79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.05.2019 р. Справа № 914/537/19
Господарський суд Львівської області розглянув матеріали справи:
за позовом:Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (вул.Козельницька, 3, м. Львів, 79026)
до відповідача:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (вул. Батуринська, 2, м. Львів, 79007)
про:стягнення 194090 грн. 37 коп. заборгованості за активну електроенергію
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Зубко С. В.
Учасники справи не повідомлялись.
26.03.2019 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 557 поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення 205500 грн. 07 коп. заборгованості за активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії від 20.05.2013 р. № 60880.
Ухвалою суду від 29.03.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Сторони не повідомлялись про місце, дату та час судового засідання.
09.04.2019 р. до суду за вх. № 14803/19 від відповідача поступив відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач зазначив, що станом на 28.02.2019 р. в КЕВ м. Львова залишилась непогашеною заборгованість за використану активну електричну енергію, яка виникла станом на 01.01.2019 р. в сумі 205500,07 грн. по угоді № 60880. Заборгованість виникла з причин відсутності кошторисних призначень по спеціальному фонду на грудень 2018 року. У зв'язку з тим, що у КЕВ м. Львова рахується переплата за активну енергію за угодою № 49219 в сумі 8914,50 грн. та за угодою № 44255 в сумі 2495,20 грн., відповідач звернувся до позивача із заявою про зарахування вказаних переплат в рахунок погашення боргу за угодою № 60880.
17.04.2019 р. до суду за вх. № 1073/19 від позивача поступило клопотання, в якому він зазначив, що на адресу ПрАТ «Львівобленерго» від КЕВ м. Львова надійшов лист № 844 від 28.02.2019 р. про зарахування переплати за активну електричну енергію за угодою № 49219 в сумі 8914,50 грн. та угодою № 44255 в сумі 2495,20 грн. в рахунок боргу за активну електричну енергію за угодою № 60880 на суму 11409,70 грн. На підставі даного листа ПрАТ «Львівобленерго» було проведено відповідне коригування оплат за активну енергію по зазначених угодах. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 194090,37 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за угодою № 60880 та повернути позивачу судовий збір у розмірі переплаченої суми.
У даному випадку суд розцінює зазначене клопотання позивача як зменшення позовних вимог та розглядає справу з урахуванням нової ціни позову.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 194090,37 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:
20.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго», яке перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (постачальник, позивач у справі) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (споживач, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 60880 (надалі - Договір).
За умовами Договору, постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 4 Додатку № 2 до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахунковому періодах оплати споживання електроенергії за поточний розрахунковий період.
Рахунки на оплату платежів, передбачених Договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку (п.6 Додатку №2 до Договору).
Однак, в порушення умов Договору, відповідач не здійснював вчасно оплати за поставлену йому активну електричну енергію, що підтверджується відповідними рахунками, внаслідок чого, станом на час звернення з позовом до суду, у відповідача виникла заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 205500,07 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з проханням зарахувати переплати за активну електричну енергію за угодою № 49219 в сумі 8914,50 грн. та угодою № 44255 в сумі 2495,20 грн. в рахунок боргу за активну електричну енергію за угодою № 60880.
Позивачем здійснено відповідне корегування оплат за активну електроенергію та зараховано переплати відповідача за активну електричну енергію за угодами № 49219 і № 44255 у розмірі 11409,70 грн. в рахунок погашення заборгованості за угодою № 60880.
Таким чином, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію по договору про постачання електричної енергії від 20.05.2013 р. № 60880 становить 194090,37 грн.
Вказана сума заборгованості визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Скориставшись наданим йому правом, позивач звернувся до суду з клопотанням про зменшення позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 194090,37 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії від 20.05.2013 р. № 60880.
Пунктом 1 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Скориставшись наданим йому правом, відповідач подав до суду відзив від 08.04.2019 р. вих. № 1801 (вх. № 14803/19 від 09.04.2019 р.) в якому визнав позов.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У суду відсутні підстави вважати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість та законність позовних вимог, беручи до уваги клопотання позивача про зменшення позовних вимог та відзив відповідача на позовну заяву, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) про стягнення 194090 грн. 37 коп. заборгованості за активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії від 20.05.2013 р. № 60880 підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
За подання даної позовної заяви, ПрАТ «Львівобленерго» сплачено судовий збір у розмірі 4050,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.03.2019 р. № 6134 (#272712042314).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Позивач звернувся з клопотанням про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми.
Враховуючи те, що позивачем зменшено позовні вимоги, судовий збір підлягає поверненню позивачу у розмірі переплаченої суми - 1140,88 грн..
Відповідно до ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2911,36 грн. слід покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 11, 42, 46, 73, 74, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення 194090 грн. 37 коп. заборгованості за активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії від 20.05.2013 р. № 60880 - задоволити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (вул. Батуринська, 2, м. Львів, 79007; ідентифікаційний код 07638027) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (вул. Козельницька, 3, м. Львів, 79026; ідентифікаційний код 00131587) 194090 грн. 37 коп. заборгованості та 2911 грн. 36 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» (вул.Козельницька, 3, м. Львів, 79026; ідентифікаційний код 00131587) з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 1140 грн. 88 коп. сплачено згідно платіжного доручення від 15 березня 2019 року № 6134 (#272712042314).
Повне рішення складено 21 травня 2019 року.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Цікало А.І.