Справа № 515/386/19
Провадження № 1-кп/515/909/19
Татарбунарський районний суд Одеської області
Іменем України
16.05.19року м.Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі
головуючого - судді за участю: секретаря судового засідання прокурора обвинуваченогоОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Татарбунари Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160440000004 від 02.01.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Безім'янка Татарбунарського району Одеської області, працюючого за наймом, не одруженого, з неповною середньою освітою, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин, так 26.12.2018 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення зерна фуражної пшениці, що розміщена в складському приміщенні на околиці села Безім'янка Татарбунарського району Одеської області та належить ОСОБА_5 на праві власності, прибув до зазначеного приміщення, де переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через отвір у вікні, проник до складського приміщення, звідки таємно викрав фуражне зерно пшениці в кількості 339,4 кг. вартістю 5 гривень за 1 кг., після чого, з місця злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1697 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи та показав суду, що 26.12.2018 року, приблизно о 20:00 годині, він маючи намір викрасти пшеницю власником якої є ОСОБА_5 , підійшов до сховища в якому зберігалась пшениця, де через отвір у вікні потрапив у зазначене приміщення, викрав 7 мішків пшениці, з викраденим зник. У вчиненому розкаюється. З розміром матеріальної шкоди згоден.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, до обвинуваченого ОСОБА_4 претензій не має, міру покарання просив призначити у відповідності до закону.
Після допиту обвинуваченого, за згодою учасників судового провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано доцільним дослідити дані про особу обвинуваченого, а інші докази, які ніким не оспорюються суд вважає недоцільним досліджувати в судовому засіданні так, як зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено судом, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку.
Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 , своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах установлених санкцією статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та сприяння суду у встановленню істини у справі, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
З урахуванням фактичних обставин справи, вартості викраденого, ступеня тяжкості злочину, особи винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, працює за наймом, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, із урахуванням пом'якшуючих обставин покарання, враховуючи висновок органу пробації з якого вбачається середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, в межах санкції статті, у вигляді позбавлення волі.
Характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особа винного, його щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння суду у встановлені істини у справі, наявність думки потерпілого ОСОБА_5 щодо відсутності у нього претензій до обвинуваченого та призначення обвинуваченому покарання у відповідності до закону, дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливі без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим на підставі ст. 75 КК України, суд, вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України, суд, не вбачає.
Запобіжний захід по кримінальному провадженню не обирався, клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надходило.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: фуражне зерно пшениці вагою 339,4 кг. передане на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 підлягає залишенню у потерпілого ОСОБА_5 на праві власності відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі за проведення судової товарознавчої експертизи за № 19-178 від 15.01.2019 року у розмірі 1716 гривень відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з 16.05.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України.
Речові докази: фуражне зерно пшениці вагою 339,4 кг. передане на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити у ОСОБА_5 на праві власності.
Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи за № 19-178 від 15.01.2019 року у розмірі 1716 гривень стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1