20 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/581/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
14 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України про визнання неправомірною відмови викладеній у листі Пенсійного фону України вих. №652/С-111 від 08.02.2019 та зобов'язання задовольнити скаргу від 10.01.2019 /з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог/.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що протиправність відмови Пенсійного фонду України у виплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідності до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 №816/2081/18, оскільки постанова Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 до спірних правовідносин не застосовується.
Ухвалою суду від 05.03.2019 відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25.03.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що листом Пенсійного фонду України від 08.02.2019 №652/С-111 виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 буде проведено у відповідності до вимог Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 по справі №816/2081/18 скасовано. Прийнято нову постанову якою позовні вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була йому донарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі №816/2369/17, зміненого постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 по справі №816/2369/17. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була йому донарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі №816/2369/17, зміненого постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 по справі №816/2369/17, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 №159, за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів за затримку у виплаті пенсії ОСОБА_1 за затримку у виплаті пенсії за період з 01.01.2016 по 30.04.2018. Розмір компенсації становить 18005,62 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області своїм листом від 28.11.2018 №1697/С-03 повідомило позивача, що Головним управлінням направлено запит до Пенсійного фонду України щодо порядку та терміну виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.04.2018.
10.01.2019 позивачем до Пенсійного фонду України подано скаргу стосовно ненадання відповіді на вказаний запит Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийняття рішення виплати належної йому компенсації.
Відповідач своїм листом від 08.02.2018 №652/С-111 повідомив ОСОБА_1 , що виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262, буде забезпечено згідно із Порядком №649.
Не погоджуючись із такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Спір у цій справі стосується правомірності відповіді наданої позивачу на його скаргу стосовно порядку виконання рішення суду про зобов'язання пенсійного органу виплатити ОСОБА_1 суму компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
У зв'язку з цим, суд зауважує, що право позивача на отримання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії захищене судом в межах розгляду справи №816/2081/18.
Статтею 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Аналогічні положення містяться у пункті 7 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
У відповідності до підпунктів "а", "ж" пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, встановлених законом; компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду України).
Кабінетом Міністрів України 22.08.2018 ухвалено постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Пунктом 2 цієї постанови визначено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктом 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Пунктами 3-5 названого Порядку визначено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про правомірність відповіді Пенсійного фонду України наданої на скаргу позивача від 10.01.2019.
При цьому, суд враховую, що постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, якою визначено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду є чинною, не скасована, її дію не зупинено, а тому є обов'язковою для виконання відповідачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
А відповідно до частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, а у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.
Зокрема, частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
А згідно з частинами першою та восьмою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Спірні відносини не є релевантними тим, що були розглянуті Європейським судом з прав людини у справі "Кечко проти України", адже у останній Суд розглядав питання щодо невиплати заявнику надбавки, передбаченої законом, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, а порушення статті 1 Протоколу 1 до Конвенції констатовані у зв'язку із застосуванням національними судами ретроспективної дії закону.
З огляду на вищевикладене, позивач, вважаючи що діями відповідача порушено його права у сфері публічно-правових відносин, скористався своїм правом на звернення до адміністративного суду з цим позовом і його право на таке звернення жодним чином не може бути обмежено.
Разом з цим, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Позивач від сплати судового збору звільнений як особа з інвалідністю другої групи, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко