Провадження № 2/522/4776/19
Cправа № 522/3006/19
15 травня 2019 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
До суду 21.02.2019 року надійшов позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, АДРЕСА_2 ), про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки з усіх доходів, починаючи з дня подачі позову до її повноліття.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.06.2008 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Третім відділом РАЦС Приморського району м.Одеси, актовий запис №134. Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , виданого Першим Суворовським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1819) та доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , виданого Третім Приморським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис №836). За останній час спільного подружнього життя між позивачкою та відповідачем виникали непорозуміння, що призводило до сварок, що в свою чергу виключило можливість спільного проживання, а саме, призвело до припинення ведення спільного господарства та проживання однією сім'єю. Сім'я фактично розпалася, а шлюб носить формальний характер. Після припинення шлюбних відносин, донька залишилася проживати разом з позивачкою, а син, тимчасово проживає з батьком, відповідачем по справі, оскільки син є інвалідом дитинства та готуються документи для його розміщення до спеціалізованого закладу. На теперішній час відповідач ухиляється від матеріального забезпечення доньки, коштів на її утримання не надає, у зв'язку з чим була змушена звернутися до суду з зазначеним позовом
Ухвалою суду від 28.02.2019 року провадження у справі відкрите, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 23.04.2019 року.
22.03.2019 року відповідач ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів, в якому зазначено, що дійсно наприкінці листопада 2018 року сторони припинили фактичні шлюбні відносини, проживають окремо, спільного бюджету та господарства не ведуть. Однак, в позові ОСОБА_1 зазначила, що їх син ОСОБА_4 тимчасово проживає з батьком, але відповідач вважає, що зазначене твердження не відповідає дійсності. В відзиві ОСОБА_2 зазначає, що з січня 2019 року син ОСОБА_4 , який є інвалідом дитинства, постійно проживає разом з ним в належній йому квартирі та знаходиться на його повному утриманні та забезпеченні. При цьому ОСОБА_2 при визначені розміру аліментів, просив врахувати вищевказаний факт проживання з ним однієї спільної дитини. Зазначив, що тільки у лютому-березні 2019 року він придбав для сина призначені йому медичні препарати на суму 5 722,00 грн. Окрім зазначеного, повсякденного догляду за дитиною, яка потребує його допомоги, він забезпечує отримання сином необхідних ін'єкцій та таблеток, призначених йому лікарем. Крім цього, з позову ОСОБА_1 взагалі не зазначено, яку суму вона витрачає на утримання доньки, тим самим не доводить розмір необхідних грошових витрат на її утримання, не зазначає, чому в позовних вимогах зазначає розмір аліментів саме 1/3 частки з усіх доходів відповідача. Крім того, позивачка при звернені до суду з зазначеним позовом, приховує ту обставину, що син знаходиться на повному утриманні саме відповідача. Також зазначив, що донька ОСОБА_3 кожні вихідні знаходиться з ним та своїм братом, він також займається її вихованням та по мірі можливості утримує її. На теперішній час у Суворовському районному суді м.Одеси знаходиться справа №523/3522/19 про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_1 Крім того, найближчим часом він має намір вирішувати спір між сторонами щодо місця проживання малолітньої доньки разом з ним. Зважаючи на той факт, що він ніколи не ухилявся від утримання та виховання своєї доньки, однак вважає, що стягнення з нього аліментів в розмірі 1/3 частки від його заробітку, при цьому маючи на своєму утриманні дитину інваліда, є неспівмірними, у зв'язку з чим просив у задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення з його аліментів на утримання доньки у розмірі 1/3 частки з усіх доходів - відмовити.
У судове засідання призначене на 23.04.2019 року з'явилася ОСОБА_1 , позов підтримала, просила його задовольнити. Також зазначила, що отримала відзив на позовну заяву.
У судове засідання з'явився ОСОБА_2 , позов не визнав та пояснив, що він виховує сина ОСОБА_4 , який є інвалідом, возить його кожен день до спе. школи та забирає, купує ліки. Надав суду довідки про те, що позивачка при цьому отримає кошти на дитину-інваліда, який живе разом з ним та знаходиться на його утриманні, просив приєднати зазначені письмові докази до матеріалів справи.
Позивачка в судовому засіданні зазначений факт підтвердила.. Далі пояснила, що у шлюбі вони прожили 10 років, у період шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , 2008 року народження , який є інвалідом дитинства та на нього отримує пенсію, та донька ОСОБА_3 , 2010 року народження. На протязі сумісного життя чоловік не допомагав, виникали сварки та скандали, у зв'язку з чим на початку грудня 2018 року вона переїхала разом з обома дітьми жити окремо. Але сина потрібно відвозити до інтернату щодня, та відповідач погодився його возити, у зв'язку з чим з 20.01.2019 року син проживає разом з батьком п'ять днів на тиждень, а в п'ятницю він привозив сина до неї, а вона у неділю відвозила його відповідачу. При цьому кошти на утримання сина вона відповідача не надає. Також зазначила, що на теперішній час збираються документи на влаштування сина до спеціалізованого закладу. За три місяці відповідач не надавав матеріальної допомоги, у зв'язку з чим просила стягнути аліменти на утримання доньки.
Відповідач не погодився з поясненнями позивачки та зазначив, що вихованням доньки також займається, завжди привозить продукти, але сина ОСОБА_4 не завжди дозволяє привозити до неї, тобто не на кожні вихідні дні. У грудні 2018 року позивачка пішла від нього, забрала доньку, але не надає бачитися з нею. Син поки знаходиться на його утриманні та по можливості він допомагає позивачці.
По справі оголошено перерву до 15.05.2019 року.
У судове засідання призначене на 15.05.2019 року з'явилася позивачка, просила суд позов задовольнити, пояснила, що у неї є донька, а її заробітна плата на місяць складає 6 432,00 грн. Далі зазначила, що розпорядженням Суворовської райадміністрації ОМР від 02.05.2019 року влаштовано малолітнього ОСОБА_4 до дитячого будинку-інтернату, надала суду епікриз КНП «ООМЦПЗ» ООР та індивідуальну програму реабілітації дитини-інваліда КУ «Міський психіатричний диспансер» від 15.01.2019 року. Зазначені письмові докази ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів справи. Також вона не заперечувала щоб аліменти стягувались з 01.06.2019р.
У судове засідання з'явився відповідач, та пояснив, що він мав намір бачитися з донькою, але позивачка в останні вихідні перешкоджає йому в цьому. Просив долучити до матеріалів справи лист Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області від 24.04.2019 року.
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що поки до 01.06.2019 року син буде проживати разом з ним, так як почалися канікули в школі-інтернаті №34. Також зазначив, що він не проти з 01.06.2019 року сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частки з усіх його доходів, так як їх син тоді буде знаходитися або з позивачкою, або в інтернаті, так як розпорядження Суворовської РА ОМР ще не виконано, крім того зазначив, що у м.Одесі відсутні такі спеціалізовані установи.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що на теперішній час син у відповідача знаходиться з понеділка по п'ятницю, на вихідні у неї, і так щотижня з січня 2019 року, але бувало що і не при возив до неї так як донька хворіла і тому це було небажано. Син ОСОБА_4 з 4-х років відвідує інтернат, відповідач його туди возить, а вона сина кормить та одягає. Коли хворіє донька, тоді вона просить відповідача не привозити сина. 28.03.2019 року вона не надала відповідачу доньку, у зв'язку з тим, що останній прийшов пізно. Крім того, що вона не проти стягнення аліментів з 01.06.2019 року, проте зазначила, що їм невідомо на протязі якого часу будуть розглядатися документи щодо влаштування сина ОСОБА_4 до спеціалізованого інтернату.
Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 07.06.2008 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Третім відділом РАЦС Приморського району м.Одеси, актовий запис №134.
Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , виданого Першим Суворовським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1819) та доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , виданого Третім Приморським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис №836) (а.с.6, 7).
За останній час спільного подружнього життя між позивачкою та відповідачем виникали непорозуміння, що призводило до сварок, що в свою чергу виключило можливість спільного проживання, а саме, призвело до припинення ведення спільного господарства та проживання однією сім'єю. Після припинення шлюбних відносин, донька залишилася проживати разом з позивачкою, а син проживає з батьком, оскільки син є інвалідом дитинства та готуються документи для його розміщення до спеціалізованого закладу.
Згідно Витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації від 07.09.2018 року №38, проведеного КЗ «Одеська обласна психолого-медико-педагогічна консультація», наданого суду, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз: системне порушення розумової діяльності у формі помірної розумової відсталості. Недостатність складних форм пізнавальної діяльності поєднується з грубими порушеннями загальної поведінки зі збудливістю та розгальмованістю, неуважністю. Миттєво реагує на всі подразники, порушення працездатності. Мовлення на формі окремих слів (а.с.12).
Згідно індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда №47 КУ «Міський психіатричний диспансер» від 15.01.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною-інвалідом з 08.02.2013 року, з клініко-функціональним діагнозом: легка розумова відсталість на межі з помірною розумовою відсталістю з аутистичними рисами.
З характеристики, наданої на учня 5-а класу КЗ «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №34 І-П ступенів» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що він поступив у зазначений заклад 01.09.2014 року згідно направлення №170 від 22.08.2014 року на підставі рішення ПМПК №127 від 11.06.2015 року та навчається по теперішній час.
З довідки КЗ «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №34 І-П ступенів» вбачається, що батько учня 5-А класу ОСОБА_4, ОСОБА_2 , протягом навчального року опікується вихованням та навчанням сина, бере участь у класних та шкільних заходах, підтримує постійний зв'язок з педколективом школи в питаннях виховання та навчання сина.
Судом також встановлено, що 02.05.2019 року Суворовською районною адміністрацію ОМР винесено розпорядження про влаштування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дитячого будинку-інтернату.
ОСОБА_2 не заперечую проти сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх його доходів, але не раніше ніж з 01.06.2019 року, так як на теперішній час син проживає разом з ним, знаходиться на його утриманні, а питання щодо остаточного влаштування сина у спеціалізований заклад на теперішній час ще не вирішено. У зв'язку з тим, що на час розгляду справи у позивачки на утриманні знаходиться донька ОСОБА_3 , а у нього на утриманні знаходиться син ОСОБА_4 , крім того судом встановлено, що саме позивачка отримає пенсіє на сина ОСОБА_4 , так як він є інвалідом, суд вважає, що у задоволені позову ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів з 21.02.2019р. на утримання доньки в розмірі 1/3 частки доходів необхідно відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з довідки про заробітну плату й інші доходи, характеристики, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , на утриманні якого знаходиться донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в ОНУ ім..І.І.Мечникова з 17.07.1997 року, а з 01.10.2004 року перебуває на посаді викладача кафедри мовної та загально гуманітарної підготовки іноземців інституту МО, заробітна плата якої становить 7 139,52 грн. (а.с. 45-47).
Крім того, як вбачається з довідки соцзахисту населення в Суворовському райні м.Одеси від 22.03.2019 року, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Суворовському управлінні м.Одеси та отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю у розмірі 1 497,00 грн.
З довідки про заробітну плату від 04.02.2019 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , на утриманні якого знаходиться син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом дитинстка, працює в КП «Спедпідприємство КПО» з 01.01.2001 року, на теперішній час займає посаду заступника завідувача крематор, заробітна плата якого становить 7 004,00 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Факт проживання сина ОСОБА_4 , 2008 року народження , разом з батьком, підтверджується як поясненнями сторін, наданими у судових засіданнях, так і матеріалами справи, а саме: заявами сусідів ОСОБА_2 - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с.38, 40), довідками КЗ «ОСЗОШІ №34 І-П ступенів» від 19.03.2019 року та 20.03.2019 року (а.с.36, 37).
Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання них окремо від дитини не впливає на об'єм їх прав та не звільняє від обов'язків відносно дитини.
У відповідності до ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2 т.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач просив при розгляді зазначеної справи врахувати факт проживання одного з дитини з ним, крім того, той факт, що син ОСОБА_4 є інвалідом дитинства, який потребує додаткових затрат на його утримання.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться донька ОСОБА_3 , 2010 року народження , а на утриманні ОСОБА_2 знаходиться син ОСОБА_4 , 2008 року, який є інвалідом дитинства, суд вважає, що у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів слід відмовити.
Керуючись ст.ст.7, 180-183, 184, 191 СК України, ст.ст.1, 3-13, 23, 42, 43, 48, 49, 58, 64, 76-81, 83, 89, 95, 133,141, 174, 209-211, 227-229, 234, 235, 242, 244, 246, 247, 248, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України; суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України.
Повний текст ухвали виготовлено 20 травня 2019 року.
Суддя Домусчі Л.В.