Справа № 1-12/11
Провадження № 1-в/513/12/19
Саратський районний суд Одеської області
20 травня 2019 року
Саратський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про зняття арешту з земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 накладений постановою про накладення арешту б/н від 10.12.2008року слідчим прокуратури Одеської області, посилаючись на те, що 07.06.2017 р. Арцизькою міською радою Одеської області було прийнято рішення № 624-VII «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_4 на розробку землевпорядної документації щодо надання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку і споруд (присадибна ділянка)». На підставі цього рішення було розроблено відповідну документацію, і рішенням Арцизької міської ради Одеської області № 858-VII від 11 січня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» зазначену технічну документацію було затверджено.
Отже, земельна ділянка була передана їй у власність, і їй необхідно було зареєструвати право власності на дану земельну ділянку у встановленому порядку. Але коли вона звернулась до Центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області стосовно реєстрації права власності на земельну ділянку, їй було відмовлено рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 39672688 від 14 лютого2018 року. Мотивом відмови у рішенні зазначено те, що на земельну ділянку накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Арешт був накладений постановою б/н від 10.12.2008 р. про накладення арешту на майно винесеною ст. слідчим Прокуратури Одеської області ОСОБА_6 .. При цьому зазначеною постановою власником земельної ділянки був зазначений ОСОБА_7 , якому насправді належить сусідня земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, що підтверджується відповідною Інформацією Державного земельного кадастру.
Зазначений арешт був накладений в рамках розслідування кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_7 за статтею Кримінального кодексу України яка передбачала можливу конфіскацію майна. На звернення до Прокуратури Одеської області щодо скасування арешту було отримано відповідь від 11 червня 201 року № 15-3715-18 про те, що скасування арешту нерухомого майна відбувається з рішенням суду.
Крім того, згідно відповіді Арцизького районного відділу ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області № 416/66 - 17 від 19.02.2019року ОСОБА_7 помер, про що зазначеним відділом складено актовий запис № 142 від 07.03.2017року.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_7 не було призначено вирок, пов'язаний з конфіскацією майна, той факт, що він не був власником цього майна, а також той факт, що він помер, та суд ухвалюючи вирок не вирішив питання скасування арешту, вона як власник майна просить скасувати арешт майна.
Заявниця та її представник будучи належним чином повідомленими про місце і час розгляду клопотання до суду не зявились та не надали заяв про причини неприбуття до судового засідання.
Вислухавши прокурора, який заперечував проти задоволення вказаної заяви, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов висновку про неможливість задоволення заяви про зняття арешту з майна з наступних підстав.
Відповідно до п.9 розділу ХІ «Перехідні Положення» нового КПК України, який набрав чинності з 20 листопада 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, а тому заява про скасування арешту з майна підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності цим КПК, тобто в порядку КПК України 1960 року.
Відповідно до ст. 409 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.
Стаття 411КПК України передбачає, що питання повязані з виконанням вироку , вирішуються судом у судовому засіданні за участю прокурора. В судове засідання , як правило викликається засуджений, а за його клопотанням і захисник. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, викликається також при необхідності цивільний позивач і цивільний відповідач.Неявка цих осіб не зупиняє розгляду справи.
Згідно п.8 ст.324 КПК України при постановленні вироку суд має вирішити питання, що робити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.
Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку суду», суд в порядку ст.409, 411 КПК України вправі на стадії виконання вироку вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову чи можливої конфіскації майна, якщо при постановленні вироку ці заходи скасовані не були.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи № 1-12/11 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 365 КК України , а саме відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 10.12.2008року накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке находиться за місцем його мешкання: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а також де б вона не знаходилось та з чого б воно не складалось ( Том 5, а.с. 164); рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради № 568 від 11.12.2001року - ОСОБА_7 було передано у власність , безоплатно, земельну ділянку АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 12 га для ведення особистого підсобного господарства ( том 5, а.с. 166); згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ -Од № 014126, який виданий на підставі рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради № 568 від 11.12.2001року - ОСОБА_7 належить земельна ділянка АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 12 га для ведення особистого підсобного господарства ( Том 5, а.с. 167); згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 22334161 відповідно до постанови про накладення арешту на майно, б/н 10.12.2008року накладено арешт на земельну ділянку АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_7 ( Том 5, а.с. 170).
Тож, судом встановлено, що земельна ділянка АДРЕСА_1 на час розгляду зазначеного кримінального провадження належала ОСОБА_7 та слідчим прокуратури Одеської області правомірно накладено арешт в рамках кримінального провадження.
Вироком Саратського районного суду Одеської області від 06.07.2011року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, та із застосуванням ст.ст. 69, 75, 76 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4роки та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Крім того, питання щодо скасування арешту судом не вирішувалось.
Але враховуючи ту обставину, що заявниця не була учасником кримінального провадження та не надала доказів про те, що зазначена земельна ділянка не належала під час накладення арешту ОСОБА_7 - у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.409, 411 КПК України(1960 р.),суд
У задоволені клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1