про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2019 року справа № 580/1572/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати дії Звенигородського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ, як інваліду ІІ групи захворювання якого пов'язане з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з врахуванням виплачених за цей період сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ, як інваліду ІІ групи захворювання якого пов'язане з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з врахуванням виплачених за цей період сум.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області понесені ОСОБА_1 витрати, пов'язані із оплатою правничої допомоги у сумі 3000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.
Згідно пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем зазначено, що з 12.08.1986 до 24.08.1986 позивач як військовозобов'язаний був призваний на військові збори і направлений у зону відчуження для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви не надано доказів щодо проходження позивачем військової служби у зазначений період для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (копії військового квитка та посвідчення про відрядження №486).
У позові зазначено, що з листа відповідача від 19.12.2018 № 31/Т-10 позивач дізнався про те, що відповідач не здійснив перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014 на підставі статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суддя зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до положень частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У правовій позиції Верховного Суду України у рішенні від 22.02.2017 у справі №6-17цс17 зазначено: "порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також слідує із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше".
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Про виплату пенсії, що є щомісячним платежем, у меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць, тому позивач, звернувшись 04.03.2019 до суду з позовними вимогами про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014, пропустив строк звернення до суду, не вказавши поважних та об'єктивних причин пропуску зазначеного строку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №522/6205/17 (ЄДРСР 74486787).
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем не надано обґрунтованого та підтвердженого належними і допустимими доказами клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. В порушення вищенаведеного, позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, оскільки на них відсутня дата засвідчення цих копій.
Згідно ч. ч. 1-2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Гайдаш