Справа № 2340/4837/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
20 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання відмови протиправною, скасування висновку та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності у зв'язку із отриманням інвалідності від травми, втрати працездатності отриманої під час виконання повноважень та основних завдань поліції;
- скасувати висновок відповідача, яким відмовлено позивачу у затвердженні виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності у зв'язку із отриманням інвалідності від травми, втрати працездатності отриманої під час виконання повноважень та основних завдань поліції;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності у зв'язку із отриманням інвалідності від травми, втрати працездатності отриманої під час виконання повноважень та основних завдань поліції та затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, яким погоджено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 552300,00 грн.;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 552300,00 грн. у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги за наявності усіх передбачених законодавством підстав.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15.08.1996 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015, обіймаючи на момент звільнення посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, маючи спеціальне звання підполковника поліції.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28.03.2018 № 571 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого СКП Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП підполковника поліції Шевченка С.М." на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28.03.2018 № 116 о/с відповідно до Закону України "Про національну поліцію" позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №125369 позивачу з 04.07.2018 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
17.07.2018 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
25.07.2018 листом №29/Ш-196 відповідач повідомив позивача, що при звірці даних його особової справи з наданими матеріалами встановлена невідповідність причини звільнення, за якою призначається одноразова грошова допомога відповідно до Закону, а тому правові підстави для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відсутні.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність права на одноразову грошову допомогу, оскільки звільнення позивача із займаної посади в органах Національної поліції відбулося у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України «Про Національну поліцію» 02 липня 2015 року №580-ІV (далі - Закон №580-ІV).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-ІV одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові, зокрема, від 14 листопада 2018 року у справі № 822/2525/17.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок № 4).
Підпунктом 4 пункту 4 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пункту 1 розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
Перелік документів для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський, що подається за останнім місцем проходження служби, визначений в п. 5 Розділу ІІІ Порядку №4.
Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ №125369, позивач отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Звільнення позивача зі служби в поліції відбулось 28.03.2018 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).
Отже, позивачу дійсно було встановлено інвалідність внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, але звільнення відбулось не через хворобу, а через реалізацію дисциплінарного стягнення.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги за ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", а тому відповідачем правомірно відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки зі служби в поліції його було звільнено не за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції), а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: