20 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/4615/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Бруновська Н.В.,
суддя Матковська З.М.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю:
представника відповідача - Рацин Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2019 року (головуючий суддя Братасюк В.М., м.Тернопіль) у справі № 607/8080/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
08.05.2018 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Серії АА №038347 від 19.03.2018 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680грн.
Позов обгрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, без врахування того, що до нього застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) зарахованих осіб та суми нарахованого единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень 2017, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 2017 року, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017 в сумі 170грн. за кожен такий несвоєчасно поданий звіт. Разом з тим складено протокол №61 про адміністративне правопорушення від 12.03.2018року та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія №038347 від 19.03.2018 року за теж правопорушення, строк притягнення до адміністративної відповідальності якого минув.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2019 року позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення Серії АА №038347 від 19.03.2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680грн. - скасовано, а провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечує доводи апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 03 березня 2018 року складено акт №68/19-00-13-05-04/3/2828509839, щодо встановлення факту несвоєчасного подання звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) зарахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 4 до Порядку формування страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області за грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року по фізичній особі, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які мали бути подані до 20 січня 2017 року, 20 лютого 2017 року, 20 березня 2017 року, 20 квітня 2017 року, 20 травня 2017 року, 20 червня 2017 року, 20 липня 2017 року, 20 серпня 2017 року, 20 вересня 2017 року, 20 жовтня 2017 року, 20 листопада 2017 року, 20 грудня 2017 року.
До ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) зарахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, в сумі 170грн. за кожен такий несвоєчасно поданий звіт.
12 березня 2018року ГУ ДФС у Тернопільській області було складено протокол № 61 про адміністративне правопорушення, яке вчинено фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_1 , а саме порушено пункт 4 частини другої ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пункт 1 розділу ІІІ порядку від 14.04.2015року, №435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
19 березня 2018року ГУ ДФС у Тернопільській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення Серії АА №038347, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-1 КУпАП, за несвоєчасне подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове пенсійне страхування за грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680грн.
Приймаючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що накладення штрафу на ОСОБА_1 згідно оскаржуваної постанови від 19.03.2018 року за те саме порушення, що й накладено штрафні санкції згідно рішень від 03.03.2018 року, є притягненням до того самого виду відповідальності, що є порушенням ст.61 Конституції України, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення Серії АА №038347 від 19.03.2018 року слід скасувати та закрити провадження у справі.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч.2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до порядку від 14.04.2015р., № 435 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальне обов'язкове державне соціальна страхування" страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.
Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Як вже зазначалося раніше, 03.03.2018року ГУ ДФС у Тернопільській області прийняті рішення про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 170грн. за порушення п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме за несвоєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) зарахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року.
Адміністративне стягнення згідно постанови про накладення адміністративного стягнення Серії АА №038347, накладено за те ж порушення п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Колегія суддів вважає, що правопорушення вчинені позивачем є абсолютно тотожні, а обставини, що послугували підставою їх встановлення для позивача - ідентичні.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП).
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для винесення оскарженої постанови відповідача.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2019 року у справі № 607/8080/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська