10 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/427/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Васильєвій В.В.,
за участі:
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представників позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника відповідача - Зеленіної С.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської міської ради (відповідач-1), Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (далі - відповідач - 2, Херсонський міський голова), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 22.03.2019 року, просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 та пункт 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: " вул. Катерини Гандзюк"" Рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк";
- визнати протиправним дії міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича при проведенні голосування від 22.02.2019 року, на підставі якого було прийнято рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є мешканцем міста Херсона, а саме вулиці Лютеранська . 22.02.2019 року на пленарному засіданні XVII сесії Херсонської міської ради відповідачем -1 прийнято рішення №1840 "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк". Позивач вважає зазначене рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а п.2 та п.3.1 таким, що підлягає скасуванню. Наголошує, що до порядку денного було включено проект рішення "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування", відповідно якого пропонувалося надати зеленим насадженням на розі вулиць Купецької та Мостової статус "Сквер" та найменувати його іменем Дениса Лошкарьова , загиблого воїна АТО, що став жертвою кулі снайпера в 2018 році, а до цього організував загін "Самооборони", що захищав адміністративні будівлі міста Херсона від сепаратистів наприкінці лютого 2014 - на початку березня 2014 року, у період "безвладдя". Однак, при розгляді на сесії зазначеного рішення депутатом Є. Матковським внесено поправку, яка за своєю суттю, на твердження позивача, була альтернативним проектом рішення, якою пропонувалося утворити сквер, а також перейменувати вулицю Лютеранську на вулицю "Катерини Гандзюк", радника Херсонського міського голови, яка померла в наслідок вчинення проти неї злочину.
За результатами голосування рішення було підтримано 38 голосами депутатів.
Позивач вважає, що вищезазначеними діями грубо порушено вимоги Законів України "Про географічні назви" та "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", а також Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" № 989 від 24.10.2012 року, оскільки, перейменування географічних об'єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об'єкти, відповідно до закону про референдуми, а думку позивача ніким не з'ясовувалася.
Окрім того, ч. 11 та ч. 12 ст. 5 Закону України "Про географічні назви" містить вичерпний перелік підстав щодо перейменування вулиць, жодна з яких не стосується вулиці Лютеранської.
Також позивач зазначає про порушення ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", згідно якої проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Так, Проект рішення щодо створення скверу імені Дениса Лошкарьова був належним чином підготовлений та оприлюднений. Проте, рада прийняла зовсім інший проект щодо ОСОБА_5 , при цьому завчасно не повідомивши про це членів територіальної громади, що, в свою чергу, позбавило можливості позивача висловити свою позицію.
Вважає, що під час прийняття спірного рішення були грубо порушені вимоги ч.1 ст. 75 Регламенту Херсонської міської Ради, відповідно якої на пленарному засіданні сесії міської ради головуючий перед голосуванням за кожним проектом рішення оголошує рекомендації робочої групи з підготовки пленарного засідання міської ради та запитує раду про наявність пропозицій чи поправок до проекту. У випадку наявності пропозицій чи поправок, проект ставиться на голосування за основу, після чого розглядаються подані пропозиції чи поправки та проводиться голосування в цілому. Всупереч зазначеному, міський голова поставив на голосування проект рішення відразу в цілому з поправкою ОСОБА_8 , а не в порядку, визначеному Регламентом .
В підтвердження своєї позиції позивач посилається на правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловлений у Постанові від 02.10.2018 року у справі 707/2861/15-а, в якому суд встановив, що не проведення процедури громадського обговорення є підставою для скасування рішення ради, і що порушеними є права саме членів територіальної громади.
Також позивач вважає, що оскаржене рішення має для нього негативні правові наслідки, а саме необхідність в перереєстрації, порушення права проживати на вулиці, якій повернено її історичну назву - Лютеранська.
Враховуючи зазначене, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11.03.2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано час на усунення її недоліків.
22.03.2019 року недоліки позову усунуті, у зв'язку з чим провадження у справі №540/427/19 відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 09.04.2019 року.
Також, 18.03.2019 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом, що містив позовні вимоги ідентичні вимогам заявленим ОСОБА_1 в рамках справи №540/427/19.
Ухвалою суду від 22 березня 2019 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
29 березня 2019 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем. У зв'язку з чим, ухвалою суду від 01.04.2019 року провадження у справі відкрито. Судове засідання призначено на 23.04.2019 року.
08.04.2019 року надійшов відзив на позов, в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позову. Стверджує, що позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів у зв'язку з прийняттям оскаржуваної частини рішення, окрім того, зазначене не призводить до жодних матеріальних чи інших витрат та дій від позивача. Посилається на Рішення Конституційного суду від 01.12.2004 №18-рп/2004, Постанову Верховного суду від 07.02.2017 року у справі №800/45/16, відповідно яких обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Згідно ст. 140 Конституції України та ст. 2, 9, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення, та територіальні громади мають право ініціювати на розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування. Однак, у зв'язку з зазначеним до відповідачів не надходило жодних рішень загальних зборів чи місцевих ініціатив щодо перегляду оскаржуваного рішення або його скасування, зокрема й за підписом позивача.
Представник відповідачів зазначає, що міська рада прийняла оскаржене рішення враховуючи звернення громадськості, зареєстрованих виконавчими органами міської ради від 21.01.2019 №5-98 та 25.01.2019 №Кз-588, пропозиції комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території міста Херсона, від 30.011.2019 (протокол №2), відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 "Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України".
Зазначає, що робота Херсонської міської ради детально визначена Регламентом Херсонської міської ради VII скликання, який затверджений рішенням міської ради від 02.12.2015 № 2.
Згідно протоколу пленарного засідання 27 сесії міської ради 7 скликання, 22.02.2019 року депутатами міської ради затверджено порядок денний та внесено на розгляд проект рішення "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування". Під час слухання питання №5 депутат Херсонської міської ради ОСОБА_10 запропонував доповнити даний проект рішення пунктом щодо перейменування вул. Лютеранської на честь загиблої активістки ОСОБА_5. Поставлено на голосування пропозицію прийняти рішення з питання "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його перейменування" врахувавши пропозицію доповнити проект рішення пунктом щодо перейменування вул. Лютеранської на честь ОСОБА_13. За вказану пропозицію проголосовано: "За-38, Проти-0, Утрим.-0, Н/г-5".
Щодо посилання позивача на порушення відповідачами положень Закону України "Про географічні назви", представник відповідачів зазначає, що положення зазначеного Закону не розповсюджується на правовідносини перейменування вулиць, оскільки регулює відносини, пов'язані з встановленням назв географічних об'єктів.
Зазначає, що проект рішення міської ради "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування" №2735 оприлюднено на офіційному сайті міської ради 25.01.2019, а рішення міської ради від 22.02.2019 №1840 "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк" - 01.03.2019 року, тобто в порядку визначеному законом.
На підтвердження своєї позиції представник відповідачів посилається на правовий висновок Верховного суду, висловлений у постанові від 02.05.2018 №К/9901/43551/18, де зазначено, що порушення процедури громадського обговорення, саме по собі не може бути підставною для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення, якщо це не призвело до порушення індивідуальних прав позивача.
Враховуючи викладене, проти задоволення позову заперечує.
15.04.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач підтримав позицію, зазначену в позовній заяві. Наголосив, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , та є мешканцем міста Херсона, тому має право приймати участь в проведенні громадського обговорення, право на висловлювання та врахування його думки щодо незгоди з перейменуванням вулиці Лютеранської. До 2016 року вулиця Лютеранська мала назву вулиця Сергія Кірова, а у зв'язку з прийняттям Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" вулиці повернена її історична назва - Лютеранська.
Ухвалою суду від 23.04.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачів про зупинення провадження в адміністративній справі №540/512/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду України у справі №540/406/19
Також, ухвалою від цієї ж дати відмовлено в задоволенні заявленого представником відповідачів клопотання про об'єднання в одне провадження адміністративних справ №540/512/19 й № 540/406/19 та об'єднано в одне провадження адміністративні справи №540/512/19 та № 540/427/19 із присвоєнням номеру справи № 540/427/19. Підготовче засідання об'єднаної справи призначено на 25 квітня 2019 р.
Ухвалою суду від 25.04.2019 року в задоволенні клопотання представника відповідачів про зупинення провадження в адміністративній справі №540/427/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду України у справі №540/406/19 відмовлено.
Протокольною ухвалою суду від тієї ж дати, у зв'язку з досягненням мети підготовчого провадження, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.05.2019 року.
03.05.2019 року суд ознайомився з ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі №540/406/19 про відмову у відкритті провадження у справі за поданням судді Херсонського окружного адміністративного суду Василяки Д.К.
Адміністративна справа, в рамках якої прийнята зазначена ухвала Верховного Суду, має однакові вимоги та підстави позову, отже, суд при розгляді даної справи мав звернути увагу на висновки викладені в судовому рішенні Верховного Суду.
Так, в ухвалі від 25.04.2019 року йдеться, зокрема, про те, що оскаржене рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк" є нормативно-правовим актом.
З огляду на викладене, й дана справа - №540/427/19 підлягає розгляду з урахуванням особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень, передбачених ст. 264 КАС України.
На підставі зазначеного, ухвалою суду від 03.05.2019 року зобов'язано Херсонську міську раду відповідно до ч.4 ст.264 КАС України негайно опублікувати оголошення про оскарження пункту 2 та пункту 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: " вул . Катерини Гандзюк"" Рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк", у виданні, в якому це рішення було або мало бути офіційно оприлюднене.
08.05.2019 року на виконання вимог зазначеної ухвали суду представником відповідача-1 надано роздруківку з офіційної веб-сторінки Херсонської міської ради (т.с.2 а.с.8), відповідно якої оголошення про оскарження пункту 2 та пункту 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: " вул . Катерини Гандзюк"" Рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк" 07.05.2019 року опубліковано на відповідному веб-ресурсі.
Таким чином, суд вважає, що в даній справі дотримано вимоги статі 264 КАС України в частині особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
В судове засіданні, призначене на 10 травня 2019 року сторони з'явились.
Позивачі та їх представники на задоволенні позовних вимог наполягали, з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідачів проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, вивчивши доводи позову, відзиву на нього та відповіді на відзив, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до наявних у справі документів, 25.01.2019 року на офіційному сайті Херсонської міської ради опубліковано проект рішення №2735 "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування" (т.с.1 а.с.75), відповідно якого передбачалось:
1. Надати статус скверу зоні зелених насаджень на розі вулиць Купецької та Мостової та найменувати його: "сквер імені Дениса Лошкарьова ".
2. Департаменту містобудування та землекористування міської ради:
2.1. Внести зміни до Переліку геонімів (назв вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків тощо) м. Херсона, селищних та сільської рад, розташованих на території, яка входить до юрисдикції Херсонської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 13.10.2009 № 1279 (зі змінами), доповнивши розділ "Сквери" назвою: "імені Дениса Лошкарьова".
2.2. Провести інвентаризацію земель під зазначеною земельною ділянкою, розташованою на розі вул. Купецької та вул. Мостової для встановлення меж скверу та забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки під зазначеним сквером.
3. Передати на баланс департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради сквер імені Дениса Лошкарьова , що належить до комунальної власності територіальної громади міста Херсона.
4. Відділу інформаційного та програмного забезпечення міської ради ( ОСОБА_11 ) опублікувати рішення на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів.
5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань містобудування, архітектури, комунальної власності та регулювання земельних відносин ( ОСОБА_12) та директора департаменту містобудування та землекористування міської ради.
Проект рішення (т.с.1 а.с.59) розглянутий постійними комісіями Херсонської міської ради та згідно висновків та рекомендацій: постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, та регуляторної політики від 05.02.2019 року (т.с.1 а.с.69), постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, енергозбереження та інженерної інфраструктури від 11.02.2019 (т.с.1 а.с.70), постійної комісії з питань містобудування, архітектури, комунальної власності та регулювання земельних відносин від 06.02.2019 (т.с.1 а.с.71), постійної комісії мандатної, з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, законності, правопорядку, прав людини та взаємодії з громадськими організаціями, антикорупційної політики, сприяння децентралізації, розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства, свободи слова та інформації від 07.02.2019 року (т.с.1 а.с.72), постійної комісії з питань освіти, спорту культури, медицини, соціального захисту населення, охорони навколишнього середовища та у справах молоді від 06.02.2019 (т.с.1 а.с.73), постійної комісії з питань промисловості, підприємництва, торгівлі туризму, транспорту, дорожньої інфраструктури і зв'язку, реклами та сфери послуг від 05.02.2019 (т.с.1 а.с.74) рекомендований до розгляду на пленарному засіданні XXVII сесії міської ради.
Згідно проекту порядку денного XXVII сесії міської ради VII скликання (т.с.1 а.с.33-37) п'ятим питанням порядку денного визначено: "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування".
Відповідно витягу з протоколу пленарного засідання XXVII сесії міської ради VII скликання від 22.02.2019 року (т.с.1 а.с.66), Херсонським міським головою Миколаєнком В.В. поставлено на голосування питання "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування", врахувавши пропозицію депутата міської ради ОСОБА_10 доповнити даний проект рішення пунктом щодо перейменування вул. Лютеранської на честь загиблої активістки ОСОБА_5.
За результатом відкритого голосування за питанням №5 "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування" прийнято рішення "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування", врахувавши пропозицію депутата міської ради ОСОБА_10 доповнити даний проект рішення пунктом щодо перейменування вул. Лютеранської на честь загиблої активістки ОСОБА_13. Відповідне рішення ухвалено більшістю від загального складу депутатів ("за" проголосувало 38 з 43 присутніх депутатів) (т.с.1 а.с.69).
Позивачі вважають зазначене рішення частково протиправним та просять скасувати п. 2 та п. 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: "вул. Катерини Гандзюк"" зазначеного рішення, а також визнати протиправним дії міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича при проведенні голосування від 22.02.2019 року, на підставі якого було прийнято рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк", тому звернулись до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов наступних висновків.
Щодо доводів відповідачів стосовно відсутності порушених оскарженим рішенням Херсонської міської ради прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає, що за приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Згідно положень ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Стаття 1 Закону № 280/97-ВР містить визначення поняття територіальна громада, згідно якого територіальною громадою є жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Відповідно ч.1 ст. 13 Закону № 280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Згідно наявних в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 6512-536539-2017 (т.с.1 а.с.131) зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_3 ). Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , згідно копії паспорта (т.с.1 а.с.17) також є м. Херсон, згідно довідки голови ОСББ "Кіровський-14": м. Херсон, вул. Лютеранська (колишня назва - Кірова).
З викладеного слідує, що обидва позивача в розумінні наведених вище норм, є членами територіальної громади м. Херсон, право та реальна здатність яких самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, зокрема, шляхом участі в громадських слуханнях, гарантоване державою.
У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 року Конституційний суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачі, в даному конкретному випадку, мають право здійснювати вплив на процес прийняття відповідачем-1 рішень стосовно формування громадського простору та, відповідно, має право на звернення до суду за захистом відповідного права.
Щодо процедури прийняття оскарженого рішення суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.
Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" (далі - Закон № 4865).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 8 Закону №4865 сільські, селищні, міські ради присвоюють імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об'єктам права власності: юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об'єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.
Положеннями ст. 3 Закону №4865 передбачено, що імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам'яті про осіб, які: 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім'я Батьківщини; 3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.
Механізм проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначені Порядком проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989 (далі - Порядок №989),
Згідно з ч.ч. 2, 4 Порядку № 989, громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами. Громадське обговорення передбачає, зокрема: оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості, в тому числі про найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.
Пунктом 2 ч.3 ст. 4 Закону №4865 також передбачено, що в цьому Законі під об'єктами права власності, серед іншого, розуміються сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости.
Відповідно до ст.ст. 5, 6 Закону, питання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб'єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Пропозиції щодо присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій можуть також вноситися на розгляд суб'єктів, зазначених у статті 7 цього Закону, іншими державними органами, трудовими колективами, об'єднаннями громадян та окремими громадянами.
Подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб'єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій. Воно повинно містити: 1) найменування суб'єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 цього Закону); 2) найменування суб'єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 цього Закону); 3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 цього Закону.
До подання також додаються: 1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім'я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності; 2) розрахунки та кошторис витрат, пов'язаних з присвоєнням юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; 3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення. У разі якщо у фізичної особи, ім'я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), додається також їх письмова згода на присвоєння імені.
Нормами п. 7 ч. 1 ст. 7, п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону передбачено, що у разі присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам, подання про таке присвоєння готується - сільським, селищним, міським головою.
Суб'єктом, який присвоює юридичним особам та об'єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, зокрема, юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об'єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам, є сільські, селищні, міські ради.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що вирішення питань щодо перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до повноважень, зокрема, міської ради й такі питання вирішуються радою на її пленарних засіданнях, на підставі подання, в даному випадку - міського голови про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документи, та передбачених частиною другою статті 6 Закону №4865 додатків, зокрема:
1) інформаційної довідки про фізичну особу, ім'я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності;
2) розрахунки та кошторис витрат, пов'язаних з присвоєнням юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події;
3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.
З витягу із протоколу пленарного засідання XXVII сесії міської ради VII скликання вбачається, що рішення відповідача-1 в його оскарженій частині було ініційоване депутатом Херсонської міської ради ОСОБА_10 безпосередньо під час пленарного засідання 22.02.2019 року. Одразу після цього, ОСОБА_10 зачитав проект рішення, в якому до затвердженого раніше проекту з приводу питання №5 Порядку денного за назвою "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування" депутатом запропоновано додати пункт щодо перейменування вул. Лютеранської на честь загиблої активістки ОСОБА_5.
Пропозиція прийняти рішення з питання "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування", врахувавши пропозицію депутата міської ради ОСОБА_10 доповнити даний проект рішення пунктом щодо перейменування вул. Лютеранської на честь загиблої активістки ОСОБА_5, одразу після зачитаного проекту рішення зі змінами, поставлена на голосування Херсонським міським головою Миколаєнком В.В .
З викладеного слідує, що питання перейменування вулиці Лютеранської порушено депутатом міської ради, тобто особою, що згідно спеціального Закону №4865 (ч.1 ст.5, ст. 7 зазначеного закону) відповідного права не має. Депутат міської ради, відповідно ч.2 ст. 5 Закону №4865, мав право лише винести на обговорення міської ради питання щодо звернення до Херсонського міського голови, як суб'єкта, що готує подання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій з пропозицією щодо перейменування вулиці Лютеранської, або звернутись з такою пропозицією до міського голови безпосередньо (відповідно ч.2 ст.5 Закону №4865 - як окремий громадянин). Тільки після отримання зазначеної пропозиції Херсонський міський голова, як особа відповідальна за підготовку подання про перейменування та документів, що мають бути додані до нього, мав здійснити дії щодо складання документів, передбачених ч.2 ст. 6 Закону №4865.
Окрім зазначеного, згідно абзацу 2 п.1 Порядку № 989 дія цього Порядку поширюється на суб'єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" (далі - організатори громадського обговорення).
Таким чином, суб'єкт, що готує подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" одночасно є організатором громадського обговорення.
Отже, Херсонський міський голова як суб'єкт, що готує подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону №4865 відповідальний й за забезпечення проведення громадських обговорень та підготовки документів за їх наслідками.
Натомість, як вбачається з викладеного вище, подання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій відносно перейменування вулиці Катерини Гандзюк Херсонським міським головою не готувалось, громадські слухання не проводились, узагальнені зауваження і пропозиції, за наслідком проведення відповідних слухань, інформаційні довідки про фізичну особу, ім'я якої пропонується присвоїти вулиці, розрахунки та кошторис витрат, пов'язаних з присвоєнням вулиці імені фізичної особи - не складались.
З аналізу викладеного слідує, що при прийнятті Херсонською міською радою рішення №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк" в частині п. 2 та п. 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: "вул. Катерини Гандзюк"" відповідачами не дотримано процедури перейменування вулиці Лютеранської на вулицю Катерини Гандзюк, передбаченої Законом України №4865 та Порядком №989.
Суд не бере до уваги посилання відповідачів на положення ст. 25, п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" у зв'язку з тим, що в межах даного спору не ставляться під сумнів повноваження органу місцевого самоврядування на вчинення спірних дій, а перевіряється дотримання встановленої процедури перейменування вулиці, яка передбачена спеціальним законом.
Доводи відповідачів, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржена частина рішення - законною, оскільки по суті є нічим іншим, як реалізацію депутатом міської ради ОСОБА_10 , відповідно наданого йому ст. 19 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" права на внесення поправок до первинного проекту рішення "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування", суд розцінює критично в силу викладеного нижче.
Так, суд не заперечує право депутата місцевої ради на внесення поправок до проектів рішень з питань, що належить до відання місцевої ради та її органів передбачено п.6 ч.2 ст.19 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", однак згідно ст. 1 Регламенту Херсонської міської ради VІІ скликання, затвердженого рішення міської ради від 02.12.2015 № 2, поправка - це уточнення з урахуванням чого-небудь.
Порівнявши проект рішення про надання зоні зелених насаджень статусу скверу, який був розглянутий постійними комісіями Херсонської міської ради та рекомендований ними до розгляду на пленарному засіданні, з оскаржуваним рішенням після внесених до нього, як вважають відповідачі - поправок, суд дійшов висновку, що внесені зміни не є уточненнями. Проектом рішення передбачалось надання зоні зелених насаджень статусу скверу та встановлювалось його найменування. Предметом проекту рішення був сквер на розі вулиць Купецької та Мостової, тоді як запропоновані депутатом міської ради зміни жодним чином не уточнили його змісту, а фактично доповнили його ще одним рішенням про перейменування ще одного об'єкту.
Тобто, внесені депутатом міської ради зміни до проекту рішення не можуть вважатись поправкою, оскільки вони значно перевищують за своїм обсягом та змістом зміни до рішення, що їх може бути внесено за допомогою поправки депутата місцевої ради, згідно права передбачено п.6 ч.2 ст.19 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Згідно ст. 75 Регламенту Херсонської міської ради на пленарному засіданні сесії міської ради головуючий перед голосуванням за кожним проектом рішення оголошує рекомендації робочої групи з підготовки пленарного засідання міської ради та запитує раду про наявність пропозицій чи поправок до проекту. У випадку наявності пропозицій чи поправок, проект ставиться на голосування за основу, після чого розглядаються подані пропозиції чи поправки та проводиться голосування в цілому.
З витягу із протоколу пленарного засідання XXVII сесії міської ради VII скликання від 22.02.2019 року вбачається, що вимог наведеної статті Регламенту відповідачем-2 виконано не було, на голосування було поставлено пропозицію прийняти рішення з питання "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу" разом з пропозицією депутата міської ради ОСОБА_10
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 при прийнятті рішення від 22.02.2019 року №1840 "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк" в частині п.2, п.3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: "вул. Катерини Гандзюк" не дотримано процедури перейменування вулиці передбаченої Законом України №4865, Порядком №989, а при проведенні пленарного засідання з прийняття зазначеного рішення відповідачами не дотримано вимог ст. 75 Регламенту Херсонської міської ради.
Зазначене в сукупності є підставою для скасування Рішення Херсонської міської ради №1840 "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк" в частині, що оскаржена позивачами.
Стосовно визнання протиправними дій Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 42 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Відповідно до статті 3 Регламенту контроль за його дотриманням покладається на міського голову, секретаря міської ради та постійну комісію мандатну, з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, законності, правопорядку, прав людини та взаємодії з громадськими організаціями, антикорупційної політики, сприяння децентралізації, розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства, свободи слова та інформації.
Під час пленарного засідання міської ради контроль за додержанням Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні, секретаря міської ради та голову постійної комісії мандатної, з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, законності, правопорядку, прав людини та взаємодії з громадськими організаціями, антикорупційної політики, сприяння децентралізації, розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства, свободи слова та інформації. (ч.5 ст.3 Регламенту)
При цьому, саме Херсонський міський голова не виконавши за викладених вище обставин вимоги ст. 75 Регламенту щодо порядку винесення на голосування проекту рішення та поправок до нього, допустив прийняття Херсонської міською радою протиправного рішення.
Окрім зазначеного, Херсонський міський голова, як суб'єкт, що готує подання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (згідно Закону №4865) та особа, яка відповідальна за дотримання відповідачем-1 Регламенту, поставив на обговорення питання про перейменування вулиці Лютеранської, не здійснивши підготовку вказаного проекту рішення до розгляду на пленарному засіданні Херсонської міської ради.
Також, суд зазначає про помилковість посилання відповідачів на висновки Верховного суду, що викладені у постанові від 02 травня 2018 року № К/9901/43551/18 та у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 219/7967/17 (К/991/551/17) в частині того, що порушення процедури громадського обговорення саме по собі не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення, оскільки в указаних представником відповідача адміністративних справах громадське обговорення при перейменуванні вулиці проведено було, проте при його організації та проведенні були допущені певні процедурні помилки, наявність яких суд касаційної інстанції визнав недостатнім для скасування рішень про перейменування.
На противагу викладеного, суд визнає доцільним посилання позивачів на правову позицію Верховного Суду, зазначену ним у постанові від 02 жовтня 2018 року в справі №707/2861/15-а, згідно якої при розгляді схожих правовідносин суд зазначив, що порушення органами місцевого самоврядування процедури прийняття рішень є підставою для визнання рішення незаконним, у зв'язку з його невідповідністю критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та визначені частиною третьою статті 2 КАС України.
Вказане в сукупності доводить обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає, що вони не спростовують висновків, яких дійшов суд в даному рішенні та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч вказаному, відповідачами не доведено правомірності оскарженого рішення та дотримання процедури його прийняття.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги об'єднаного позову. Проте, враховуючи, що позивачі обґрунтовуючи позов, покликались на протиправність рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк" лише в частині пунктів 2 та 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: " вул . Катерини Гандзюк"" Рішення Херсонської міської ради та не навели жодного доводу в обґрунтування протиправності дій відповідача - 2 в частині інших пунктів означеного рішення, суд вважає, що позовні вимоги відносно оскарження дій Херсонського міського голови підлягають задоволенню лише в частині наведених доводів. Тобто, визнанню протиправними підлягають дії міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича при проведенні голосування від 22.02.2019 року, в результаті яких прийнято пункт 2 та пункт 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: " вул. Катерини Гандзюк"" Рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк".
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачами сплачено судовий збір:
- ОСОБА_1 в сумі 768,40 грн., згідно квитанції №48 від 05.03.2019 року;
- ОСОБА_2 в сумі 1536,80 грн., згідно платіжних доручень №400 від 18.03.2019 року та №409 від 28.03.2019 року.
Понесені позивачами судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню з Херсонської міської ради.
Однак, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011р. № 1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Херсонська міська рада не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження, зокрема щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю в Херсонської міської ради рахунків, з яких можливе стягнення судового збору та одночасно з наявністю відповідних рахунків у її виконавчого органу - Виконавчого комітету Херсонської міської ради, суд присуджує стягнути сплачений позивачами судовий збір з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 та пункт 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: " вул . Катерини Гандзюк"" Рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк".
Визнати протиправними дії міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича при проведенні голосування від 22.02.2019 року, в результаті яких прийнято пункт 2 та пункт 3.1 в частині слів "та розділ "Вулиці" назвою: " вул. Катерини Гандзюк"" Рішення Херсонської міської ради №1840 від 22.02.2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059958, адреса: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37).
Стягнути на користь ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ) судовий збір у сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059958, адреса: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 травня 2019 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 102010000