15 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1184/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кривошапка Н.А.
представника позивача - Ворона О.А.
представника відповідачів - Клименко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГНІС ЮА" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1070534/42286602 від 06.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних,
зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.01.2019 на суму 107 800 грн, що направлена на реєстрацію 01.02.2019, реєстраційний номер документу 9010813124 .
Під час розгляду справи суд
01 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІГНІС ЮА" (надалі також - ТОВ "ІГНІС ЮА") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі також - ДФС України) , Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 15 квітня 2019 року Полтавський окружний адміністративний суд після залишення позовної заяви без руху прийняв позовну заяву до розгляду, вирішивши розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
25 квітня 2019 року до суду надійшло заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження, в якому ГУ ДФС у Полтавській області просило розгляд справи № 440/1184/19 здійснити за правилами загального позовного провадження.
Своєю ухвалою від 26 квітня 2019 року суд залишив заяву ГУ ДФС у Полтавській області проти розгляду справи № 440/1184/19 за правилами спрощеного позовного провадження без задоволення, продовжив розгляд справи у спрощеному провадженні.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ "ІГНІС ЮА" на вимогу фіскального органу були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, відповідні документи не були взяті до уваги, у зв'язку з чим прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН).
З квитанції про зупинення реєстрації та рішення про відмову в реєстрації незрозуміло, які саме недоліки відповідач виявив у первинних документах та в чому вони не відповідають закону. Позивачем також надані документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та правомірності господарської операції.
Представник відповідачів у наданому до суду відзиві на позов /а.с. 65-67/ проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем разом з письмовими поясненнями було надано фіскальному органу договір оренди № 3108/ЦА від 31.08.2018, який діяв до 31.12.2018, тобто на дату складення податкової накладної № 2 від 31.01.2019 року за операцією з виконання цього договору, він втратив чинність.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
31.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІГНІС ЮА" - "Орендар", та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" - "Суборендар", був укладений Договір суборенди транспортних засобів № 3108/АК-250 (далі - "Договір суборенди") /а.с. 23-25/.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору суборенди, Орендар зобов'язується передати Суборендареві, а Суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування транспортні засоби та зобов'язується сплачувати Орендареві оренду плату.
Пунктом 1.2 зазначеного Договору суборенди визначено, що характеристики, найменування та стан майна, що здається в суборенду, визначаються у відповідних актах приймання-передачі майна, які є його невід'ємною частиною.
Пунктом 5.1 зазначеного Договору суборенди встановлено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю сторін та відображається в рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору суборенди, Сторони визначили, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря до 20 (двадцятого) числа наступного місяця.
Передача в суборенду транспортного засобу, який є предметом Договору суборенди № 3108/АК-250 від 31.08.2018 року, була здійснена Орендарем Суборендарю на підставі Акту приймання-передачі транспортного засобу в суборенду, укладеним між ТОВ "ІГНІС ЮА" та ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М", 01.09.2018 /а.с. 26/.
31.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІГНІС ЮА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛАЙТ-М" був підписаний Акт надання послуг суборенди № 2 /а.с.27/.
31 січня 2019 року ТОВ "ІГНІС ЮА" складено податкову накладну № 2 /а.с.16-17/ на загальну суму 107 800 грн та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН).
Після направлення для реєстрації податкової накладної № 2 від 31.01.2019 автоматизованою системою ДФС України було направлено платнику Квитанцію, у якій зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 31.01.2019 № 2 ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /а.с. 18/.
На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" за договором суборенди № 3108/АК-250, та повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено /а.с. 19-22/: договір суборенди транспортних засобів № 3108/АК-250 від 31.08.2018, акти приймання - передачі транспортного засобу в суборенду від 01.09.2018, акт надання послуг № 2 від 31.01.2019, рахунок на оплату № 2 від 31.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на підтвердження користування майном: договір оренди № 3108/ОР-ТР від 31.08.2018, лист-погодження від 31.08.2018, довіреність № 1390 від 14.08.2018, акти приймання-передачі в оренду від 01.09.2018, акт надання в оренду транспортних засобів № 1 від 31.01.2019, рахунок-фактура № 31/01/-1 від 31.01.2019, виписка з ЄДРПОУ, витяг про реєстрацію платника єдиного податку.
Однак ГУ ДФС у Полтавській області, зробивши висновок про недостатність наданих документів для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, прийняло рішення від 06.02.2019 № 1070534/42286602 про відмову у реєстрації податкової накладної.
Не погоджуючись з рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, (надалі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Висновки щодо правозастосування.
В даному разі у спірних правовідносинах Квитанція щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 31.01.2019 містить зазначену інформацію про те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
Відповідно до запропонованого, позивачем складено та направлено відповідачу через автоматизовану систему повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення, а також первинну документацію на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М".
Однак відповідачем вказані документи та пояснення до уваги взяті не були, з посиланням на те, що договір оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 року діяв до 31.12.2018 року, тобто втратив чинність на час складення податкової накладної № 2 від 31 січня 2019 року за вчиненням операції на виконання зазначеного договору.
З огляду на викладене, Комісією ГУ ДФС у Полтавській області прийнято Рішення №1070534/42286602 від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Позивачем пояснено, що вказаний договір оренди не має жодного відношення до господарської операції, за результатами якої складено податкова накладна № 2 від 31.01.2019. ТОВ ""ІГНІС ЮА" взагалі не укладало Договору оренду № 3108/ЦА від 31.08.2018. Таким чином, викладена в рішенні від 06.02.2019 № 1070534/42286602 підстава для відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.01.2019 не відповідає дійсним обставинам.
Суд вказує, що дійсно, податкова накладна № 2 від 31 січня 2019 року була складена за наслідками операції в ході виконання Договору оренди № 3108/ОР-ТР від 31 серпня 2018 року та копія саме цього Договору була надана платником до ГУ ДФС в Полтавській області після зупинення реєстрації податкової накладної разом із поясненням.
Представник відповідачів пояснила, що очевидно відповідачами була допущена технічна помилка у зазначенні номеру Договору. Однак це не спростовує того факту, що Договір оренди № 3108/ОР-ТР від 31 серпня 2018 року закінчував свою дію 31 грудня 2018 року, а тому податкова накладна, у реєстрації якої відмовлено, виписана за межами строку дії цього Договору.
Суд зазначає, що цей аргумент відповідачів не відповідає матеріалам адміністративної справи і відповідно - фактичним обставинам, встановленим у справі.
Відповідачі проігнорували той факт, що хоч п. 8.2 Договору оренди № 3108/ОР-ТР від 31 серпня 2018 року і встановлює, що Договір діє до 31 грудня 2018 року, однак п.3.1 цього ж Договору вказує, що термін оренди становить період, протягом якого транспортний засіб знаходиться в орендному користуванні Орендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі в/із оренду(и) (а.с. 30).
Приймаючи до уваги, що первинними бухгалтерськими документами підтверджується існування орендних відносин у січні 2019 року на підставі Договору, твердження відповідачів про те, що він припинив свою дію суд вважає необгрунтованим.
У будь-якому разі встановлені фактичні обставини господарської діяльності позивача, з приводу яких виписано податкову накладну № 2 від 31 січня 2019 року, не містять ознак підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, визначених абзацом 2 Постанови №190.
Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що встановлені ст. 2 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М", контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.01.2019.
Відтак, позовна вимога про скасування протиправного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної підлягає задоволенню.
Також позивач просив зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 31.01.2019 року в ЄРПН.
Зважаючи на те, що обґрунтованість підстави для відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.01.2019 не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну у № 2 від 31.01.2019 датою її подання.
Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВ "ІГНІС ЮА" повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГНІС ЮА" (пров. Спортивний, 4, м. Полтава, Полтавська область ЄДРПОУ 39292197) до Державної фіскальної служби України (площа Львівська 8 м.Київ ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 39461639 задовольнити повністю.
Рішення комісії ГУ ДФС в Полтавській області №1070534/42286602 від 06 лютого 2019 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ІГНІС ЮА" в реєстрації податкової накладної № 2 від 31 січня 2019 року - визнати протиправним та скасувати.
Зобов"язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГНІС ЮА" № 2 від 31 січня 2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГНІС ЮА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,0 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20 травня 2019 року.
Головуючий суддя І.С. Шевяков