Справа № 500/788/19
14 травня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, в якій просить суд скасувати постанову від 22.03.2019 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.18842 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2019 року №3, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Постанову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю позивачем отримано 26 березня 2019 року.
ОСОБА_1 вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 24.04.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний в ухвалі суду про відкриття провадження у справі строк, відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та вказує, що інспектором під час проведення перевірки встановлено, що на земельній ділянці НОМЕР_3, садівничого товариства «Тернопільське» збудовано господарські споруди без отримання в органі архітектурно-будівельного контролю дозвільних документів. Посилаючись на ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанову КМУ №553 від 23.05.2011 року, просив в задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Відповідно до п.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно частини 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що головним спеціалістом - інспектором Рудиком О.В. та головним спеціалістом - інспектором Рудковською Т.Я. 22 березня 2018 року, під час проведення позапланової перевірки встановлено, що гр.. ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.09.2019 р. чим порушено підпункт «а» пункту 3 частини третьої ст. ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , підпункт 3 пункту 11 Постанови КМУ №553 від 23.05.2011 року - на земельній ділянці НОМЕР_3, садівничого товариства «Тернопільське» збудовано господарські споруди без отримання в органі архітектурно-будівельного контролю дозвільних документів, про що складено протокол про адміністративне правопорушення.
Так, за результатами перевірки складено: акт від 22.03.2019 року проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 012-022, в якому зазначено, що «в ході проведення позапланової перевірки, встановлено, що гр.. ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.09.2019 р.
Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.03.2019 року, у якому вимагалось до 22.05.2019 року привести об'єкт ведення будівельних робіт за адресою садове АДРЕСА_1 , земельна ділянка НОМЕР_3 до вимог чинного містобудівного законодавства.
Також, 22.03.2018 року на гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 30 хв. 22 березня 2019 року у приміщенні відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради.
На підставі вказаних матеріалів, 22.03.2018 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2019 року №3, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. В даній постанові відсутній підпис Позивача про те, що копію постанови ним отримано, також відсутня відмітка про відправлення постанови поштою.
Постанову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю позивачем отримано 26 березня 2019 року.
Суд зазначає, що 03.09.2018, начальником відділу державного архітектурно- будівельного контролю Тернопільської міської ради винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.09.2018 року №18, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн.
Не погодившись з Постановою № 18 від 03.09.2018 року, Позивачка звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду (справа № 500/284/19) з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про скасування постанови № 18 від 03.09.2018 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 4 205 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року скасовано Постанову відділу Державного архітектурно - будівельного контролю Тернопільської міської ради №18 від 03.09.2018 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 4 205 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень та на дане рішення подано апеляційну скаргу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесеного на підставі них спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
За своєю суттю адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд виходить з того, що при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення адміністративний протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновками експерта, речовими докази, фотоматеріали, тощо).
Відповідно до ст.256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка має права давати пояснення, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката.
Відповідно до статтей 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, як встановлено в ході судового розгляду, матеріали по справі про адміністративне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 і які складенні посадовими особами Відділу державного архітектуро-будівельного контролю Тернопільської міської ради є неповними. Посадовими особами Відділу не зібрані достатні докази, які б підтверджували факт здійснення саме позивачем будівельних робіт, не вказано на підставі яких доказів перевіряючі зробили такий висновок, що відображений в Акті перевірки і в подальшому вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про накладення адміністративного стягнення.
Суд також звертає увагу, що оскаржувана постанова № 3, прийнята 22.03.2018 року, тобто в той же день, що і протокол про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12:30 год. 22 березня 2019 року у приміщенні відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради. Відповідно, начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, при вирішенні питання про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.І ст.188-42 КУпАП порушено право останньої на захист, передбачене ст.268 КУпАП, адже справу розглянуто у такий строк, що фактично унеможливлює належне повідомлення особи, що притягається до відповідальності про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради Горішним М.В. при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП порушено право останньої на захист, передбачене ст.268 КУпАП, адже справу розглянуто у такий строк, що фактично унеможливлює належне повідомлення особи, що притягається до відповідальності про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладеної у рішенні від 08 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України», ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним (Руїз-Матеос проти Іспанії, 23 червня 1993 року, § 63, серія А, № 262), вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи (Дилипак та Каракайя проти Туреччини, № 7942/05 та 24838/05, § 77, 04 березня 2014 року). Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною (див. Avotiтр проти Латвії [GC], № 17502/07, § 119, ЄКПЛ.
ЄСПЛ дійшов до висновку, що національні суди зобов'язані встановити чи були повістки чи інші судові документи вручені сторонам ЗАВЧАСНО та, у відповідних випадках, зобов'язані фіксувати такі висновки у тексті рішення (Ганкин та інші проти Росії, № 2430/06 etal, § 36, 31 травня 2016 року).
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ч. 2 ст. 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради (вул. Шевченка 1, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 34334305) за № 3 від 22 березня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_2 ) штрафу у розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради (вул. Шевченка 1, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 34334305) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, відповідно до квитанції № МР_АВ140492MAS_7016241 від 18.04.2019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 травня 2019 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
копія вірна
Суддя Подлісна І.М.