16 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3609/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, ухвалене суддею Сподарик Н.І. у м.Львові о 11:47, повний текст якого складений 18 лютого 2019 року, у справі №1340/4162/18 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з додатковою відповідальністю "УКР-МІДЬ" про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, -
13 вересня 2018 року позивач - Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до суду із позовом до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "УКР-МІДЬ", у якому просило застосувати арешт коштів на рахунках платника податків у банківських установах.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що при виході на податкову адресу відповідача керівник ТзДВ "УКР-МІДЬ" відмовився допустити перевіряючих до проведення перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 10.09.2018 року №741/13-01-14-02/40648515. При цьому, керівник ТзДВ "УКР-МІДЬ" 04.09.2018 року отримав копію наказу про проведення перевірки від 04.09.2018 року №5024 та ознайомився під розписку із направленнями на перевірку від 04.09.2018 року №8086, №8087. Наголошує, що акт відмови від допуску до проведення перевірки засвідчує факт відмови відповідача від проведення документальної перевірки за наявності у контролюючого органу законних підстав для її проведення.
За таких обставин, наявні передбачені пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України обставини для застосування до ТзДВ "УКР-МІДЬ" адміністративного арешту.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що оскільки наказ який слугував підставою для проведення перевірки скосовано, відтак відсутні підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивачем - Головним управлінням ДФС у Львівській області оскаржено його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким застосувати арешт коштів на рахунках ТзДВ "УКР-МІДЬ".
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач відмовився від допуску до проведення позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, необхідних для проведення перевірки документів не надав. Посадовими особами контролюючого органу повністю дотримано вимоги, передбачені статтею 81 ПК України, відтак відповідач, в порушення абзацу 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України, відмовився від проведення позапланової перевірки без поважних причин та не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.
Також зазначає, що норма пп. 20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пп. 20.1.33 п.20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 04.09.2018 року ГУ ДФС у Львівській області, на підставі пп. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, було прийнято наказ №5024 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзДВ "УКР-МІДЬ" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТзОВ "Меркуріал Торг" за період січень, лютий, березень, квітень, травень 2017 року, ТзОВ "Карат ЛТД" за період січень, лютий, березень, квітень, червень 2017 року, ТзОВ "Укрпромвпровадження" за період лютий, березень, квітень 2017 року, ТзОВ "Завод Діалог-Плюс" за період лютий, березень, квітень 2017 року, ТзОВ "ТК Карат" за період лютий, березень, квітень, червень 2017 року, ТзОВ "Край-Транс" за період лютий, березень 2017 року, ТзОВ "Укр-Алюміній" за період січень, лютий, березень, квітень 2017 року, ПП "Пакт" за період лютий, березень, квітень, червень 2017 року, ПАТ "Укрелектроапарат" за період січень, лютий, березень, квітень 2017 року, ТзОВ "ВП "Укркабель" за період березень, квітень 2017 року, ПП "Фірма "Галич-Кабель" за період березень 2017 року, ТзОВ "ТД "Бердянський Кабельний Завод" за період червень 2017 року, ПрАТ "Азовкабель" за період червень 2017 року, ПП "Автоінтерлогістик" за період червень 2017 року, ТзДВ "Гал-Кат" за період червень 2017 оку, ТзОВ "ЛЕМБУД" за період вересень, жовтень 2017 року. Період проведення перевірки з 04.09.2018 року тривалістю 5 робочих днів.
На підставі наказу головним державним ревізорам-інспекторам відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Гавраняк Є.Р. та Кузьменко Н.А. були виписані направлення на перевірку ТзДВ "УКР-МІДЬ" від 04.09.2018 року №8086, №8087.
Керівник ТзДВ "УКР-МІДЬ" 04.09.2018 року отримав копію наказу про проведення перевірки від 04.09.2018 року №5024 та ознайомився під розписку із направленнями від 04.09.2018 року №8086, №8087.
При виході перевіряючих на податкову адресу відповідача керівник ТзДВ "УКР-МІДЬ" відмовився допустити їх до проведення перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 10.09.2018 року №741/13-01-14-02/40648515.
10.09.2018 року за результатами розгляду звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків контролюючим органом прийнято рішення №31308/10/13-01-14-02-11 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
В подальшому, контролюючий орган звернувся що суду першої інстанції із вимогою застосування арешту коштів, які перебувають на рахунках платника податків.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 94.2. ст. 94 ПК України підставою для застосування арешту майна є, зокрема: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Аналізуючи дану норму, колегія суддів констатує, що застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки та коли вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.
Як встановлено з матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка відповідача призначена наказом Головного управління ДФС у Львівській області №5024 від 04.09.2018 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року в адміністративній справі №1340/4045/18, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 було залишено без змін, позов Товариства з додатковою відповідальністю "УКР-МІДЬ" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу №5024 від 04.09.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТЗДВ "УКР-МІДЬ" було задоволено повністю.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи те, що наказ що слугував підставою для проведення перевірки скосовано, відтак відсутніми є підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком про те, що на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.
Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відтак, законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.
В даному випадку, такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах.
Жодних доказів наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу контролюючим органом не надано, тому відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.
Аналогічну позицію з цього питання висловлено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.08.2018 № 803/976/17 (адміністративне провадження № К/9901/52662/18).
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для застосування адміністративного арешту відсутні, відтак заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі №1340/4162/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. О. Большакова
В. Я. Макарик
Постанова складена в повному обсязі 20.05.2019.