10 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/456/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Морської Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі- позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №ХС3288/498/АВ/ТД-ФС від 21.02.2019 року про накладення на позивача штрафу в сумі 125190,00 грн.
Ухвалою від 14.03.2019 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 03.04.2019 року, учасникам справи наданий строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою від 03.04.2019 року за клопотанням відповідача судове засідання відкладене на 17.04.2019 року.
Ухвалою від 17.04.2019 року за клопотанням позивача судове засідання відкладене на 08.05.2019 року.
08.05.2019 р. від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.01.2019 року ГУ Держпраці у Херсонській області здійснене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», за результатами якого складений акт № ХС 3288/498/АВ, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: «на робочому місці знаходилась стажер ОСОБА_5, документи які б підтверджували офіційне працевлаштування не надано». 21.02.2019 року відповідач прийняв постанову № ХС 3288/484/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу на позивача у сумі 125190,00 грн. Вважаючи прийняту постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач зазначає, що проведення інспекційного відвідування відбулося із порушенням вимог ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дії інспекторів праці були протиправними, та позапланова перевірка незаконною. Посилаючись на викладене, просить позов задовольнити у повному обсязі.
17.04.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ Держпраці в Херсонській області заперечує проти задоволення позовних вимог із посиланням на наступне. На підставі інформації від 06.12.2019 року №2-44/2245, яка надійшла від Дніпровської районної у місті Херсоні ради, відповідно до наказу ГУ Держпраці у Херсонській області від 29.01.2019 року № 113 та направлення від 29.01.2019 року № 108 в період з 30.01.2019 року по 31.01.2019 року інспекторами праці Щекою С.М. та Фисиною І.В. здійснено інспекційне відвідування з питань додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1». Під час інспекційного відвідування представниками Держраці встановлено, що станом на 30.01.2019 р. в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» фактично працювали дві особи та виконували функції продавця, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після прибуття до магазину ФОП ОСОБА_1 , остання надала інспекторам праці копію повідомлення про прийняття на роботу 01.03.2016 р. працівника ОСОБА_4 , та в письмовій формі пояснила, що працівник ОСОБА_5 є стажером, знаходиться на робочому місці. Таким чином, інспекторами зафіксовано факт допуску позивачем до роботи «Стажування» працівника ОСОБА_5 в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Відповідач зазначив, що за результатами інспекційного відвідування виявлене порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме, допуск позивачем до роботи працівника ОСОБА_5 (стажер) без укладання трудового договору, про що був складений Акт № ХС 3288/498/АВ від 31.01.2019 р. Також, даний факт зафіксований інспектором праці засобами відеотехніки. Відповідач зауважує, що інспекційне відвідування проводилось у присутності ФОП ОСОБА_1 , яка була ознайомлена із предметом перевірки та направленням. Розглянувши справу про накладення штрафу, 21.02.2019 р. відповідач виніс постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн. за порушення вимог КЗпПУ . Посилаючись на наведені обставини, відповідач стверджує про існування законних підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу. Просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець - 09.10.2015 року. Основним видом економічної діяльності позивача є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Головним управлінням Держпраці у Херсонській області, на підставі інформації від 06.12.2019 року №2-44/2245, що надійшла від Дніпровської районної у місті Херсоні ради, наказу від 29.01.2019 року № 113 та направлення від 29.01.2019 року № 108 проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю, за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».
За наслідками проведеного інспекційного відвідування складений Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ХС 3288/498/АВ від 31.01.2019 р., в якому зафіксовані порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП, а саме, працівника допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу: на робочому місці знаходилась стажер ОСОБА_5, документи які б підтверджували офіційне працевлаштування не надано.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування №ХС3288/498/АВ від 31.01.2019 р., ГУ Держпраці у Херсонській області винесена постанова від 21.02.2019 року № ХС3288/498/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України у розмірі 125190,00 грн.
Вважаючи винесену постанову протиправною, позивач звернулася до суду за захистом порушенного права шляхом скасування постанови.
Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача про протиправність постанови відповідача від 21.02.2019 року про накладення штрафу, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених фактичних обставин справи.
Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), чинною на час проведення інспекційного відвідування, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 7 Положення № 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється з урахуванням вимог статей 259-265 Глави XVIII Кодексу законів про працю України (далі-КЗпП україни).
Так, статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зокрема, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
За приписами пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.
Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.
Тобто, п. 5 Порядку № 295 визначено чіткий перелік підстав для проведення інспекційного відвідування, серед яких: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Наглядова діяльність органів Держпраці повністю регламентується нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ст.6 цього Закону підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду про здійснення заходу державного нагляду за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності; необхідності перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду, або відповідного державного колегіального органу.
Як вбачається зі змісту наказу від 29.01.2019 року № 113, підставою для призначення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 зазначено п. 5 Порядку № 295, інформація Дніпровської районної у місті Херсоні ради (лист від 06.12.2019 р. № 2-44/2245).
На підтвердження наявності підстав для призначення інспекційного відвідування позивача, відповідач надав лист Дніпровської районної у місті Херсоні ради від 06.12.2018 року № 2-44/2245 "Щодо виявлення та усунення порушень трудового законодавства з питань працевлаштування найманих працівників суб'єктом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 9код НОМЕР_1 )- магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» - АДРЕСА_3 - 2 особи".
Таким чином, наказ від 05.02.2019 року № 199 про проведення інспекційного відвідування позивача прийнятий за наявності підстав, визначених вимогами п. 5 Порядку № 295 та ст.6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Отже, суд не погоджується із доводами позивача про незаконність позапланової перевірки у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 Порядку № 295).
Згідно із п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Пунктом 11 Порядку № 295 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (п. 12 Порядку № 295).
Згідно із п. 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Отже, проведення інспекційного відвідування повинно здійснюватися за участі об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи, які мають право перевірити у інспектора праці наявність службового посвідчення та направлення на перевірку, надавати пояснення щодо акту та припису, оскаржувати дії інспектора праці.
Позивач у позовній заяві стверджує про те, що на початку проведення інспекційного відвідування суб'єкт господарювання був відсутній, що підтверджується відеозаписом здійсненим інспектором праці.
Суд встановив, що інспекційне відвідування фіксувалося засобами відеотехніки, із якого слідує, що на початку прибуття інспекторів до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» перебували дві особи, одна із яких зазначила, що виконує функції продавця, а інша є стажером. Продавець магазину, на питання інспектора, повідомила про відсутність власника магазину - ФОП ОСОБА_1 та на прохання перевіряючих зателефонувала останній, проінформувавши її про прибуття на об'єкт господарювання працівників Держпраці та про мету такого візиту (проведення інспекційного відвідування).
Вказаний факт не заперечується ФОП ОСОБА_1 у позовній заяві, однак позивач стверджує про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування в частині відсутності суб'єкта господарювання на місці здійснення перевірки.
Суд не погоджується із таким твердженням, оскільки із позовної заяви, копії акту та із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що позивач прибула до магазину після того як дізналася про проведення інспекційного відвідування, була ознайомлена із посвідченнями інспекторів та направленням, а також проти проведення перевірки не заперечувала.
Крім того, під час проведення інспекційного відвідування позивач надавала письмові пояснення, в яких не зазначила заперечень щодо порядку проведення перевірки. Також, ФОП ОСОБА_1 не вказала цього факту і при розгляді справи про накладення штрафу.
Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо проведення інспекційного відвідування у її відсутність.
Надаючи оцінку наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржуваною постановою відповідача відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні санкції в сумі 125190,00 грн., які розраховані з урахуванням 30-кратного розміру мінімальної заробітної плати за 2019 р. ( 4173,00 грн.) за одну особу, яка за позицією інспекторів праці, виконувала обов'язки продавця (стажер).
Підставою для застосування до позивача спірної суми штрафних санкцій є обставини, які відображені у змісті розділу ІІІ "Опис виявлених порушень" акту інспекційного відвідування та матеріалах, зафіксованих засобами відеотехніки, в ході інспекційного відвідування.
Так, відповідно до змісту акту інспекційного відвідування, одним із висновків інспектора праці є порушення ФОП ОСОБА_1 . ч. 3 ст. 24 КЗпП України , в частині допуску до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Вказаний висновок інспектора праці відповідача вмотивований тим, що на робочому місці знаходилася стажер ОСОБА_5, документи які б підтверджували її офіційне працевлаштування позивачем не надані, що зафіксовано відеотехнікою.
Надаючи правову оцінку вказаному висновку, суд враховує наступне.
Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для притягнення фізичної особи - підприємця, який використовує найману працю, відповідно до п.1 ч.2 ст.265 КЗпП України є встановлений факт відсутності трудових відносин між цією особою та працівником при умові фактичного виконання працівником трудових функцій.
На підтвердження правомірності спірного рішення відповідач надав суду матеріали інспекційного відвідування, а саме: письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 від 30.01.19 р., опитувальний лист ОСОБА_4 (продавець магазину), а також диск з відео файлами, як додаток до акту інспекційного відвідування.
Письмове пояснення позивача від 30.01.2019 р. викладене наступним чином: «Сегодня 30.01.19 на рабочем месте, по АДРЕСА_3, находился стажор по имени ОСОБА_5. Девочка выходит на стажировку на».
Суд встановив, що зазначене пояснення містить речення незрозумілого змісту, яке недописане до кінця.
При цьому, позивач у позовній заяві наголосила на тому, що пояснення писала під диктовку інспектора і дописати в поясненнях речення до кінця їй не надали можливості інспектори праці, які повідомили ОСОБА_1 про достатність викладеного та відібрали аркуш.
ФОП ОСОБА_1 зазначила, що мала намір написати речення наступного змісту: «Девочка выходит на стажировку на две неделе с предварительно договоренной даты».
Позивач стверджує, що ОСОБА_5 була присутня у магазині, оскільки мала намір проходити стажування.
Тобто позивач зазначає про те, що ОСОБА_5 прибула в магазин для обговорення проходження стажування, яке мало розпочатись після визначення із власником часу початку такого стажування.
Відповідач стверджує, що ОСОБА_5 перебувала в магазині та проходила стажування без оформлення відповідних документів.
Надаючи оцінку позиціям сторін із даного питання, та доказам, наданим на їх підтвердження, суд зазначає наступне.
Із оглянутого відеозапису інспекційного відвідування слідує, що на записі зафіксовані вивіска магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », продавець ОСОБА_4 , яка телефонувала ФОП ОСОБА_1 та повідомляла про прибуття інспекторів, особа, що представилася ОСОБА_5 (стажер), а також ФОП ОСОБА_1 під час ознайомлення із документом невідомого змісту.
Крім цього, разом із відеозаписом на компакт диск записані фотокопії на яких відображені особи, що зафіксовані на відео-файлі, однак оглянуті фото не несуть інформації, яка б свідчила про порушення позивачем законодавства про працю.
Суд відмічає, що більшість часу відео файлу займає запис, який не несе жодної інформації, знімається вхід до магазину, підлога, стіна, товар, що реалізується, та загалом приміщення магазину. Натомість оператором не зафіксовані надання та заповнення позивачем пояснень щодо стажера Насті, відмова особи стажера від заповнення опитувального листа, або відповіді останньої, які функції вона виконує в момент інспекційного відвідування.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, електронними доказами, показаннями свідків.
При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (ст.73 КАС України).
Частиною 1 ст. 75 цього Кодексу передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як зазначалось, вище відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, інспекційне відвідування складається з таких етапів: робота з документами, наданими об'єктом відвідування на вимогу інспектора праці ( п.п. 2 п. 11 цього порядку); отримання усних та письмових пояснень від керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування на запитання, що стосуються законодавства про працю ( п.п. 3 п. 11 цього Порядку); оформлення акту за результатами інспекційного відвідування ( п. 19 цього Порядку); ознайомлення об'єкта відвідування з документами, оформленими за результатами інспекційного відвідування ( п. 20-22 цього Порядку).
Проте, в ході розгляду справи судом встановлено, що під час інспекційного відвідування позивача, уповноважені інспектори праці при встановлені порушення вимог трудового законодавства обмежились фіксуванням засобами відеотехніки лише моменту прибуття інспекторів та позивача до об'єкту перевірки, моменту встановлення осіб, які перебували у магазині.
Разом із тим, суд відмічає, що інспектори не зафіксували пояснення ФОП щодо особи, яка за твердженням інспектора праці є стажером, не зафіксували пояснення самого стажера, щодо того із якого часу вона перебувала в магазині та які функції виконує.
Відсутність зазначених обставин унеможливлює доведення відповідачем факту виконання ОСОБА_5 обов'язків стажера.
Тобто відсутні як фактичні докази виконання ОСОБА_5 обов'язків стажера (надання консультацій, продаж та інше), так і відеофіксація надання пояснень ФОП щодо цієї особи.
Отже, на думку суду, такі обставини, як відсутність будь-яких документів, які б свідчили про наявність фактичних правовідносин між позивачем та вказаною особою-стажером при виконанні нею обов'язків продавця; відсутність пояснень особи Насті або актів про її відмову від надання таких пояснень, унеможливлюють визнати наданий відповідачем електронний доказ, як достатній, на підставі якого можливо встановити дійсні обставини справи.
Також, суд звертає увагу, що вказаний електронний доказ, як додаток до акту інспекційного відвідування, не був отриманий ФОП ОСОБА_1 , так як матеріали справи не містять доказів такого отримання, що позбавило позивача права надати відповідні пояснення щодо вказаних на відеозапису обставин.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, належними, достовірними та допустимими доказами не доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином, суд встановив, що відповідачем допущені порушення при обґрунтуванні встановленого порушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідність до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим, приходить до висновку про її протиправність та скасування.
Тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1251,91 грн. підлягає стягненню з ГУ Держпраці у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області № ХС3288/498/АВ/ТД-ФС від 21.02.2019 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1251 (тисяча двісті п'ятдесят одна) грн. 91 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699; вул. Театральна,8, м.Херсон, 73003).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.
кат. 112040100