Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
13 травня 2019 рокуСправа № 912/1004/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/1004/19
за позовом: Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1
до: Спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Григорія Сковороди, 2-А
про стягнення 210 338,10 грн
Представники:
від позивача - Никоненко А.Г., адвокат, довіреність № 66/18 від 21.12.18;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дочірня компанія "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Кіровоградської області, яка містить вимоги до Спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення 210 338,10 грн заборгованості, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про реструктуризацію заборгованості за договором поставки природного газу № 42/09-10-БО від 21.12.2009.
Ухвалою від 17.04.2019 позовна заява прийнята господарським судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1004/19. Постановлено розглядати справу за правилам спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 13.05.2019.
13.05.2019 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 13.05.2019 прийняв участь представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, участь представника в засіданні суду не забезпечив, про причини вказаного суду не повідомлено, будь-які клопотання до суду зі сторони відповідача не надходили.
Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду у справі, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу ухвали суду від 17.04.2019.
Виходячи з викладеного та враховуючи положення пунктів 1, 2 частини 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, спір вирішується за наявними в справі матеріалами.
В судовому засіданні досліджено докази у справі.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, які наведено в обґрунтування підстав позову, господарський суд
31.05.2012 між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кредитор) та Спільним підприємством - товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (Боржник) укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-264 (далі Договір, а.с. 18-24), відповідно до п. 1.1. якого Кредитор та Боржник домовилися про розстрочення заборгованості у вигляді основного боргу, що виник у Боржника за Договором поставки природного газу №42/09-10-БО від 21.12.2009.
Загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації складає 1 684 059,63 грн, станом на 31.03.2012, що підтверджується Актом звірки розрахунків (п. 2.1. Договору)
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30 квітня 2031 року, а в частині виконання зобов'язань за договором - до їх повного здійснення (п. 5.1. Договору).
Згідно до умов Договору про реструктуризацію заборгованості боржник зобов'язався сплатити в повному обсязі суму основного боргу, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора в сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню (п. 2.2. Договору).
За змістом п. 2.3. Договору зобов'язання боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у п. 2.2. цього Договору на відповідний місяць.
Зазначені вище умови Договору № 14/12-264 від 31.05.2012 узгоджені між сторонами шляхом підписання представниками Кредитора та Боржника, які скріплено печатками обох сторін Договору.
Як вказує позивач, відповідачем порушено зобов'язання за Договором в частині своєчасного розрахунку за поставлений природний газ.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2016 у справі №912/31/16 стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 63 620,91 грн,з яких: 51 703,61 грн основного боргу (за період травень-листопад 2015), 7 551,82 грн 82 пені, 3 102,22 грн штрафу, 790,33 інфляційних втрат, 472,93 грн 3% річних, а також 1 218,00 грн судового збору.
Кошти на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2016 у справі №912/31/16 отримані позивачем двома частинами: 408,47 грн 20.01.2017 та 64 430,44 грн 07.12.2017, отже, з урахуванням положень статті 534 Цивільного кодексу України, основна заборгованість за зобов'язаннями травня-листопада 2015 була погашена відповідачем 07.12.2017.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2017 у справі № 912/2778/17 стягнено з відповідача на користь позивача наступні кошти:
- основний борг за період з грудня 2015 по серпень 2017 в розмірі 155 110,83грн
- пеню за невиконання зобов'язань березня 2016 - липня 2017 у розмірі 11 684,64 грн
- штраф за невиконання зобов'язань серпня 2016 року - липня 2017 року у розмірі 6 204,42 грн,
- суму на яку збільшилась заборгованість за зобов'язаннями грудня 2015 року - червня 2017 року внаслідок інфляційних процесів за період з січня 2016 по липень 2017 у розмірі 16 738,93 грн
- 3% річних, нараховані на заборгованість за зобов'язаннями грудня 2015 - липня 2017 в сумі 4 034,38 грн
- суму на яку збільшився основний борг, стягнутий за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.02.16 у справі №912/31/16, внаслідок інфляційних процесів з грудня 2015 по липень 2017 у розмірі 11 573,99 грн
- 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, стягнутого згідно з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.02.16 у справі № 912/31/16 за період з 20.12.2015 по 11.09.2017 у розмірі 2 681,51 грн, 3 120,43 грн судового збору.
Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Після 07.12.2017 відповідачем були оплачені кошти в наступні строки та суми:
22.02.2018- 7 386,23 грн,
14.03.2018 - 7 386,23 грн,
11.04.2018- 7 386,23 грн, всього 22 158,69 грн, які з урахуванням положень ст. 534 Цивільного кодексу України, позивач зараховує в рахунок відшкодування його витрат, як кредитора, пов'язаних з одержанням виконання, а саме, в рахунок погашення судового збору, пені та штрафу, а також в рахунок погашення заборгованості за грудень 2015, стягнутих за рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2017 у справі № 912/2778/17.
Таким чином, прострочена заборгованість станом на дату подання позову за основним боргом утворилась за зобов'язаннями за період з вересня 2017 по березень 2019 та становить 140 338,37 грн (а.с. 6).
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, враховуючи умови Договору №14/12-264 від 31.05.2012, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 140 338,37 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно п. 3.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.
Відповідно до п. 3.4 Договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2 цього Договору, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Отже, виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, яке виконано боржником з порушенням строків, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на які заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період прострочення платежу.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
У зв'язку з несплатою відповідачем сум заборгованості, Позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 687,40 грн 3 % річних в сумі 3 229,70 грн, інфляційних у розмірі 9 422,64 грн та пені у розмірі 15 615,30 грн, нарахованих на суму простроченого основного боргу стосовно якої не приймалось судове рішення (а.с. 7-8, 10-12);
- 3 % річних в сумі 365,47 грн та інфляційних в розмірі 2 068,41 грн на суму простроченого основного боргу стосовно якої приймалось судове рішення по справі № 912/31/16 від 24.02.2016 гр.;
- 3 % річних в сумі 7 282,95 грн та інфляційних в розмірі 26 324,86 грн на суму простроченого основного боргу стосовно якої приймалось судове рішення по справі № 912/ 2778/17.
Судом перевірено розрахунок штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних (а.с 7-12) та встановлено, що розрахунок позивача є вірним та таким, що відповідає обставинам справи.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В матеріалах справи наявні належні докази виконання позивачем умов Договору та порушення його умов відповідачем.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку Позивача факту порушення Першим Відповідачем умов договору та діючого законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 210 338,10 грн, з яких: основний борг - 140 338,37 грн, пеня - 15 615,30 грн, штраф за зобов'язаннями березня 2018 - лютого 2019 - 5 687,40 грн, сума інфляційних втрат з суми основного боргу, стягнутого за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.02.16 у справі №912/31/16 за зобов'язаннями травня - листопада 2015 - 2 068,41 грн, сума інфляційних втрат з суми основного боргу, стягнутого за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2017 у справі №912/2778/17, за зобов'язаннями грудня 2015 - серпня 2017 - 26 327,86 грн, сума інфляційних втрат за зобов'язаннями вересня 2017 по січень 2019 - 9 422,64 грн, сума 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, стягнутого рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2016 у справі № 912/31/16 за зобов'язаннями травня - листопада 2015 - 365,47 грн, сума 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, стягнутого рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 у справі №912/2778/17 за зобов'язаннями грудня 2015 - серпня 2017 - 7 282,95 грн, сума 3% річних за зобов'язаннями вересня 2017 - лютого 2019 - 3 229,70 грн, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Григорія Сковороди, 2-А, ідентифікаційний код 31678853) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 210 338,10 грн, з яких: основний борг - 140 338,37 грн, пеня - 15 615,30 грн, штраф за зобов'язаннями березня 2018 - лютого 2019 - 5 687,40 грн, сума інфляційних втрат з суми основного боргу, стягнутого за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.02.16 у справі №912/31/16 за зобов'язаннями травня - листопада 2015 - 2 068,41 грн, сума інфляційних втрат з суми основного боргу, стягнутого за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2017 у справі №912/2778/17, за зобов'язаннями грудня 2015 - серпня 2017 - 26 327,86 грн, сума інфляційних втрат за зобов'язаннями вересня 2017 по січень 2019 - 9 422,64 грн, сума 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, стягнутого рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2016 у справі № 912/31/16 за зобов'язаннями травня - листопада 2015 - 365,47 грн, сума 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, стягнутого рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 у справі №912/2778/17 за зобов'язаннями грудня 2015 - серпня 2017 - 7 282,95 грн, сума 3% річних за зобов'язаннями вересня 2017 - лютого 2019 - 3 229,70 грн, а також судовий збір в розмірі 3 155,07 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Дочірній компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; Спільному підприємству - товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Григорія Сковороди, 2-А.
Повне рішення складено 20.05.2019.
Суддя В.В.Тимошевська