20 травня 2019 р. Справа № 520/10700/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) по справі № 520/10700/18
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
26.11.2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - -відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача у неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу, 1966 р.н., ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
зобов'язати відповідача подати розпорядникові бюджетних коштів висновок (за формою Додаток 13 наказу № 539) щодо виплати позивачу, 1966 р.н., ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи. Зазначив, що предметом даного позову є управлінська діяльність (бездіяльність) відповідача, що полягає у делегуванні на себе функцій іншого суб'єкта, а не факт виплати чи відмови у виплаті одноразової грошової допомоги. Зазначає, що всі необхідні документи, визначені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року затвердженого Порядку та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідність військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, признаних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби, були надані до заяви.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу в лавах Збройних сил СРСР, є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується записами у воєнному квитку серії НОМЕР_2 , та довідкою Фрунзенського районного військового комісаріату від 21.06.2011 року.
У період проходження служби, позивач отримав поранення, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні Афганістан, де велись бойові дії. Внаслідок поранення отримав інвалідність ІІ групи, що підтверджується первинною довідкою МСЕК серії 10 ААА № 622115 від 20.06.2011 року.
Згідно висновку експерта у галузі судово-медичної експертизи № 4744-ам/10 встановлено, що у позивача встановлено давні рубці на обличчі та спині, які є наслідком загоєння вогнепальних осколкових поранень. Зазначені поранення могли бути отримані в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан, в т. ч. в зазначений ним період.
Згідно витягу з протоколу № 714 від 20 квітня 2011 року Міністерства оборони України поранення, ЗЧМТ, контузія та її наслідки, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Позивач, звернувся до відповідача з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, встановленої законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, надавши до заяви необхідні документи.
Листом від 24.07.2017 року № 1945 ВСЗ відповідач повідомив позивача, що згідно запиту до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій надано інформацію, що одноразова грошова допомога у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, ЗЧМТ, контузії та їх наслідків, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №908 «Про затвердження Порядку та умов поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» позивачу вже виплачена в розмірі 36 990,00 грн. платіжним дорученням від 28.12.2011 року № 2967. Додатково зазначив, що за даних обставин, виплата одноразової грошової допомоги позивачу не передбачена.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновки, що позивач вже скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, наслідок поранення, ЗЧМТ, контузії та їх наслідків, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №908 «Про затвердження Порядку та умов поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» та позивачу вже виплачена в розмірі 36 990,00 грн. платіжним дорученням від 28.12.2011 року № 2967. Тому відсутнє право позивача на одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які признані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у Військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 499.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
У відповідності до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
20 грудня 1991 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Визначення соціального захисту військовослужбовців міститься у статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та означає діяльність (функція) держави, спрямовану на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
При цьому, пунктом 2 наведеної постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);
допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Станом на день звернення позивача до відповідача, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (далі - Порядок №975).
Згідно з п.12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів (тобто заяви разом з доданими до неї документами) розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
При цьому, п. 19 цього Порядку установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до п.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 р., цим Положенням визначається порядок, зокрема, виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року N 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Пунктами 4.7, 4.8 вказаного Положення визначено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Згідно з п. 4.10 наведеного вище Положення, Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.
Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.
Матеріалами справи встановлено, що листом від 24.07.2017 року № 1945 ВСЗ відповідач повідомив позивача про факт відсутності права на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до наданої інформації Головного управління Державної прикордонної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, таким правом позивач вже скористався, оскільки допомога вже була виплачена Управлінням розмірі 39990,00 грн. платіжним дорученням від 28.12.2011 року № 2967.
Пунктом 11 Порядку № 975 визначений загальний перелік документів, які повинен надати до відповідної заяви військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, однак законодавчо відсутні положення, що регулюють порядок відмови у прийнятті такого пакету документів саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що пунктом 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», визначений загальний перелік документів, які повинен надати до відповідної заяви військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Пунктом 13 вже зазначеного Порядку №975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів (тобто заяви разом з доданими до неї документами) розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено покладення обов'язків на відповідача приймати рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідач всупереч положень Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013р., та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 р., повідомив про відсутність права позивача на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки така вже виплачена.
Враховуючи вищевикладене, відповідач перейняв на себе повноваження комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, оскільки законодавством встановлено, що саме цей орган має право призначити чи відмовити в призначенні одноразової грошової допомоги.
Предметом розгляду даної категорії справи є саме діяльність (бездіяльність) відповідача, а не факт призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів не вбачає обгрунтованих та об'єктивних підстав для задоволення частини позову про зобов'язання відповідача надати протягом 30 днів з дня набрання постанови законної сили звіту про виконання судового рішення.
Так, в силу ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Колегія судді зазначає, що встановлення судового контролю як спосіб впливу на ту чи іншу сторону по справі є саме правом суду, а не обов'язком.
За наведених підстав, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення, частково задовольнити апеляційну скаргу та частково задовольнити позов.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, та скасування судового рішення.
На підставі п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 по справі № 520/10700/18 - скасувати з прийняттям нового судового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок (за формою Додаток 13 наказу № 539) щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик
Повний текст постанови складено 20.05.2019 року.