20 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/4288/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Кухтея Р.В., Сеник Р.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 15 березня 2019 року (рішення ухвалене у м. Нововолинськ судом у складі головуючого судді Василюка А.В., дату складання тексту повного судового рішення не зазначено) у справі № 165/2938/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про порушення митних правил,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким після уточнення позовних вимог просила:
поновити строк на оскарження постанови у справі про порушення митних правил;
визнати протиправними дії посадової особи Волинської митниці ДФС та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №2783/20505/2016 від 14.12.2016 року, що була винесена відносно неї.
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 15 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано постанову в справі про порушення митних правил №2783/20505/2016 від 14 грудня 2016 року, винесену заступником начальника Волинської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39472698, юридична адреса: вул. Призалізнична, буд.13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область) Германом Василем Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення на останню адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., а провадження у справі закрито.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що інспектор митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС, який 13.06.2016 року здійснював митний контроль та митне оформлення вказаного автомобіля, вніс дані до електронного журналу «За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» інформацію, що автомобіль «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова № НОМЕР_4 ввезено на митну територію України в режимі «транзит» саме громадянкою ОСОБА_1 на підставі поданих до митного контролю документів: закордонного паспорта, технічного паспорта на транспортний засіб, документу про право користування на транспортний засіб на громадянку ОСОБА_1 , якій також було роз'яснено умови користування цим автомобілем та строки його вивезення, а по батькові та адреса її проживання записувались з її слів. Відтак, вказане наводить на висновок, що за відсутності необхідних документів, зокрема, виданих на ім'я позивача документа про право керування (розпорядження) ввезеного транспортного засобу, цей автомобіль на митну територію України в режимі «транзит» пропущено не було б. Також вказує, що згідно Списку №246 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та поданих в Володимир-Волинський-1 та рекомендованого повідомлення поштової служби про вручення поштового відправлення позивач особисто отримала виклик щодо прибуття на розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що відповідачем не спростовані встановлені судом першої інстанції обставини справи, та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених у скарзі аргументів, натомість у скарзі наводяться лише домисли та доцільне тлумачення правових норм.
Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у відповідності до вимог ст. 268 КАС України, шляхом надіслання повідомлень на електронні пошти зазначених учасників справи та за відомими номерами телефону, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.
З огляду на обставини щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення ст. 311 КАС України колегія суддів, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ТАКІ ОБСТАВИНИ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, що 30 листопада 2016 року відповідачем складено протокол про порушення позивачем митних правил №2783/20505/2016, в якому зазначено, що згідно інформації, яка міститься в ПІК «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС, 13 червня 2016 року о 04 год. 27 хв. громадянкою ОСОБА_1 по смузі руху «зелений коридор» було ввезено на митну територію України, через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС в митному режимі транзит автомобіль марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова № НОМЕР_4 і станом на 30 листопада 2016 року останньою його не було вивезено (а.с.31 зворот -33).
Постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. №2783/20505/2016 від 14 грудня 2016 року позивача визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с.4-5).
Вищевказана постанова винесена за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил та матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що за даними диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску 13 червня 2016 року транспортний засіб автомобіль марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова № НОМЕР_4 було ввезено для особистого користування по смузі руху «зелений коридор» на митну територію України, через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС в митному режимі транзит - ОСОБА_1 (а.с.33 зворот). Адреса проживання зазначеної особи: АДРЕСА_2 , що не відповідає анкетним даним позивача у даній справі.
Вказані обставини також підтверджуються витягом із ЄАІС ДФСУ «Інспектор 2006» (а.с.42) відповідно до якого особою, яка ввезла як водій автомобіль марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 в митному режимі «транзит» є ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що знову ж таки не відповідає анкетним даним позивача.
За наведених доказів особою, яка ввезла обумовлений транспортний засіб є ОСОБА_1 , адреса проживання якої: АДРЕСА_2 .
Натомість до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України, стосовно порушення строків вивезення названого транспортного засобу притягнуто ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 .
На заперечення своєї вини позивач вказувала, що вона не ввозила на митну територію України через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС в митному режимі транзит вищезазначений автомобіль, посвідчення водія ніколи не отримувала та жодних листів з митниці не отримувала, а тому не могла прибути для складення протоколу та на розгляд справи для дачі оправдальних пояснень та скористатися правничою допомогою.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в розглядуваному випадку через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил. Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що Волинська митниця ДФС, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, в тому числі щодо ступеня вини особи, без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, прийняла оскаржувану постанову.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини 1 статті 90 Митного кодексу України (далі - МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 3 статті 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом статті 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
У силу статті 523 Митного кодексу України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Поняття адміністративного правопорушення відображено у частині першій статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 458 Митного кодексу України закріплено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з пунктом 1.1 частини 1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2015 року №1118, у разі ввезення транспортних засобів на митну територію України з метою транзиту власник або уповноважена особа представляє уповноваженій особі митного органу, у зоні діяльності, якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, транспортний засіб для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні) перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу.
Згідно пункту 9 Правил не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Крім того, пунктом 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 21.05.2012 року визначено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю, зокрема, шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства слід зробити висновок, що при оформленні зобов'язання про транзит автомобіля визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля та наявності прав на керування транспортним засобом, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 308/6260/17 (провадження № К/9901/3030/17), від 17 жовтня 2018 року у справі №166/722/17 (провадження №К/9901/34664/18), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
З огляду на заперечення позивачем обставин ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова № НОМЕР_4 та невідповідності анкетних даних позивача та особи яка за даними митного органу ввезла такий транспортний засіб, судом апеляційної інстанції при відкритті провадження у справі 24.04.2019року, з метою офіційного з'ясування всіх обставин справи, витребувано у строк до 05.05.2019року від Волинської митниці ДФС копію належно засвідчених документів, які були надані митному органу під час перетину названим автомобілем митного кордону України, а зокрема документів, що підтверджують право власності позивача на ввезений транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Натомість, Волинська митниця ДФС наведених положень ухвали від 24.04.2019року не виконала, витребуваних судом доказів (а зокрема документів, що підтверджують право власності позивача на ввезений транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження) не надала.
Відтак, в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не підтвердила обставин щодо ввезення транспортного засобу марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова № НОМЕР_4 на митну територію України саме громадянкою ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 .
За наведених обставин, зібраними у справі доказами не підтверджуються обставини стосовно порушення саме ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не забезпечено належного повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 531 Митного кодексу України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;
3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;
5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;
6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального та процесуального права не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 271, ст. 272, ст. 286, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 325, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.
Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 15 березня 2019 року у справі № 165/2938/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 20 травня 2019 року.