Ухвала від 20.05.2019 по справі 5015/118/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.05.2019 р. Справа№ 5015/118/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", м. Львів

про забезпечення позову

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", м. Львів

до відповідача-1: Арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", м. Львів

до відповідача-2: Товарної біржі "Альянс", м. Дніпро

про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності - визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону

та у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування", м. Львів

до відповідача-1: арбітражного керуючого Хомишина Ігора Григоровича, м. Львів

до відповідача-2: Товарна біржа "Наша", м. Львів

про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.16 р. та договору купівлі-продажу від 23.03.16 р.

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", с. Коростів Сколівського району Львівської області

ВСТАНОВИВ:

Заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", с.Коростів Сколівського району Львівської області, у порядку, встановленому ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду від 15.07.2011р. ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 06.08.2011р. в газеті "Голос України" №143 (5143) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 25.06.2018р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", м. Львів до відповідача-1: арбітражного керуючого ХомишинаІгора Григоровича, м. Львів до відповідача-2: Товарна біржа "Наша", м. Львів про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.16 р. та договору купівлі-продажу від 23.03.16 р. прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 17.12.2018 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", м. Львів довідповідача-1: Арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", м. Львів до відповідача-2: Товарної біржі "Альянс", м. Дніпро про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності - визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону прийнято до розгляду.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» про забезпечення позову в межах справи №5015/118/11 з розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та договору купівлі-продажу та з розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.16 р. та договору купівлі-продажу.

Відповідно до вказаної заяви про забезпечення позову, заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову за заявами ТзОВ «Львівський завод автомобілебудування», а саме:

1. Накласти арешт на об'єкти нерухомого майна розміщені за адресою: м. Львів, вул. Шевченка 321, що були предметом аукціонів:

- аукціону від 07.12.2018р.

- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1099046946101 нежитлові приміщення корпусу №12 в літ."А-4" площею 12 911,0 м2

- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1471389746101 нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 в літ."Л-4" площею 37 017,3 м2

- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1471342746101 нежитлова будівля підстанції літ.Т-1" площею 194,3 м2

- аукціону від 17.03.2016 р.

- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:884033346101 будівля виробничо-промислового корпусу під літ. "Ж-4", Загальна площа (кв.м): 10168.7, Опис: Площа змінилася згідно довідки ДП "Західний ЕТЦ" від 25.05.2017 року.

2. Заборонити власникам вчиняти невід'ємні покращення та/або поділ (об'єднання) об'єктів нерухомості та проводити державну реєстрацію змін або застосувати інші засоби забезпечення виконання судового рішення на розсуд суду.

Подану заяву обгрунтовує тим, що активи, що є предметами аукціонів, активно змінюють власників і можлива ситуація, що на час ухвалення судом рішення по суті позовних заяв, заявник та суд не зможуть залучити у справу чергового власника/власників.

Крім того, заявник зазначає, що 06.05.2019 р. відкрито провадження у справі № 466/3654/19 за позовом іпотекодержателя: ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже існує загроза відчуження активів на прилюдних торгах, що в подальшому унеможливить/утруднить виконання рішення суду щодо визнання аукціону недійсним.

У заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» також посилається на те, що користуючись тим, що об'єкти нерухомості, які були предметами аукціонів мають недостовірні технічні паспорти, нові власники замовляють технічну інвентаризацію роблять переобміри і проводять державну реєстрацію будівель з новою назвою та площею, що також може утруднити в подальшому виконання рішення про витребування їх з чужого володіння. Зокрема, 25.05.2017 р., державний реєстратор ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксана Михайлівна, індексний номер рішення № 35366126 на підставі довідки про зміну площ при їх обмірах провела державну реєстрацію змін щодо об'єкта нерухомого майна: будівля адміністративного корпусу під літ."Ж-4", змінено на будівля виробничо-промислового корпусу під літ."Ж-4", Площа: загальна площа (кв.м); 10369.6 змінено на загальна площа (кв.м): 10168.7.

Крім того, подану заяву заявник мотивує тим, що активна зміна власників під час слухання позовних заяв перешкоджає роботі суду, неможливо залучити у справу третіх осіб та в подальшому створює реальну загрозу неможливості виконати рішення суду про визнанню аукціону недійсним і повернення у власність боржника незаконно відчужених активів.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» про забезпечення позову в межах справи №5015/118/11 з розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та договору купівлі-продажу та з розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016 р. та договору купівлі-продажу, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У даному випадку предметом спору з розгляду заяв в межах справи про банкрутство № 5015/118/11 є визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону та визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016 р. та договору купівлі-продажу від 23.03.2016 р.

Щодо заяви про забезпечення позову в межах розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону суд зазначає, що посилання заявника на те, що активи, які є предметами аукціонів активно змінюють власників і можлива ситуація, що на час ухвалення судом рішення по суті заяв, заявник та суд не зможуть залучити у справу чергового власника/власників та в подальшому створить реальну загрозу неможливості виконати рішення суду про визнання недійсними аукціонів і повернення у власність боржника незаконно відчужених активів, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

У випадку задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності відповідно до вимог ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» недійсними будуть визнані договори купівлі-продажу, укладені з переможцем аукціону.

Крім того, у заяві про забезпечення позову ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» посилається на те, що 06.05.2019 р. Шевченківським районним судом м. Львова відкрито провадження у справі № 466/3654/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже існує загроза відчуження активів, що в подальшому унеможливить/утруднить виконання рішення суду про визнання недійсним аукціонів.

Заявником долучено до заяви про забезпечення позову витяг із веб-порталу «Судова влада України», в якому зазначено, що у справі № 466/3654/19 позовну заяву залишено без руху. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень за інформаційним запитом за номеру справи № 466/3654/19 отримано інформацію про існування однієї ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2019 р. про залишення позовної заяви без руху, інші судові рішення (ухвали) у даній справі відсутні. Заявником не подано відомостей про те, що предметом розгляду справи № 466/3654/19 є об'єкти нерухомості розташовані за адресою м. Львів, вул. Шевченка. 321 та позначені літерами «А-4», «Г-1».

ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» у заяві про забезпечення позову зазначає, що нові власники замовляють технічну інвентаризацію роблять переобміри і проводять державну реєстрацію будівель з новою назвою та площею, що також може утруднити в подальшому виконання рішення про витребування їх з чужого володіння.

Водночас заявником не подано доказів, що господарська діяльність власників нежитлових приміщень щодо їх переобміру та відповідна державна реєстрацію таких переобмірів суперечить чинному законодавству та виходить за межі їх повноважень як власників.

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" не обгрунтувало належними доказами наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення при можливому задоволенні вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

З наведеного вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.

Щодо заяви про забезпечення позову в частині визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016 р. та договору купівлі-продажу від 23.03.2016 р. заявником не наведено підстав та не надано жодних доказів наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення при можливому задоволенні вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Поряд з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" від 14.05.2019 р. за вх. №1283/19 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Чорній Л.З.