Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/11140/18
Номер провадження № 2-а/711/24/19
14 травня 2019 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Позарецької С.М.
при секретарі - Семиволос І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 14.12.2018 року інспектором батальйону 1 роти 1 УПП у Вінницькій області, лейтенантом поліції Дозорець Ігорем Сергійовичем винесено постанову серії ЕАВ № 792754 у справі про адміністративне правопорушення. Вказаною постановою його визнано винним у порушенні пункту 12.4. Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
У вказаній постанові про адміністративне правопорушення від 14.12.2018 року зазначено, що 14.12.2018 року о 13 год. 23 хв., він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , керував: автомобілем TOYOTA LAND CRUISER, номерний знак - НОМЕР_2 , в населеному пункті с. Якушинці рухався зі швидкістю 77 км/год., чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Проте, вважає, що дана постанова є необґрунтованою та винесена із порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Зазначає, що 14.12.2018 року о 13 год. 23 хв. в населеному пункті с. Якушинці, він дійсно керував автомобілем TOYOTA LAND CRUISER, номерний знак - НОМЕР_2 , проте швидкість не перевищував і був зупинений інспектором безпідставно з незрозумілих причин, ніякого порушення вимог чинного законодавства не зафіксував, проте склав постанову про адміністративне правопорушення. Вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280, КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином, просить суд, - скасувати постанову інспектора батальйону 1 роти 1 УПП у Вінницькій області, лейтенанта поліції Дозорець Ігоря Сергійовича від 14.12.2018 року серії ЕАВ №792754 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 28 грудня 2018 року позовна заява прийнята до провадження та вирішено розгляд справи провести у позовному провадженні з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 11 КАСУ.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив проводити розгляд без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча завчасно та неодноразово належним чином був повідомлений про день, час, місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву подано не було.
Враховуючи думку позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:
спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно - правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В судовому засіданні встановлено, що 14.12.2018 інспектором батальйону 1 роти 1 УПП у Вінницькій області, лейтенантом поліції Дозорець І.С. винесено постанову ЕАВ № 792754 про накладення адміністративного стягнення в сумі 255 грн. за те, що ОСОБА_1 , 14.12.2018 року о 13 год. 23 хв., керуючи автомобілем TOYOTA LAND CRUISER, номерний знак - НОМЕР_2 , перевищив швидкість в населеному пункті с. Якушинці на 27 км/год, рухався зі швидкістю 77 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП України. Як зазначено у постанові, факт порушення зафіксовано засобом вимірювальної техніки - вимірювачем швидкості автотранспортних засобів - trucam tc000303.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (зміни з 01.01.2018).
Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 2 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктами 5 та 6 розділу ІУ вказаної Інструкції передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП). Постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
До того ж, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При дослідженні судом оскаржуваної постанови, що долучена до позову, встановлено, що вона винесена на місці події в електронній формі у вигляді стрічки. При цьому, у п.6 постанови зазначено, що фіксування правопорушення здійснювалось засобом вимірювальної техніки - вимірювачем швидкості автотранспортних засобів - trucam tc000303. Між тим, незважаючи на ухвалу суду від 28.02.2019р. про витребування у відповідача носія з відеозаписом фіксування правопорушення водієм, інформації про результати застосованої вимірювальної техніки, відповідні відомості до суду надані не були, хоча ухвала суду отримана відповідачем 18.03.2019р., про що свідчить повідомлення рекомендованого листа №1801505753328. Крім того, про поважність причин невиконання ухвали суду, повідомлено не було.
Слід зазначити, що Законом України від 14.07.2015 року № 596-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.
Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем, на якого в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та переконливих доказів (даних відеофіксації, даних фотофіксації, даних пояснень-опитування очевидців події тощо), у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73 КАС України, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав до суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана позивачем постанова піддягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 33, 122, 251, 252, 256, 258, 276, 279, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 222, 286, 227, 228, 241-246, 294, 295 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №792754 від 14 грудня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., винесену інспектором батальйону 1 роти 1 УПП у Вінницькій області, лейтенантом поліції Дозорець Ігорем Сергійовичем, - скасувати.
Провадження по адміністративній справі закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складений 14 травня 2019 року.
Головуючий: С. М. Позарецька