Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4007/19
Провадження № 2-з/711/47/19
17 травня 2019 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
секретаря судового засідання Семиволос І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернулася в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Просить суд, - стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 19000 доларів США та стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 15000 доларів США , вирішити питання про судові витрати.
Рішення про прийняття, відкриття провадження по справі та призначення її до розгляду не прийнято.
Крім того, позивач ОСОБА_1 16.05.2019 року подала заяву про забезпечення позову, в якій зазначила, що між сторонами були укладені договори позики, які оформлені розписками від 10.11.1998р., 14.06.1999р., 08.09.2000р., 18.10.2008р., 17.09.2008р., 18.05.2009р., за якими відповідачі отримали від позивача кошти на загальну суму 34000доларів США, що становить станом на 13.05.2019р. 887848,8грн.
Незважаючи на вимоги щодо повернення коштів, останні свої зобов'язання не виконали.
Зазначила про те, що після того, як почала вимагати повернення коштів, відповідачі почали переоформлювати рухоме і нерухоме майно, що знаходиться у їх власності на інших осіб,уникають спілкування з нею. Вважає, що, якщо не вжити заходи забезпечення позову, відповідачі решту майна, що ще залишилось та кошти переоформлять на інших осіб і це утруднить чти зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.
На даний час відповідач є беніфенціарними власниками ТОВ «Континент-Н», ТОВ «Автотрейдінг Черкаси»,, які не перебувають у процесі припинення, а також у власності відповідача перебуває Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, посилаючись на ст.ст. 149, 150, просить суд, - накласти арешт на майно т а грошові кошти, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в межах ціни позову 887848,8грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Судове засідання щодо вирішення питання про забезпечення позову проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до п. 4 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (діє на час розгляду даної заяви), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Встановлено, що позовна заява подана до суду 15 травня 2019 року.
Питання про прийняття, відкриття провадження по справі та призначення її до судового розгляду, на час розгляду заяви про забезпечення позову, не прийняте.
Враховуючи доводи, що викладені в позовній заяві, позивач вказує на наявність спору щодо виконання зобов'язання за договорами позики, ячкі були оформлені розписками від 10.11.1998р., 14.06.1999р., 08.09.2000р., 18.10.2008р., 17.09.2008р., 18.05.2009р., за якими відповідачі отримали від позивача кошти на загальну суму 34000доларів США, що становить станом на 13.05.2019р. 887848,8грн.
Як зазначено у постанові ВС від 17.10.2018 року, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Крім того, судом враховуються висновки ВС, викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.
За результатами розгляду заяви, аналізу доводів ОСОБА_1 , доказів, наданих у підтвердження заяви про забезпечення доказів, суд вважає, що заявником не наведено жодних об'єктивних даних, які б свідчили про існування у відповідачів реальної можливості відчужити, переоформити вказане нерухоме майно на користь інших осіб, враховуючи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру праві власності на нерухоме майно від 14.02.2018 року. Також, відсутні будь-які підтверджуючі дані, окрім того, що ОСОБА_3 є беніфенціарним власником ТОВ «Континент-Н», а ОСОБА_2 керівником цього підприємства, а також, що відповідачі є засновниками та беніфенціарними власниками ТОВ «Автотрейдінг-Черкаси», - вважати, що відповідачі є володільцями будь-яких грошових коштів, на які б можливо було накласти арешт з метою забезпечення позову, враховуючи ціну позову.
Саме по собі посилання у заяві на можливість відповідачів здійснити відчуження, переоформлення належного їм майна на інших осіб з метою невиконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви. Будь-яких доказів в обгрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову, заявником не наведено та не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідна заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
На думку суду, таке рішення суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.10.2018 року по справі № 183/5864/17-ц та у постанові від 13.03.2019 року по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обгрунтування.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 149-154, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання, зазначене у заяві: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повне судове рішення складено 17 травня 2019 року.
Головуючий: С. М. Позарецька