Справа № 522/3080/15-ц
Провадження № 2-ві/522/26/19
20 травня 2019 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Шенцева О.П., розглянувши заяву про відвід судді Чернявської Л.М. від ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. про стягнення подвійного завдатку та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та немайнової шкоди, -
У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. про стягнення подвійного завдатку та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та немайнової шкоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник подали заяву про відвід головуючій по справі, оскільки в порушення принципу диспозитивності суддя вийшла за межі позовних вимог, розглядаючи незаявлені вимоги.
Відповідно до ухвали від 17.05.2019 року, суд, який розглядає справу (головуючий суддя Чернявська Л.М.), прийшла до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та зупинила провадження по справі до вирішення питання про відвід головуючому іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу заяви про відвід судді, розгляд заяви про відвід 17.05.2019 року розподілено на суддю Шенцеву О.П.
Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Л.М., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.
Вивчивши заяву про відвід суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки наведені заявником обставини не є підставою для відводу в силу положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви.
У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (п. 15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.
Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ( ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, яки є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя ( п.3 ст. 46 ЦПК).
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду ( п.5 ст. 39 ЦПК).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності, однобічності та неупередженості судді Чернявської Л.М. при вирішенні даної цивільної справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Л.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. про стягнення подвійного завдатку та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та немайнової шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя