Справа № 793/2/19 р.
3/703/553/19
20 травня 2019 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, Пасацька Л.А., при секретарі судового засідання Покотиленко І.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Берези ОСОБА_1 Л., прокурора Смілянської місцевої прокуратури - Міщенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли із управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянина України, виконує обов'язки присяжної в Кам'янському районному суді Черкаської області, працює заідувачем ДНЗ «Дзвіночок» в с. Тимошівка Кам'янського району Черкаської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 НОМЕР_2 ,
-про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 27.03.2019 р. згідно постанови Апеляційного суду Черкаської області від 25.03.2019 надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 172- 6 КУпАП.
Відповідно до протоколу № 306452 від 06.02.2019 р., складеного оперуповноваженим УЗЕ в Черкаській області Департаменту захисту економіки НП України, лейтенантом поліції Будєєвим В.М.: Береза О.Л., яка як присяжний, здійснювала обов'язки судді Кам'янського районного суду Черкаської області та відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 цього Закону України без поважних причин, несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік (граничним терміном Законом визначено - 31.03.2018 року, а декларацію фактично подано 02.04.2018 року) чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно- правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Поважних причин несвоєчасного подання електронної декларації у ОСОБА_2 встановлено не було, оскільки Законом визначено термін протягом якого суб'єкт декларування має вжити всі дії щодо заповнення та подання Е-декларації.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні правопорушення визнала, зазначила, що була обізнана про свій обов'язок подання декларації, проте через відсутність інтернету в неї вдома, та можливість доступу виключно з місця роботи, і стало причиною несвоєчасного подання декларації. Крім того вважала, що 31.03.2019 нею було подано декларацію, проте через відсутність стійкого інтернет - з'єднання декларація не відправилась, а тому, перевіривши 02.04.2019 чи направлена вона до реєстру - подала лише в цей день.
Прокурор, вважаючи встановленою вину ОСОБА_2 у несвоєчасному поданні декларації, просив визнати її винною та призначити покарання в межах мінімальної її санкції.
Заслухавши пояснення осіб, з урахуванням відомостей, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення приходжу до наступного висновку..
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
ОСОБА_2 , будучи включеною до списку присяжник, та здійснювала обов'язки судді Кам'янського районного суду Черкаської області та відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» відноситься до суб'єктів відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, що підтверджується зокрема відомостями, наведеними в листі Кам'янського районного суду від 14.12.2018 (а.с.25-26), рішенні Кам'янської районної ради від 23.12.2016 р. (а.с.27).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Чинне законодавство передбачає, що присяжні під час виконання своїх обов'язків в суді (тобто, під час залучення до розгляду конкретної справи) стають суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
На присяжних розповсюджується обов'язок у порядку і строки визначені Розділом 7 (ст.ст.45-52) вказаного Закону подати електронну декларацію.
Натомість ОСОБА_2 , в порушення зазначених вимог Закону несвоєчасно подала декларацію за 2017 рік лише 02.04.2018 р., тобто після граничного терміну її подачі - 31.03.2018.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Перевіряючи доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності, щодо наявності поважних причин несвоєчасного подання, суд виходить з наступного.
Згідно наданих документів судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи зареєстрованою в Реєстрі суб'єктом декларування (а.с.16-18), не вжила всіх можливих та необхідних дій щодо своєчасної подачі щорічної декларації за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави, оскільки як вбачається з послідовності її дій - створення та подача декларації в неї зайняла близько 30 хвилин, а обставин, що перешкоджали вчасній подачі в період з 01.01.2018 по 13.03.2018 р. судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що полягає у необережній несвоєчасній подачі без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) згідно вимог статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Положенням ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у таких випадках: - 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодекс.
Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Отже, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП., як підстава для закриття провадження у справі не є реабілітуючою підставою та не виключає винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому підлягає перевірці в межах справи про притягнення особи в точній послідовності із законом з урахуванням доказів, які надані сторонами, а також досліджених безпосредньо у судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення вчинене 02.04.2018, однак виявлено згідно раповідомлення НАЗК ще 09.12.2018 р. (а.с.15), тобто на момент розгляду справи судом закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, а тому провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, ст.ст. 9, 11, 38, ч.1 ст.172-6, 245, 247, 268 КпАП України, керуючись ст.ст. 283-285 КпАП України
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодекс.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Суддя Л. А. Пасацька