3/134/160/2019 Справа №: 134/535/19
15 травня 2019 року Суддя Зарічанський В. Г.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДФС у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, ІПН - НОМЕР_1.
Раніше не притягувався до адміністративної відповідальності .
За ст. 164 ч. 1 КУпАП.
02 квітня 2019 року до Крижопільського районного суду надійшов протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно протоколу № 360 26.03.2019 року при проведенні перевірки за дотримання вимог податкового законодавства України громадянином ОСОБА_1 , встановлено, що він займався підприємницькою діяльністю без державної реєстрації, а саме: на момент перевірки здійснювався ремонт автомобілів громадянином ОСОБА_1 на протязі 2017 року по даний час. Дохід у місяць складає 3000 гривень, чим порушив вимоги ст. 42, 58 ГК України, та вчинив правопорушення передбачене ст. 164 ч. 1КУпАП.
Свою вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 не визнав та пояснив , що 26 березня 2019 року біля 11 години він знаходився в своєму домогосподарстві та ремонтував власний автомобіль в своєму гаражі. В цей час до нього підійшли працівники Крижопільського управління ГУ ДФС у Вінницькій області, які повідомили, що в них є наказ керівництва про перевірку на предмет надання послуг по ремонту автомобілів без державної реєстрації. Повідомив їм, що не надає жодних послуг в даний час і ніколи не надавав раніше. Інспектора показали наказ про проведення перевірки і сказали, що оскільки є наказ, то потрібно провести перевірку. При цьому вони вмовили написати під диктовку пояснення про заняття підприємницькою діяльністю з 2017 року, запевнивши, що це проста формальність і це нічим не загрожує. Через декілька днів, коли поцікавився змістом підписаних документів зрозумів, що сам написав зізнання у вчиненні адміністративного правопорушення, якого не вчиняв. В протоколі вказано, що на момент проведення перевірки ремонтував автомобілі, однак жодних доказів того які автомобілі ремонтував, їх власників не зазначено, не надано підтвердження отримання коштів за ремонт. Тому просить суд закрити провадження по справі за відсутністю складу правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та з метою встановлення обставин правопорушення, судом було викликано у судове засідання для опитування інспектора Крижопільського управління ГУ ДФС у Вінницькій області Снігур С. С.
Інспектор Крижопільського управління ГУ ДФС у Вінницькій області Снігур С. С. суду пояснила, що відповідно до направлення ОСОБА_1 було вручено наказ про проведення перевірки. Відповідно до його пояснення склали протокол про зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації. Жодних інших доказів вчинення правопорушення немає.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП в відповідальність за «Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Статтею 3 ГК України господарська діяльність визначена наступним чином :
«1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).»
Поняття суб'єкта господарювання згідно ст.55 ГК України визначено наступним чином:
«1. Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
2. Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.»
Згідно ст. 42 ГК України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей, документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами ст.ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, у КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній справі. У вищевказаних процесуальних документах, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
За змістом ст. ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та до його змісту висуваються спеціальні вимоги. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити у собі, зокрема, дані про час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Цих вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у повній мірі виконано не було.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме: займався підприємницькою діяльністю без державної реєстрації, а саме здійснював ремонт автомобілів громадянам. Проте такі твердження не підтверджено будь-якими доказами, зокрема матеріали справи не містять: будь-які докази того, що він здійснював ремонт автомобілів; посилань на прізвища власників транспортних засобів, які на переконання органу ДФС були предметом правопорушення; не відображена систематичність дій по здійсненню господарської діяльності, відсутня інформація про регулярність, самостійність та суттєвість такої діяльності. Не зазначено обставин вчинення адміністративного правопорушення, не викладені дані, яким чином він здійснював господарську діяльність, де, кому та коли надавав послуги; відсутні будь-які пояснення свідків та понятих з приводу здійснення ним господарської діяльності.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення часом вчинення правопорушення вказано 26.03.2019 року, тобто якщо правопорушення і мало місце, то було вчинене одноразово. Отже, за обставин, викладених у протоколі, діяльність ОСОБА_1 не можна назвати регулярною та постійною, що є обов'язковими ознаками господарської діяльності.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Подані до суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дані протоколу є сумнівними.
На підставі викладеного та виходячи з положень статті 62 Конституції України про тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283-284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КупАП.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя: