вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2019 р. Справа № 480/1725/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 14.11.2018 № Ф-313-52 про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 15 819,54 грн.
Поданий адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Проте позивачем не додано до матеріалів позовної заяви докази сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Із позовної заяви суд вбачає, що позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 15 819,54 грн., тобто заявлено вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605,00 грн.).
В даному випадку сума судового збору становить 768,40 грн. Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:
Отримувач УК у м.Сумах/м. Суми
банк отримувача Державне казначейство України
МФО 899998
Код ЄДРПОУ 37970593
Рахунок 34312206084030
Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Разом з тим суд зазначає, що за приписами ч. 1,2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки на звернення до суду.
Так, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
За положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов'язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
В силу вимог п. 4 ч.1 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.
Дана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а.
Зі змісту позовних вимог суд вбачає, що позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-1313-52.
При цьому, як самостійно зазначено позивачем у позовній заяві, дану вимогу було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Сумській області. Проте суд зазначає, що з позовної заяви та доданих до неї документів не можливо встановити, коли саме позивач отримала рішення Головного управління ДФС у Сумській області про результати розгляду скарги. Крім того заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не надав.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, а також надати суду додаткові пояснення щодо того, коли саме позивачу надійшло рішення Головного управління ДФС у Сумській області про результати розгляду скарги, а у разі пропуску строку звернення до суду - надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою і доказів поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ч. 1 ст. 169, КАС України, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.
Встановити позивачу семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявникові.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Павлічек