вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" травня 2019 р. м. Київ Справа № 911/396/19
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармснаб”, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пані Аптека”, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Хотів
про стягнення 2086442,76 грн.
За участю секретаря судового засідання Зорі В.С.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фармснаб” (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пані Аптека” (відповідач) про стягнення 1605718,06 грн. боргу, 30257,50 грн. 3% річних, 355347,40 грн. пені та 95119,80 грн. інфляційних втрат, всього 2086442,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов договору поставки № 435 від 31.01.2018 р., укладеного між позивачем та відповідачем, ТОВ “Фармснаб” було поставлено ТОВ “Пані Аптека” товар медичного характеру, а відповідачем було отримано вказаний товар. Проте, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним договором, частково розрахувавшись за отриманий у період з 28.03.2018 р. по 27.06.2018 р. товар. На підставі викладеного, станом на 04.02.2019 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 1605718,06 грн., у зв'язку з чим позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 1605718,06 грн. боргу, 30257,50 грн. 3% річних, 95119,80 грн. інфляційних втрат та 355347,40 грн. пені на підставі п. 6.1 договору, всього 2086442,76 грн.
14.03.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання, в якому він зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за відсутності позивача. Також до вказаного клопотання додано оригінал договору поставки від 31.01.2018 р. № 435 та оригінали видаткових накладних, за якими позивач просить суд стягнути заборгованість.
02.04.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи, в якому він просить продовжити термін підготовчого провадження та надати додатковий час для укладення мирової угоди до 11.04.2019 р., яке залишено судом без розгляду, як передчасне.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 03.05.2019 р.
Представник позивача у підготовчі засідання 14.03.2019 р., 02.04.2019 р., 16.04.2019 р. та у судове засідання 03.05.2019 р. не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення підготовчих засідань та судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103267606459, № 0103267917330, 0103267884769, 0103268500760. При цьому, від позивача 11.03.2019 р. та 14.03.2019 р. надходили клопотання, в яких він просив суд розглянути справу № 911/396/19 за відсутності позивача.
Представник відповідача у підготовчі засідання 14.03.2019 р., 02.04.2019 р., 16.04.2019 р. та у судове засідання 03.05.2019 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надав, хоча про час, дату та місце підготовчих засідань та судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103267606343, № 0103267917713 та № 0103267884734 та поданим 02.04.2019 р. клопотанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
31.01.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармснаб» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» (покупець) було укладено договір № 435.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця лікарські засоби, товари медичного призначення, засоби гігієни та догляду за хворими, косметичні засоби, супутні товари та інші товарно-матеріальні цінності, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Згідно з п. 1.2 договору найменування (асортимент) товару визначається за цим договором на підставі Прайс-листа постачальника, що діє на момент замовлення товару покупцем.
Пунктом 1.3 договору встановлено, що кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається покупцем при замовленні товару та зазначається в видаткових накладних на товар, який поставляється. Прийняттям товару покупець погоджується з асортиментом, кількістю, ціною товару. Товар, поставлений протягом строку дії цього договору, вважається поставленим на умовах цього договору, якщо між сторонами не було інших угод.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник здійснює поставку товару окремими партіями. Найменування, кількість, терміни постачання, ціни, умови оплати, місце поставки, спосіб транспортування, інші умови поставки партії товару (неврегульовані цім договором), визначаються в Заявці, яка надається покупцем постачальнику у будь-який спосіб, прийнятний для покупця, та усно погоджуються сторонами до моменту здійснення поставки партії товару.
Ціна товару зазначається у видатковій накладній та вважається узгодженою, якщо покупець або його уповноважена особа не відмовилась прийняти товар за ціною, зазначеною у видатковій накладній. Ціна товару встановлюється за погодженням між сторонами окремо на кожну партію товару. (п.п. 4.1, 4.2 договору).
Пунктом 4.3 договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар у термін, зазначений у видатковій накладній. Якщо у видатковій накладній строк оплати не встановлений оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати приймання товару покупцем за кожною накладною.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар - медичного характеру на загальну суму 1865781,24 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними за період з 28.03.2018 р. по 27.06.2018 р., а саме: № РН-0042082 від 28.03.2018 р., № РН-0042544 від 29.03.2018 р., № РН-0042545 від 29.03.2018 р., № РН-0043001 від 04.04.2018 р., № РН-0044025 від 18.04.2018 р., № РН-0044026 від 18.04.2018 р., № РН-0044721 від 25.04.2018 р., № РН-0044723 від 25.04.2018 р., № РН-0045998 від 10.05.2018 р., № РН-0045999 від 10.05.2018 р., № РН-0047015 від 21.05.2018 р., № РН-0047840 від 30.05.2018 р., № РН-0047841 від 30.05.2018 р., № РН-0050603 від 27.06.2018 р., № РН-0050604 від 27.06.2018 р.
У зазначених видаткових накладних, за якими здійснено поставку товару, міститься графа із встановленим терміном оплати.
Позивачем зараховано 260063,18 грн. зі здійснених відповідачем оплат за попередніми видатковими накладними, за якими поставлявся товар згідно договору № 435 від 31.01.2018 р., у якості часткової оплати за видатковою накладною № РН-0042082 від 28.03.2018 р.
Вартість поставленого позивачем товару за видатковими накладними № РН-0042544 від 29.03.2018 р., № РН-0042545 від 29.03.2018 р., № РН-0043001 від 04.04.2018 р., № РН-0044025 від 18.04.2018 р., № РН-0044026 від 18.04.2018 р., № РН-0044721 від 25.04.2018 р., № РН-0044723 від 25.04.2018 р., № РН-0045998 від 10.05.2018 р., № РН-0045999 від 10.05.2018 р., № РН-0047015 від 21.05.2018 р., № РН-0047840 від 30.05.2018 р., № РН-0047841 від 30.05.2018 р., № РН-0050603 від 27.06.2018 р., № РН-0050604 від 27.06.2018 р., взагалі не оплачена відповідачем.
Термін оплати отриманого за період з 28.03.2018 р. по 27.06.2018 р. товару зазначений у видаткових накладних. За останньою видатковою накладною № РН-0050604 від 27.06.2018 р. термін оплати - 26.08.2018 р.
Таким чином, в порушення своїх зобов'язань, передбачених п. 4.3 договору, відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 260063,18 грн., у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість за видатковою накладною № РН-0042082 від 28.03.2018 р. у сумі 171771,70 грн. (431834,88 грн. (сума поставки) - 260063,18 грн. (залишок оплати за попередніми видатковими накладними, які не входять до предмету даного спору) = 171771,70 грн.) та за видатковими накладними № РН-0042544 від 29.03.2018 р. у сумі 13080,00 грн., № РН-0042545 від 29.03.2018 р. у сумі 183084,70 грн., № РН-0043001 від 04.04.2018 р. у сумі 305218,78 грн., № РН-0044025 від 18.04.2018 р. у сумі 239508,80 грн., № РН-0044026 від 18.04.2018 р. у сумі 6540,00 грн., № РН-0044721 від 25.04.2018 р. у сумі 309341,28 грн., № РН-0044723 від 25.04.2018 р. у сумі 13080,00 грн., № РН-0045998 від 10.05.2018 р. у сумі 25765,60 грн., № РН-0045999 від 10.05.2018 р. у сумі 13080,00 грн., № РН-0047015 від 21.05.2018 р. у сумі 46908,80 грн., № РН-0047840 від 30.05.2018 р. у сумі 46737,60 грн., № РН-0047841 від 30.05.2018 р. у сумі 32700,00 грн., № РН-0050603 від 27.06.2018 р. у сумі 26160,00 грн., № РН-0050604 від 27.06.2018 р. у сумі 172740,80 грн.
Отже, відповідач не розрахувався за отриманий товар за вказаними видатковими накладними на суму 1605718,06 грн. (1865781,24 грн. - 260063,18 грн.).
Враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача 1605718,06 грн. заборгованості.
Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1605718,06 грн. за поставлений позивачем товар на підставі видаткових накладних № РН-0042082 від 28.03.2018 р., № РН-0042544 від 29.03.2018 р., № РН-0042545 від 29.03.2018 р., № РН-0043001 від 04.04.2018 р., № РН-0044025 від 18.04.2018 р., № РН-0044026 від 18.04.2018 р., № РН-0044721 від 25.04.2018 р., № РН-0044723 від 25.04.2018 р., № РН-0045998 від 10.05.2018 р., № РН-0045999 від 10.05.2018 р., № РН-0047015 від 21.05.2018 р., № РН-0047840 від 30.05.2018 р., № РН-0047841 від 30.05.2018 р., № РН-0050603 від 27.06.2018 р., № РН-0050604 від 27.06.2018 р. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 1605718,06 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути 95119,80 грн. інфляційних втрат та 30257,50 грн. 3% річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 30257,50 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням дат виникнення заборгованості, за загальний період з 28.05.2018 р. по 04.02.2019 р.
Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 30257,50 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 95119,80 грн. інфляційних втрат, нарахованих на загальну суму заборгованості відповідача за видатковими накладними, із врахуванням дати виникнення заборгованості за останньою видатковою накладною - 27.08.2018 р., за загальний період з вересня 2018 року по грудень 2018 року.
Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, то позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 95119,80 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 355347,40 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, із врахуванням дат виникнення заборгованості, за загальний період з 28.05.2018 р. по 04.02.2019 р. та враховуючи зміни процентної ставки НБУ за вказаний період.
Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення платежу, від простроченої суми за кожен день прострочки до дня оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.
Згідно з п. 6.4 договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позовна давність про стягнення неустойки, штрафу, пені складає три роки.
Отже, пунктом 6.4 договору сторони збільшили період нарахування пені.
Позивач просить стягнути 355374,40 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, із врахуванням дат виникнення заборгованості, за загальний період з 28.05.2018 р. по 04.02.2019 р. та враховуючи зміни процентної ставки НБУ за вказаний період.
Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, то позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 355347,40 грн. пені також підлягає задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пані Аптека” (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3, код 32920616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармснаб” (61050, Харківська обл., м. Харків, Майдан Фейєрбаха, буд. 10, корпус Б, код 38495049) 1605718,06 (один мільйон шістсот п'ять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 06 коп.) боргу, 30257,50 грн. (тридцять тисяч двісті п'ятдесят сім грн. 50 коп.) 3% річних, 355347,40 грн. (триста п'ятдесят п'ять тисяч триста сорок сім грн. 40 коп.) пені, 95119,80 грн. (дев'яносто п'ять тисяч сто дев'ятнадцять грн. 80 коп.) інфляційних втрат та 31296,64 грн. (тридцять одну тисячу двісті дев'яносто шість грн. 64 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно з пунктом 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 20.05.2019 р.
Суддя О.О. Рябцева