20 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1278/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
09.04.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі - МО України, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо не вжиття належних заходів реагування по фактам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 10.03.2019 реєстраційний №ШИ-9138385;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді адресованій начальнику відділу по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації Департаменту інформаційно-організаційної роботи та контролю Міністерства оборони України від 21.03.2019 вих.№303/2/8/312 та в додатках на 2 аркушах - згідно вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян";
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 10.03.2019 реєстраційний №ШИ-9138385 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що через ДУ "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади направив звернення від 10.03.2019 особисто Міністру оборони України, реєстраційний №ШИ-9138385, у якому повідомив що через невжиття своєчасних заходів реагування на звернення позивача від 28.01.2019, що адресоване начальнику Квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтава МО України Камзисту В.В. , внаслідок падіння брили льоду з покрівлі будинку пошкоджено майно позивача. У зв'язку з чим просив відшкодувати матеріальні збитки на суму 3500,00 грн та моральні збитки на суму 5000,00 грн. Однак відповідачем не вирішено питання викладені у зверненні позивача від 10.03.2019
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
14.05.2019 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.32-36), в якому відповідач просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог. Вказує, що МО України через Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, листом від 20.03.2019 №513/2/110, надало відповідь позивачу у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян".
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Заявлені вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 46).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи положення пункту 10 частини 1 статті 4, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
10.03.2019 ОСОБА_1 через ДУ "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади звернувся до Міністра оборони України Полтарак С.Т. із заявою (номер реєстрації ШИ-9138385), у якій зазначив, що ним 28.01.2019 було подано заяву на ім'я начальника КЕВ м.Полтава МО України Камзист В.В. з проханням вжити заходи щодо вирішення питання по усуненню недоліків покрівлі даху будинку по АДРЕСА_1 , який знаходиться в підпорядкуванні КЕВ м.Полтава. 04.02.2019 внаслідок падіння льоду з покрівлі будинку пошкоджено майно позивача, а саме: кріплення для білизни та зовнішній блок кондиціонера. Завдано матеріальних збитків на суму 3500,00 грн та моральних збитків на суму 5000,00 грн. Посилаючись на рішення Конституційного суду та на практику ЄСПЛ Шира Р.В. просив вирішити питання про добровільне досудове врегулювання спору з відшкодуванням матеріальних збитків на суму 3500,00 та моральних збитків на суму 5000,00 грн (а.с.19-20).
МО України через Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, орган управління, до компетенції якого входить вирішення порушених у зверненні питань, листом від 20.03.2019 №513/2/1100 повідомило позивача про відсутність правових підстав для відшкодування завданих йому збитків (а.с.26-27).
Посилаючись на неналежний розгляд його звернення, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР).
Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 5 Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Суд зауважує, що в спірному випадку звернення позивача від 30.11.2018 відповідає вимогам статті 5 Закону.
Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) /частина 1/.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки /частина 3/.
Частиною четвертою статті 15 Закону визначено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Як слідує з матеріалів справи, подане позивачем через ДУ "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади звернення від 10.03.2019 адресувалося Міністру оборони України Полтараку С.Т. та стосувалося вирішення питань: щодо не надання начальником КЕВ м.Полтава Камзист В.В., станом на 10.03.2019, відповіді на звернення позивача від 28.01.2019; щодо вирішення питання про добровільне досудове врегулювання спору з відшкодуванням матеріальних збитків на суму 3500,00 грн та моральних збитків на суму 5000,00 грн.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Матеріали справи свідчать, що 28.01.2019 (а.с.51) позивач звернувся до КЕВ м.Полтава із заявою про вжиття заходів по усуненню недоліків покрівлі даху будинку по АДРЕСА_1 , який знаходиться на балансі КЕВ м.Полтава.
На вказану заяву позивачу надано відповідь листом від 19.03.2019 вих.№2021 (а.с.56-57).
Отже, є доведеним факт звернення позивача 28.01.2019 до КЕВ м.Полтава із заявою про вжиття заходів по усуненню недоліків покрівлі дах та надання відповіді на вказану заяву 19.03.2019.
Разом з тим, дослідивши відповідь на звернення позивача від 10.03.2019 реєстраційний №ШИ-9138385, суд встановив, що у відповіді проігноровано поставлене питання щодо не надання начальником КЕВ м.Полтава Камзист В.В . відповіді на звернення позивача від 28.01.2019.
За викладених обставин, суд вважає що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не вжитті належних заходів реагування по фактам викладеним у зверненні від 10.03.2019 реєстраційний №ШИ-9138385.
Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді адресованій начальнику відділу по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації Департаменту інформаційно-організаційної роботи та контролю Міністерства оборони України від 21.03.2019 вих.№303/2/8/312 та в додатках на 2 аркушах - згідно вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян", суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, на звернення позивача від 10.03.2019 реєстраційний №ШИ-9138385 надано відповідь листом від від 20.03.2019 №513/2/110.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки; рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Таким чином, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), реалізують свої повноваження, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень за результатами розгляду звернень громадян та доведення їх до відома заявників. При цьому, обов'язковою вимогою до змісту вказаних рішень є вмотивованість відповіді органу державної влади та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення у разі відмови в задоволенні вимог.
Водночас, як убачається із відповіді від 20.03.2019 №513/2/1100, наданої на звернення позивача від 10.03.2019 порядок оскарження рішення, прийнятого за наслідками розгляду звернення, позивачу не роз'яснений.
Суд зазначає, що сама по собі бездіяльність, це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
З урахуванням наведеного, з огляду на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у наданні відповіді від 20.03.2019 №513/2/1100 за результатами розгляду звернення позивача від 10.03.2019 без роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення.
З огляду на викладене, оскільки заява позивача від 10.03.2019 була розглянута відповідачем вибірково, відповідь надана не на всі викладені у зверненні питання, на переконання суду, належним способом захисту прав та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 10.03.2019 реєстраційний №ШИ-9138385, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Згідно із частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 03168, Повітрофлотський пр-т, 6, м. Київ, 03168) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не вжиття належних заходів реагування по фактам викладеним у зверненні від 10.03.2019 реєстраційний №ШИ-9138385.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що полягає у наданні відповіді від 20.03.2019 №513/2/1100 за результатами розгляду звернення позивача від 10.03.2019 без роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 10.03.2019 реєстраційний №ШИ-9138385 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко