16 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/2783/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Гуляка В.В., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року, ухвалене суддею Шумей М.В. у м.Івано-Франківську у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі №809/1065/18 за адміністративним позовом Приватної фірми "Богдан і К" до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - провідного спеціаліста відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Рибака Богдана Тарасовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним та скасування припису, -
20 червня 2018 року позивач - Приватна фірма "Богдан і К" звернувся до суду із позовом до відповідачів - державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - провідного спеціаліста відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Рибака Богдана Тарасовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати припис №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18 від 05.06.2018.
В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначає, що між Приватною фірмою "Богдан і К" (Підрядник) та Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (Замовник) було укладено договір підряду №19/16/2 від 19.12.2016, за умовами якого Підрядник зобов'язувався надати комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції Замовником на сільгоспугіддях Замовника, а Замовник зобов'язувся прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг Підрядника. Виконання робіт здійснюється на земельних ділянках, що знаходяться на територіях Коломийської міської ради та П'ядицької об'єднаної територіальної громади Коломийського району. За умовами Договору Прикарпатська ДСДС зобов'язана вказати Підряднику площу земельної ділянки на місцевості з визначенням меж (п.2.2.1) та вирішувати всі питання землекористування, якщо такі виникнуть в процесі надання послуг (п.2.2.6). Здавання послуг позивачем та приймання їх результатів Прикарпатською ДСДС здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі наданих послуг. Відповідно до чинного законодавства після підписання Акта приймання-передачі наданих послуг власником таких послуг є Замовник, а Підрядник має право вимагати оплату таких послуг.
Сторони шляхом укладення додаткових угод продовжили дію Договору до кінця 2018 року та передбачили взаємні умови та зобов'язання при виникненні спірних питань при здійсненні послуг на землях, представлених до надання послуг.
За наявності у Замовника відповідних підтверджуючих документів, у Підрядника не виникало сумнівів щодо надання послуг на належних Прикарпатській ДСДС земельних ділянках.
Оскільки виконання позивачем послуг з обробітку земель та виконання інших сільськогосподарських робіт для Прикарпатської ДСДС відповідно до Договору підряду мають ознаки господарської операції між двома суб'єктами і не передбачають передачі Підряднику права на користування земельною ділянкою, на якій виконуються підрядні роботи, самовільного захоплення земельної ділянки не могло відбутись.
Крім того, зауважує, що відповідачами до проведення перевірки було достеменно відомо, хто є фактичним землекористувачем. Дані про використання земельної ділянки Прикарпатською ДСДС щорічно підтверджувались відповідними підрозділами Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
За таких обставин, на думку позивача, дії відповідачів щодо проведення перевірки та складання за наслідками перевірки відповідних документів з висновками про самовільне захоплення Приватною фірмою "Богдан і К" земельних ділянок є неправомірними, а зафіксовані в цих документах порушення є необгрунтованими та безпідставними.
Водночас зауважує, що Приватна фірма "Богдан і К" не є користувачем земельних ділянок та не здійснює на ній господарської діяльності, що унеможливлює фактичне виконання вимог оскаржуваного припису.
При цьому, позивачем заявлено клопотання про залучення Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України в якості третьої особи на стороні позивача.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18 від 05.06.2018.
Рішення мотивоване тим, що на момент укладення договору підряду умови такого договору були дотримані, а позивач жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, так як дії вчиняв на виконання укладеного договору, який є чинним і його виконання не заперечується сторонами. Відповідач, встановивши порушення вимог земельного законодавства, міг застосувати певні види зобов'язань чи стягнень лише відносно Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України як особи, яка здійснювала всі дії по відношенню до спірної земельної ділянки як Замовник і лише за умови доведення неправомірного використання ним земельної ділянки до моменту проведення реєстрації речового права на неї в квітні 2018 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник не погоджується із висновками суду першої інстанції про виконання позивачем всіх робіт щодо сільськогосподарського обробітку на земельній ділянці площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території с.Велика Кам'янка П'ядицької сільської ради ОТГ Коломийського району Івано-Франківської області, на підставі договору підряду №19/16/2 від 19.12.2016.
Зазначає, що судом встановлено, що Прикарпатська ДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є належним користувачем земельної ділянки площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території с.Велика Кам'янка П'ядицької сільської ради ОТГ Коломийського району Івано-Франківської області.
Однак, у ході здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення державним інспектором в межах наданих йому повноважень на підставі наказів Головного управління від 15.03.2018 №307-ДК та від 22.03.2018 №317-ДК перевірки при набутті (відведенні) та використанні Прикарпатською державного сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України земельних ділянок на території Микитинецької, Угорницької сільських рад Івано-Франківської міської ради, Підлузької, Підпечерівської сільських рад Тисменицького району, Годи-Добровідської, Малокам'янської, Великокам'янської, П'ядицької сільських рад Коломийського району та Коломийської міської ради Івано-Франківської області, про що було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 04 квітня 2018 року №317/0/92-18-ДК/370/АП/09/01-18, було встановлено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України не є належним користувачем земельної ділянки площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), оскільки не набула такого права у встановленому законом порядку.
Тому, Прикарпатська ДСДС не мала права укладати Договір підряду на виконання будь-яких робіт на земельній ділянці площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), оскільки право користування у визначеному законом порядку за нею не зареєстроване.
Скаржник зауважує, що факт виконання робіт на зазначеній земельній ділянці позивачем не заперечується.
Крім того, державним інспектором на підставі всебічно, повно і об'єктивно з'сованих обставин справи зроблено висновок, що вищевказана земельна ділянка на момент проведення обстеження самовільно зайнята ПФ «Богдан і К» шляхом товарного сільськогосподарського обробітку, та у визначеному законом порядку складено необхідні процесуальні документи.
Тому, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, державним інспектором не було взято договір підряду до уваги, оскільки такий не міг бути укладений, так як Прикарпатська ДСДС не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладання даного правочину за відсутності відповідного зареєстрованого права на об'єкт (земельну ділянку), на якому відповідно до договору повинні здійснюватись роботи, та відповідно до положень ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України такий правочин є нікчемним, що, на думку скаржника, не потребує визнання його недійсним в судовому порядку, оскільки він є недійсним через невідповідність вимогам.
Враховуючи наведене, скаржник зазначає, що при складанні припису державний внспектор Рибак Б.Т. діяв виключно в межах наданих йому чинним законодавством повноважень, процесуальних та правових порушень при проведенні перевірки за дотриманням вимог земельного законодавства державним інспектором не допущено, факт порушення земельного законодавства засвідчений відповідними процесуальними документами, складеними у встановленому законом порядку.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву позивача на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - провідним спеціалістом відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківькій області Рибаком Богданом Тарасовичем проведено обстеження земельної ділянки та перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельних ділянок, що знаходяться на території села Велика Кам"янка П"ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, про що складено Акт обстеження земельної ділянки за №372/0/92-18ДК/151/АО/10/01/-18 від 18.04.2018 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки за №372/0/92-18-ДК/374/АП/09/01/-18 від 18.04.2018 (т.1 а.с.29-31).
Перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території села Велика Кам"янка П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області на момент проведення обстеження самовільно зайнята шляхом товарного сільськогосподарського обробітку ПФ "Богдан і К".
Враховуючи виявлене порушення, беручи до уваги акт обстеження земельної ділянки за №372/0/92-18ДК/151/АО/10/01/-18 від 18.04.2018 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки за №372/0/92-18-ДК/374/АП/09/01/-18 від 18.04.2018, а також ознайомившись з умовами договору підряду за №19/16/2 від 19.12.2016 та додатковою угодою від 22.12.2017, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - провідним спеціалістом відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Рибаком Т.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 №372/0/92-18-ДК/0058П/07/01/-18 (т.1 а.с.34).
Також 05.06.2018 інспектором винесено припис за №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18, яким зобов'язано посадову особу позивача в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства згідно чинного законодавства (т.1 а.с.48).
Не погодившись приписом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18 від 05.06.2018, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, встановлено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до пп.30, пп.31 п.4 Положення про ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру №308 від 17.11.2016, ГУ Держгеокадастру в області здійснює державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття.
Підпунктом першим пункту 6 цього Положення визначено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
В розумінні ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Абзацом першим частини першої статті 123 ЗК України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
З наявних в матеріалах справи судом встановлено, що ПФ «Богдан і К» виконувала роботи на земельній ділянці, площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006 ), яка розташована на території с.Велика Кам'янка П'ядицької сільської ради ОТГ Коломийського району Івано-Франківської області на підставі договору підряду №19/16/2 від 19.12.2016 та додаткової угоди до нього №10 від 22.12.2017.
Предметом вказаного договору підряду є виконання позивачем (як Підрядником) за дорученням Замовника - Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (Замовник) певного комплексу підрядних робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції Замовником на сільгоспугіддях Замовника, а Замовник в свою чергу зобов'язався прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг Підрядника.
Відповідно до наданих суду пояснень та матеріалів справи третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України стверджує, що саме вона є землекористувачем вказаної вище земельної ділянки.
На підтвердження зазначеної обставини, третьою особою було надано довідку про кількісні характеристики земельної ділянки за №02-11/26 від 22.01.2018, видану міськрайонним управлінням у Коломийському районі та м. Коломия Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та довідки про кількісні характеристики земельної ділянки за: 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2016, 2018 роки, Статут Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, затверджений Президентом Національної академії аграрних наук України 15.02.2018 щодо правонаступництва особи, якій фактично була відведена земельна ділянка у користування (т.1 а.с.41, 91-104, 124-128).
Тобто, на момент укладення та виконання договору підряду, позивач не був фактичним землекористувачем названої земельної ділянки, а відтак не міг допустити порушення земельного законодавства, викладені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №372/0/92-18-ДК/374/АП/09/01/-18 від 18.04.2018, як самовільний землекористувач.
Стосовно ж правової оцінки обставин щодо належного користування названою земельною ділянкою Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції у цій частині є передчасними, оскільки до предмету спірних правовідносин не відноситься встановлення фактів та обставин щодо правомірності або неправомірності користування названою земельною ділянкою Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідач, встановивши порушення вимог земельного законодавства, повинен застосувати певні види зобов'язань чи стягнень лише відносно фактичного землекористувача - Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України як особи, яка здійснювала всі дії по відношенню до спірної земельної ділянки як замовник, і лише за умови доведення неправомірного використання ним земельної ділянки до моменту проведення її реєстрації в квітні 2018 року.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України).
Слід зазначити, що відповідачем не долучено доказів самовільного захоплення ПФ "Богдан і К" земельної ділянки, площею 42,2654 га (кадастровий номер 2623280200:02:005:2006), яка розташована на території с.Велика Кам'янка П'ядицької сільської ради ОТГ Коломийського району Івано-Франківської області.
Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи скаржника, що державним інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення правомірно не взято до уваги договір підряду з огляду на те, що вказаний правочин є нікчемним.
Так, розумінні ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, згідно вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч.2 цієї статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. (ч.ч.3,4 ст.203 ЦК України).
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Водночас якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття ч.5 ст.203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В системному аналізі цих норм для визнання правочину недійсним передують умови: наявність самого правочину; відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені; наявність умислу на вчинення такого правочину.
Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначено ст.228 ЦК України.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст. 228 ЦК України).
Так, згідно з ч. 3 цієї статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
В силу ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зобов'язане виключно у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Слід зазначити, що відповідачем не доведено наявність підстав визнання правочину недійсним, визначених ч.1 ст. 215 ЦК України, зміст договору підряду відповідає дісним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків. Нікчемним правочин в судовому порядку також визнаний не був.
Відтак, відповідачем у справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності винесення оскаржуваного припису.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний позивачем припис №372/0/92-18-ДК/0096Пр/03/01/-18 від 05.06.2018 є необґрунтованим та протиправним, винесеним з порушенням принципів, передбачених ч.2 ст.2 КАС України, що має наслідком його скасування.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року у справі №809/1065/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. В. Гуляк
В. Я. Макарик
Постанова складена в повному обсязі 20.05.2019.