Копія
Справа № 560/1193/19
іменем України
20 травня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 23.01.2019 № 22/38 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.01.2019 інспекторами управління Держпраці у Хмельницькій області було здійснено відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі даного відвідування інспекторами управління Держпраці у Хмельницькій області було складено Акт від 08.01.2019 № ХМ30/1547/АВ. В подальшому згідно Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/38 від 23.01.2019 управління Держпраці у Хмельницькій області вирішено накласти позивача штраф у розмірі 125190,00 грн. Позивач вказує, що постанова Управління Держпраці у Хмельницькій області винесена на підставі недостовірних та перекручених даних, а обставини, на яких ґрунтується визнання позивачем вини є надуманими та сфабрикованими, що в результаті призвело до незаконного накладення штрафу. Враховуючи зазначене позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/38 від 23.01.2019 .
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
11.05.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що оскаржувана в даній справі постанова начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області № 22/38 від 23.01.2019 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 125190,00 грн. є цілком законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. 15.05.2019 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до вимог ч. 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на зазначене та враховуючи відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізична особа - підприємець 05.09.2018 за № 267300000000057007. Основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код за КВЕД 47.11), що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області на підставі п. 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, проведено відвідування ФОП ОСОБА_1 , що здійснює підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1 , з метою моніторингу стану дотримання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин, та зафіксовано в магазині працівника ОСОБА_2 , який надав письмове пояснення, що стажується в магазині у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця, трудовий договір ще не укладав.
В подальшому на підставі наказу про здійснення інспекційних відвідувань № 3 від 04.01.2019, згідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, яка набрала чинності 16.05.2017, проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ХМ30/1547/АВ від 08.01.2019, який підписаний ФОП із зауваженнями.
Відповідно до висновків вказаного акту інспекційного відвідування встановлено порушення вимог ч.1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», а саме, 1 працівник був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з виявленими порушеннями законодавства про працю винесено припис №ХМ30/1547/АВ-П25 від 14.01.2019 про усунення виявлених порушень зі строком усунення до 14.02.2019.
23.01.2019 начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/38 від 23.01.2019, згідно з якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн., на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 N 877-V (далі Закон N 877-V).
Як зазначено в статті 1 Закону N 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною четвертою статті 2 Закону N 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону N 877-V).
Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
У відповідності до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 № 295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку № 295).
Відповідно до пп. 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про, зокрема: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (пункт 8 Порядку № 295).
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку № 295).
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 295).
Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 23, 24 Порядку № 295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку № 295).
У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 295).
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 29 Порядку № 295).
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509).
Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та підставність оскаржуваної постанови відповідача на основі зазначених правових норм, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Інспекційним відвідуванням встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 знаходився і виконував роботу продавця ОСОБА_2 , без укладеного трудового договору.
У своєму письмовому поясненні від 04.01.2019 ОСОБА_2 в присутності посадових осіб відповідача повідомив, що стажується в ФОП ОСОБА_1 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 01.04.2019 на посаду продавця. На запитання, чи укладався з ним трудовий або цивільно-правовий договір, ОСОБА_2 повідомив, що трудовий та цивільно-правовий договір не укладав.
Також, під час проведення інспекційного відвідування були надані посадовим особам відповідача пояснення і ФОП ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що використовує для роботи п'ять працівників. На дату 04.01.2019 в магазині проходив співбесіду та ознайомлювався з можливим робочим місцем ОСОБА_2 , тому на даний час за відсутністю потреби з ним не було укладено трудового договору.
Так, суд звертає увагу, що така форма трудових відносин, як «стажування», в законодавстві України відсутня.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Отже, можливості роботодавця проводити стажування працівника перед прийняттям його на роботу, не передбачено законодавством.
Суд зазначає, що посада продавця визначена Класифікатором професій ДК 003:2010, зокрема:
- посада продавця - Розділ 5 Працівники сфери торгівлі та послуг, Підрозділ: 52 Моделі, продавці та демонстратори, Клас: 5220 Продавець продовольчих товарів.
Класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників. Працівники за вказаною професією приймаються на роботу за трудовим договором, а виконання роботи визначається посадовою інструкцією.
Суд звертає увагу, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є:
Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Згідно вищезазначеного пояснення ОСОБА_2 від 04.01.2019 встановлено, що він займався реалізацією товару. Вказане свідчить про факт виконання ОСОБА_2 функціональних обов'язків на посаді продавця, а отже ФОП ОСОБА_1 повинен був укласти з громадянином ОСОБА_2 трудовий договір.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.
Відповідно до пп. 1, 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Таким чином, суд погоджується з висновками інспекційного відвідування, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 залучав до роботи в якості продавця гр. ОСОБА_2 не уклавши з ним трудового договору та не повідомивши у встановленому порядку органи ДФС про прийом на роботу, а відтак ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
Вирішуючи спір, суд враховує, що справа, яка розглядається, наочно ілюструє той факт, що досить часто для позивачів, які прагнуть будь-що уникнути відповідальності за інкримінований їм проступок, основною ціллю є забезпечити стратегію захисту, штучно створити умови для задоволення позову, ігноруючи необхідність доказово спростувати аргументацію сторони відповідача, тощо.
За обставин справи, позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б доводили неправомірність постанови Управління Держпраці у Хмельницькій області від 23.01.2019 № 22/38. Натомість суб'єктом владних повноважень з посиланням на вимоги чинного законодавства доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.
Оскільки, у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Кам'янецька, 74, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький