14 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3442/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2019 року у справі № 305/122/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції - Тулик І.І.,
час ухвалення рішення - 22.02.2019 року, 15:49 год.,
місце ухвалення рішення - м. Рахів,
дата складання повного тексту рішення - 22.02.2019 року,
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 21 січня 2019 року вона отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження, з якої їй стало відомо, що 16 січня 2019 року державним виконавцем Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відкрито виконавче провадження стосовно примусового стягнення з неї в користь держави 8500 гривень штрафу на підставі постанови Управління Державної архітектурно- -будівельної інспекції у Закарпатській області №159/1007 від 21.11.2018 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП. До цього моменту їй взагалі не було відомо про існування даної постанови ДАБІ №159/1007 від 21.11.2018 року. Дану постанову їй жодним чином не було вручено та взагалі не повідомлено про її існування, що вважає грубим та свідомим порушенням законодавства з боку посадових осіб Управління Державної-архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області. Отримати копію вказаної постанови їй вдалось тільки із матеріалів виконавчого провадження. Також в постанові зазначено, що їй було надіслано рекомендованим листом з повідомленням документи, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та в яких зазначено інформацію про місце та час розгляду справи, однак вона, чи уповноважена нею особа, на розгляд справи не з'явилася. Жодних листів та документів з Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, щодо даної справи вона не отримувала та навіть не знала про існування справи про адміністративне правопорушення щодо неї та про існування акту перевірки від 05.11.2018 року, протоколу про адміністративне правопорушення з додатками від 05.11.2018 року та двох приписів про усунення від 05.11.2018 року чи інших документів, що стосуються її. Ніяких належних перевірок, в тому числі з виїздом на місце, залученням та повідомленням її, уповноваженими особами ДАБІ не проводилось. Також їй не відомо звідки головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Клементєву Ярославу Васильовичу , стали відомі, зазначені ним у постанові її персональні дані. Вважає такі дії інспектора такими, що порушують ЗУ "Про захист персональних даних", та можливо мають корупційний та злочинний характер. Договором дарування від 2 грудня 1994 року їй та її чоловікові було подаровано житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Згідно оціночного акту до складу майна входить житловий будинок, два сараї та вбиральня. Також це відображено у плані забудови, що входить до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказані будови збудовані вже більше тридцяти років, тому і ніяких будівельних робіт нею не проводилося. Ще звертає увагу на той факт, що починаючи з 12 листопада 2018 року по 15 січня 2019 року вона перебувала за кордоном і жодним чином не була проінформована про порушення справи про адміністративне правопорушення та не мала змоги захистити свої порушені права. У зв'язку з чим просила визнати протокол про адміністративне правопорушення з додатками від 05.11.2018 року на підставі якого її притягнуто до адміністративної відповідальності, незаконним, постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області №159/1007 від 21.11.2018 року, визнати незаконною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, визнати неправомірними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно- будівельної інспекції у Закарпатській області, Клементєва Ярослава Васильовича щодо винесення постанови №159/1007 від 21.11.2018 року про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції оскаржили позивач та відповідач, подавши на нього апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі апелянт - Державної архітектурно-будівельної інспекції України зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновкам, викладених у рішенні суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що позапланову перевірку 05.11.2018 року проведено у присутності позивача, однак при спробі вручити винесені за результатами перевірки документи позивач від підпису та отримання таких відмовилася. Вказані документи, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення надіслано позивачу поштовим зв'язком та отримано особисто 08.11.2018 року. Апелянт вказує, що оскаржувана постанова винесена з чітким дотримання закону. Суд першої інстанції не дослідив процедуру та підстави проведення перевірки, а також процедуру розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.Просить скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт - ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновкам, викладених у рішенні суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги доводи про те, що ніяких належних перевірок, в тому числі з виїздом на місце, залученням та повідомленням її, уповноваженими особами ДАБІ не проводилось. Також їй не відомо звідки головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Клементєву Ярославу Васильовичу , стали відомі, зазначені ним у постанові її персональні дані. Вважає такі дії інспектора такими, що порушують ЗУ "Про захист персональних даних", та можливо мають корупційний та злочинний характер.Крім того, апелянт вказує, що 08.11.2018 року не отримувала особисто зазначених відповідачем документів. Просить скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у постанові від 21.11.2018р. №159/1007 по справі про адміністративне правопорушення недоліки, а також недостатність і не повнота зібраних відповідачем матеріалів по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дають можливості повно і всебічно встановити всі обставини у справі, унеможливлюють суд на підставі наявних доказів і матеріалів справи, які зібрані Відділом державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області підтвердити правомірність і законність прийняття оскаржуваної постанови чи спростувати викладенні у ній обставини в користь позивача, шляхом скасування постанови із закриттям справи. Зазначене неможливо усунути і встановити додатково на судовому розгляді, щоб не порушувалися принципи змагальності сторін і диспозитивності, а відтак і прийняти рішення у відповідності до вимог законодавства.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 21 листопада 2018 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Клементєвим Ярославом Васильовичем було винесено постанову №159/1007 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250 гривень. У разі несплати штрафу у 15 денний строк, у відповідності до положень ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 8500 гривень.
Підставою для прийняття постанови № 159/1007, як зазначено у мотивувальній частині такої, стало те, що громадянка ОСОБА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, здійснює будівельні роботи з будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 . Будівництво господарської споруди здійснюється без будівельного паспорта забудови земельної ділянки, чим порушено п.1 ч.1 ст.34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №466, ст.27 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".
Не погодившись із вказаним позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.
Так, в оскаржувані постанові зазначено, що копію постанови надіслано правопорушнику поштою, однак відсутні відомості про отримання останньою таких документів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2011 р. № 553 далі (Далі-Порядок 553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пункти 5., 6., 7. Порядку 553 встановлюють що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки в тому числі є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пункт 9. Порядку 553 визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 11. Порядку 553 надано посадовим особам органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки. Наданим правом суб'єкт владних повноважень не скористався.
Пункт 12. Порядку 553 встановлює, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані в тому числі ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Порядок 553 встановлює, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт. Відповідного акту Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю не було складено, що, однак, не може свідчити, що суб'єкт містобудування був присутнім при позаплановій перевірці.
Пункт 13. Порядку 553 наділяє суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, правом бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Проте відсутність суб'єкта при проведенні перевірки не є перешкодою для проведення такої перевірки.
Пункти 16.,18. Порядку 553 встановлює, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. І в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
До матеріалів справи долучено копії повідомлень пошти, з яких, однак, неможливо встановити код поштового відправлення, а відповідно і те, чи було воно вручено позивачу. Оскільки в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а відповідач не може довести належного повідомлення позивача про розгляд питання про накладення адміністративного стягнення, тому колегія суддів приходить до висновку, що позивач не була належним чином повідомлена, не знала про розгляд питання про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно була обмежена у праві на належний захист та поданні доказів, пояснень чи заперечень.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач не була присутня при розгляді справи про адміністративне правопорушення, їй не було вручено документи прийняті відповідачем з приводу проведеної перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на присутність під час проведення перевірки залученого головного спеціаліста із земельного обліку Рахівської міської ради Варги М.М. , проте дане питання в суді першої інстанції не досліджувалося, тому не може вплинути на висновки суду апеляційної інстанції.
Частиною 4 статті 96 КУпАП передбачено відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Так, в оскаржувані постанові зазначено, що копію постанови надіслано правопорушнику поштою, однак відсутні відомості про отримання останньою таких документів.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недостатність і не повнота зібраних відповідачем матеріалів по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дають можливості повно і всебічно встановити всі обставини у справі, унеможливлюють суд на підставі наявних доказів і матеріалів справи, які зібрані Відділом державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області підтвердити правомірність і законність прийняття оскаржуваної постанови чи спростувати викладенні у ній обставини в користь позивача, шляхом скасування постанови із закриттям справи.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання протоколу про адміністративне правопорушення з додатками від 05.11.2018 року та визнання неправомірними дій головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Закарпатській області Клементєва Ярослава Васильовича з винесення постанови №159/1007 від 21.11.2018 року про визнання позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, не підлягають задоволенню оскільки протокол про адміністративне правопорушення не є правовим актом індивідуальної дії, а являється передумовою постанови про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності в розумінні п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянтів на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем та відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2019 року у справі № 305/122/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Я. С. Попко
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 20.05.2019 року