. (всього 110700 грн.). Сума у розмірі 110700 грн. сплачена платіжним дорученням № 727 від 25.09.2018 р.
Також судом першої інстанції встановлено, що п. 4.6 договору визначено, що компенсації підлягають витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги за цим Договором, і підтверджені документально. Про здійснення таких витрат та їх документальне підтвердження Виконавець зазначає в актах виконаних робіт.
Відносно наданих до матеріалів справи актів виконаних робіт суд першої інстанції зазначив, що позивачем жодним чином не обґрунтовано, яким чином відбувалась підготовка до судових засідань і чому на таку підготовку витрачено саме таку кількість часу, не вказано, які усні та письмові консультації і кому саме, з яких питань та з якою метою після кожного засідання надавались адвокатом. Послуги щодо надання усних консультацій, вартість яких 1350 грн., 900 грн., 225 грн., 225 грн., 225 грн., 900, грн., дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи, з огляду на те, що адвокат приймав участь у судових засіданнях одноосібно. З наданих адвокатом актів вбачається, що ряд послуг, як-то: здача позовної заяви в суд та підготовка додатків до позовної заяви, які надавалися позивачу, не потребують спеціальних професійних навиків та копії первинних документів мали бути надані товариством.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що зазначена в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02.01.2019 р. підготовка договору про надання професійної правничої допомоги є необґрунтованою, з огляду на те, що договір № 142/09 про надання професійної правничої допомоги адвоката складений та підписаний сторонами 10.09.2018 р. разом з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми вартості послуг. Також суд вказав, що компенсація витрат часу адвоката на документальне оформлення наданих послуг є необґрунтованою, оскільки такі дії не є наданням правничої допомоги.
При цьому, у платіжному дорученні № 727 від 25.09.2018 р. у призначенні платежу не зазначено учасників справи, предмет спору, номер справи (у разі якщо такий відомий станом на дату внесення суми). Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що сума у розмірі 110700,0 грн., яка є платою адвокату за надані послуги сплачена виконавцю (згідно умов договору ОСОБА_1 .), визначена попереднім (орієнтовним) розрахунком суми вартості послуг (а.с. 26, том 1) сплачена ще до подачі позову до суду (01.10.2018 р. згідно відбитку штемпелю (а.с. 5 том 1).
Однак, судом першої інстанції під час розгляду заяви враховано, що адвокат склав позовну заяву на 35 арк., з урахуванням практики Верховного суду(а.с.5-22 том 1), приймав участь у судових засіданнях (31.10.2018 р.,03.12.2018 р.,12.12.2018 р., 27.12.2018 р., 02.01.2019 р.), склав додаткові пояснення на 3 арк. з доданими до ними документами(а.с.13-57 том 8), підготував відповідь на відзив на 4 арк., (а.с.1-4 том 8), відтак сума у розмірі 20000,0 (двадцять тисяч гривень) є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору, з дотриманням критерію розумності розміру та співмірною з виконаними адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт щодо розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що 02.01.2019 р. в ході проведення судового засідання у Харківському окружному адміністративному суді у справі № 520/8309/18 представником позивача до проведення судових дебатів на підставі абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України подано заяву з проханням надати 5-денний строк після ухвалення рішення суду по суті позову для надання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу. Рішення по суті позовних вимог у справі № 520/8309/18 Харківським окружним адміністративним судом ухвалено 02.01.2019 року, відтак, кінцевою датою надання доказів розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України є 08.01.2019 року (останній день строку припадає на святковий день - 7 січня, тому фактично цим останнім днем являється перший після нього робочий день згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України).
Натомість, судом першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні зазначено, що через канцелярію суду 09.01.2019 року представником ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» подано заяву з доказами судових витрат, понесених позивачем та стягнення їх з відповідача, що, на думку апелянта свідчить про те, що суд першої інстанції не перевірив дотримання представником позивача встановлених абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України строків і незаконно розглянув заяву ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат та відповідно виніс незаконне судове рішення, в той час як згідно з абз. 2 ч. 7 цієї ж статті така заява мала бути залишена без розгляду.
З приводу наведеного доводу апелянта, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі ч. ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Виходячи зі змісту вказаних норм, слід дійти висновку, що подання заяви та відповідних доказів має певні строкові обмеження, а саме така заява подається:
1) до закінчення судових дебатів у справі;
2) або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови надання стороною відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.
При цьому, приписами цієї норми не встановлено вимог до форми такої заяви (усна чи письмова).
З матеріалів справи судом встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене 02.01.2019 р. та до проведення судових дебатів на підставі абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України подано заяву з проханням надати 5-денний строк після ухвалення рішення суду по суті позову для надання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.
Наведені обставини апелянтом не заперечується. В той же час, він вказує, що заява надійшла до суду лише 09.01.2019 р., а тому, враховуючи дату ухвалення рішення судом першої інстанції, на підставі абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України ця заява повинна була бути залишена без розгляду.
З приводу цього доводу апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи дійсно міститься клопотання позивача, датоване 08.01.2019 р., про долучення доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу, яке згідно штампу вхідної кореспонденції подано до суду першої інстанції 09.01.2019 р.(вх. № 01-/1497/19). Разом з тим час, під апеляційного розгляду справи представником позивача до суду апеляційної інстанції надана це ж саме клопотання, датоване 08.01.2019 р., про долучення доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу, з якого вбачається, що згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції це клопотання подане до суду саме 08.01.2019 р. Доказів того, що дата вказана на штампі вхідної кореспонденції містить недостовірні чи неправдиві відомості, відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Враховуючи те, що позивачем надані докази подання заяви про долучення доказів, щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу 08.01.2019 р., колегія суддів відхиляє доводи апелянта з приводу того, що така заява була подана з порушенням строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.
Також, колегія суддів зазначає, що положеннями ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем до суду першої інстанції подавалося клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу і це клопотання було частково враховане судом першої інстанції, оскільки розмір витрат на правничу допомогу був зменшений з 143910,00 грн. до 20000,00 грн., але звертаючись до суду з апеляційною скаргу, апелянт вважає і цей розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним та вважає, що позивачем не надано належних доказів щодо понесення витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів зазначає, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи надані представником позивача докази на підтвердження обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу, в частині, що була задоволена судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, а тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Враховуючи те, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 520/8309/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 520/8309/18 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 520/8309/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 20.05.2019 року