про залишення позовної заяви без руху
17 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1005/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та нечинним Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та нечинним Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затверджене рішенням Херсонської міської ради від 28.01.2011 року № 95 із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Херсонської міської ради № 1222 від 22.11.2013 року та № 92 від 25.03.2016 року (далі - Положення).
Згідно змісту позовної заяви, позивач переконаний у тому, що спірне положення Херсонської міської ради є регуляторним актом.
Перевіривши наведене твердження на предмет обгрунтованості, суд дійшов наступного висновку.
Приписами статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного Положення суд дійшов висновку про те, що Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затверджене рішенням Херсонської міської ради від 28.01.2011 року № 95 (із змінами та доповненнями) є регуляторним актом, оскілки дане Положення відповідає зазначеним вище критеріям:
- прийняте міською радою, яка є регуляторним органом;
- встановлює, змінює та скасовує норми права;
- спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами та суб'єктами господарювання;
- підлягає неодноразовому застосуванню;
- підлягає застосуванню щодо невизначеного кола осіб, які можуть отримати право на оренду комунального майна.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень статей 2, 5 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Із аналізу наведених норм КАС слідує, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем (його його рішенням, дією та/або бездіяльністю).
Суд зауважує на тому, що предметом розгляду даної справи є законність нормативно-правового акта, прийнятого Херсонською міською радою.
Згідно положень ст. 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень (п. 2 ч. 1). Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2). Нормативно - правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (ч. 3).
Аналіз змісту наведених норм свідчить на користь висновку про те, що встановлений законодавцем строк на оскарження нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування обмежений лише строком його чинності. Разом з тим, набуття права на оскарження відповідних актів обумовлене наявністю однієї з таких обставин: особа яка звернулась до суду є особою щодо якої акт застосовано або така особа є суб'єктом правовідносин, які регулюються оскаржуваним актом.
З матеріалів справи та доданих до неї документів вбачається, що спірне Положення регулює відносини щодо оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади. Положення визначає основні принципи, порядок та правила передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, обов'язкові для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності. Орендарями відповідно можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди комунального майна, до його укладення зобов'язана зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності (п. п. 1.1., 1.2., 4.1. спірного Положення).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позові стверджується, що позивач станом на момент звернення до суду є суб'єктом господарювання, до якого застосовується Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, у зв'язку із чим, останній має право на оскарження цього нормативно - правового акту, проте суд наголошує на тому, що позовна заява та додані до неї документи не містять доказів на підтвердження наведеного доводу. Відтак, позивач має надати до суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що він є суб'єктом господарювання, до якого застосовується спірне Положення.
Таким чином, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, тому керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позову.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1005/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Гомельчук С.В.