Справа № 826/2465/18
20 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги,
02 травня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року.
Разом із апеляційною скаргою Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання вмотивоване тим, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою у межах строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, однак скаргу було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору. Крім того, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві постійно вживалися заходи щодо сплати судового збору. Також юридичне управління Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві мало труднощі з отриманням вхідної кореспонденції у зв'язку з переїздом до іншої адміністративної будівлі.
Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 сказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що 06 березня 2019 року відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас, у даній справі звертаючись до суду апеляційної інстанції повторно Головним управлінням ДФС у м. Києві не сплачено судовий збір та подано заяву про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Отже, доводи, викладені в заяві про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки судовий збір не сплачено і при повторному зверненні до суду.
Та обставина, що Головне управління ДФС у м. Києві звернулось з первинною апеляційною скаргою 06 березня 2019 року (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
З огляду на викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.
Крім того, труднощі з отриманням вхідної кореспонденції юридичного управління Головного управління ДФС у м. Києві у зв'язку з переїздом до іншої адміністративної будівлі не є поважною причиною поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 243, 325 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Г.В.Земляна
суддя В.П.Мельничук