13 травня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4610/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шулик Н.І.
та представників сторін:
від позивача - Гончар Н.Б.,
від відповідача - Скляров О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" (надалі - позивач, ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка") звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, Офіс), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6.08.18 №0007514108 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість загалом у розмірі 1111839,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновків документальної позапланової виїзної перевірки щодо порушення ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" вимогу підпунктів 14.1.181, 14.1.185, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено завищення позивачем податкового кредиту за період з 1.02.16 по 31.08.16 та з 1.11.16 по 30.11.16 загалом у розмірі 1111839,00 грн у зв'язку з визнанням безтоварними господарських операцій з ТОВ "Агроінтелект-Н". На переконання позивача, право ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" на податковий кредит підтверджено належним чином складеними податковими накладними та первинним документами бухгалтерського обліку, що надані відповідачу у ході проведення перевірки, а копії залучені до матеріалів справи.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 10, а.с. 143-154/. Свою позицію мотивував посиланням на об'єктивну неможливість виконання ТОВ "Агроінтелект-Н" умов договорів поставки та виконання робіт з огляду на відсутність відомостей про наявні основні засоби, спеціальне обладнання, виробничі приміщення, трудові ресурси (на підприємстві працювала одна особа - директор) тощо. На переконання контролюючого органу, наведене свідчить про формальне оформлення сторонами первинних документів без реального здійснення господарських операцій з метою отримання податкових вигод у вигляді податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ.
3. Інші заяви учасників справи.
12.02.19 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача звертала увагу на те, що наявна в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу податкова інформація відносно платників податків не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом у розумінні процесуального закону /т. 10, а.с. 197-200/. За твердженням представника позивача, контролюючим органом у ході проведення перевірки та прийняття спірного рішення не враховано, що ТОВ "Агроінтелект-Н" на момент вчинення спірних господарських операцій мало цивільну правосуб'єктність, а реальність здійснення таких операцій підтверджена належним чином складеними первинними документами. До того ж, спірні господарські операції безпосередньо пов'язані з цілями та метою діяльності суб'єктів господарювання, призвели до реальної зміни активів.
Заперечення на відповідь до суду не надходили.
4. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.18 відкрито провадження у цій справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.19 підготовче засідання відкладено з огляду на неодержання судом відзиву на позов та наданням учасникам справи часу для підготовки відповіді на відзив і заперечення на відповідь /т. 10, а.с. 141/.
Підготовче засідання 13.02.19 відкладено у зв'язку з неможливістю виконання завдань підготовчого провадження, у зв'язку з чим ухвалою суду від 13.02.19 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів /т. 11, а.с. 42/.
Підготовче засідання 6.03.19 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Підготовче засідання 21.03.19 не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Протокольною ухвалою суду від 28.03.19 (постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 15.04.19 оголошено перерву у зв'язку із зайнятістю системи відеоконференцзв'язку у господарському суді м. Києва та неможливістю забезпечення участі в судовому засіданні представника відповідача.
У судовому засіданні 13.05.19 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 03770394 /т. 1, а.с. 154/.
Позивач перебуває на обліку платників податків в Офісі та є платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ) /т. 1, а.с. 154 - зворот, 155-160/.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є змішане сільське господарство (01.50) /т. 1, а.с. 154 - зворот/.
Співробітниками Офісу у період з 6.06.18 по 11.07.18 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Агроінтелект-Н" за період з 1.02.16 по 31.08.16 та з 1.11.16 по 30.11.16.
За результатами перевірки складено акт від 18.07.18 №2152/28-10-41-08/03770394 (надалі - Акт перевірки), у якому вказано на порушення платником податків вимог підпунктів 14.1.181, 14.1.185, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено завищення позивачем податкового кредиту за період з 1.02.16 по 31.08.16 та з 1.11.16 по 30.11.16 загалом у розмірі 1111839,00 грн /т. 1, а.с. 61-86, 87-106/.
Заперечення платника податків від 23.07.18 вих. №23/07/2018 на Акт перевірки залишені без задоволення, про що позивача повідомлено листом Офісу від 2.08.18 вих. №32328/10/28-10-41-08-08 /т. 1, а.с. 107-121, 122-123/.
На підставі згаданого вище Акта перевірки відповідач 6.08.18 сформував податкове повідомлення-рішення №0007514108, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість загалом у розмірі 1111839,48 грн /т. 1, а.с. 124-126/.
Скарга платника податків від 17.08.18 вих. №17/08/2018-2 залишена без задоволення рішенням ДФС України від 16.10.18 /т. 1, а.с. 127-140, 141-144/.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України - тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин).
Податковий кредит, за змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Водночас абзацом першим пункту 198.6 цієї статті передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
За змістом пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Системний аналіз наведених вище положень закону є підставою для висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Певні недоліки в заповненні первинних документів (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів/послуг, призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару/послуг у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару/послуг вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів/послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.06.18 у справі №808/2447/17.
Аналізуючи реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" та ТОВ "Агроінтелект Н", суд встановив такі обставини.
Між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Агроінтелект Н", як постачальником, 4.02.16 укладено договір поставки №8, за змістом якого постачальник зобов'язувався у порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця запасні частини до сільськогосподарської техніки, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість /т. 2, а.с. 9-13/.
У додатковій угоді від 5.02.16 №05022016 до договору поставки від 4.02.16 №8 сторонами визначено, що найменування (асортимент, комплектація), кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару визначаються у видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації у розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід'ємною частиною цього договору /т. 2, а.с. 14/.
До моменту укладення договору позивачем перевірено правосуб'єктність ТОВ "Агроінтелект Н" шляхом отримання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /т. 2, а.с. 16-17/, витягу з Реєстру платників податку на додану вартість /20/, Статуту /т. 2, а.с. 21-25/.
Директор ТОВ "Агроінтелект Н" Назаров Р.Д. у листі №б/н повідомив, що фактичним місцезнаходженням підприємства є: 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9М /т. 2, а.с. 18/.
Придбання позивачем запасних частин у ТОВ "Агроінтелект Н" упродовж лютого - серпня, листопада 2016 року підтверджено залученими до матеріалів справи копіями податкових /т. 4, а.с. 4-124/ та видаткових накладних /т. 2, а.с. 160-250; т. 3, а.с. 1-15/.
Позивачем до матеріалів справи надані копії Регламенту проведення тендерів на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" на 2016 рік /т. 1, а.с. 220-245/ разом з рішеннями Тендерного комітету щодо процедури закупівель товарів, замовлення на проведення робіт і послуг /т. 1, а.с. 246-254/. Зокрема, рішеннями Тендерного комітету ТОВ "Агроінтелект Н" визначено постачальником у 2016 році запасних частин до техніки Claas, Rauch, сільськогосподарської техніки українського виробництва, причіпної сільськогосподарської техніки, кормозмішувачів КТУ, а також запасних частин для токового господарства.
Також до матеріалів справи залучені відомості про наявність у позивача власного та орендованого майна, зокрема, сільськогосподарської техніки /т. 2, а.с. 35-131; т. 5, а.с. 66-98; т. 6, а.с. 9-23, 117-127, 205-226; т. 7, а.с. 123-125, 134-148; т. 8, а.с. 48-66, 213-233/ разом з копіями заявок на придбання запасних частин /т. 2, а.с. 132-159/.
Доставку запасних частин згідно з умовами договору поставки здійснив постачальник. Так, залученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних підтверджено, що товари доставлені власним малотонажним фургоном Opel Vivaro директором ТОВ "Агроінтелект Н" ОСОБА_1 /т. 2, а.с. 33-34, т. 3, а.с. 16-233/.
Приймання товарів здійснено відповідальними особами ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", на підтвердження чого до матеріалів справи залучені копії наказів про прийняття на роботу разом з викопіюванням з журналу реєстрації доручень /т. 3, а.с. 234-258/.
Оплату придбаних товарів позивач здійснив шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у банку, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями рахунків на оплату /т. 4, а.с. 125-193/, банківських виписок та платіжних доручень /т. 4, а.с. 194-250; т. 5, а.с. 1-33/. Розрахунки у бухгалтерському обліку відображені шляхом вчинення відповідних записів по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", що підтверджено залученою до матеріалів справи карткою рахунку /т. 5, а.с. 34-62/.
Придбані товари оприбутковані шляхом вчинення записів по рахунку 207 "Запасні частини", на підтвердження чого до матеріалів справи залучено копії оборотно-сальдових відомостей /т. 5, а.с. 63-65/.
Списання запасних частин у виробництво здійснено на підставі накладних на переміщення та лімітно-забірних карток на отримання запасних частин, копії яких залучені до матеріалів справи /т. 5, а.с. 99-156, 157-221; т. 6, а.с. 24-102, 128-188, 227-250; т. 7, а.с. 1-88, 126-130, 149-250; т. 8, а.с. 1-28, 67-196, 234-250; т. 9, а.с. 1-111/.
Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що придбані у ТОВ "Агроінтелект Н" запасні частини використані ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" для ремонту сільськогосподарської техніки. При цьому виконання технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки, що не потребує спеціальної освіти, навичок та спеціалізованого устаткування, проводилось закріпленими за одиницею техніки трактористами-машиністами сільськогосподарського виробництва /т. 5, а.с. 222-254; т. 6, а.с. 1-8, 103-116, 189-204; т. 7, а.с. 89-122, 131-133; т. 8, а.с. 28-47, 197-212; т. 9, а.с. 112-131/.
Крім того, між позивачем, як замовником, та ТОВ "Агроінтелект Н", як виконавцем, 11.03.16 укладено договір №1/0316/33 про виконання роботи, за змістом якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання на підставі заявок замовника виконати роботи з ремонту вузлів і деталей сільськогосподарської техніки, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи у відповідності з умовами договору /т. 9, а.с. 136-138/.
Суд враховує, що виконавця робіт визначено за результатами тендеру, на підтвердження чого до матеріалів справи залучені копії заявки на участь в тендері, протоколу тендерного комітету /т. 9, а.с. 139-141/.
На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надані копії заявок для здійснення ремонту вузлів і деталей /т. 9, а.с. 142-150/, актів приймання-передавання вузлів і деталей сільськогосподарської техніки для виконання робіт з ремонту /т. 9, а.с. 151-158/, актів надання послуг /т. 9, а.с. 159-180/, товарно-транспортних накладних /т. 9, а.с. 181-224/, податкових накладних /т. 9, а.с. 226-250; т. 10, а.с. 1-3/, актів передавання-приймання вузлів і деталей сільськогосподарської техніки з ремонту /т. 10, а.с. 4-20/.
Оплату придбаних товарів позивач здійснив шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у банку, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями рахунків на оплату /т. 10, а.с. 21-50/, банківських виписок та платіжних доручень /т. 4, а.с. 196-200, 202, 205, 206, 208, 212-215, 219, 223, 224, 229-236, 238, 246; т. 5, а.с. 1, 3, 6, 7, 14, 21/. Розрахунки у бухгалтерському обліку відображені шляхом вчинення відповідних записів по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", що підтверджено залученою до матеріалів справи карткою рахунку /т. 10, а.с. 58-63/.
Дослідивши у судовому засіданні надані позивачем копії первинних документів, суд дійшов висновку, що ними у своїй сукупності у повній мірі підтверджено факт придбання ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" у спірний період товарів та послуг у ТОВ "Агроінтелект Н" загальною вартістю 5559195,00 грн, у т.ч. ПДВ - 1111839,00 грн.
Так, надані позивачем копії податкових накладних за формою та змістом відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідач не заперечує.
На момент складення згаданих податкових накладних ТОВ "Агроінтелект Н" у визначеному законом порядку було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, а тому мало право складати податкові накладні.
Позивачем до матеріалів справи надано роздруківки податкових декларацій ТОВ "Агроінтелект Н" з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди 2016 року, що прийняті Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська, та зі змісту яких встановлено факт відображення платником господарських операцій з позивачем у податкових зобов'язаннях /т. 10, а.с. 222-250; т. 11, а.с. 1-30/.
Крім того, суд зазначає, що надані позивачем видаткові накладні та акти наданих послуг відповідають вимогам до первинних документів, що визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Зауваження відповідача щодо змісту та форми зазначених документів у Акті перевірки та відзиві на позов відсутні.
Отже, згадані вище податкові накладні, видаткові накладні та акти наданих послуг підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ "Агроінвест-Н" товарів (послуг) на суму ПДВ у розмірі 1111839,48 грн, є підставою для віднесення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту та в силу положень статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належні докази у справі.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Посилання відповідача на наявну податкову інформацію щодо ТОВ "Агроінвест-Н" суд вважає безпідставними, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарів/послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Офісу під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.12.18 у справі №804/931/17.
Посилаючись на неможливість виконання комплексу робіт з поставки товарів та надання послуг директором ТОВ "Агроінвест-Н" у обсягах, що зазначені у видаткових накладних та актах наданих послуг, відповідач посилався виключно на наявну у контролюючому органі податкову інформацію. При цьому фіскальним органом зустрічна звірка ТОВ "Агроінвест-Н" не проводилась, первинні документи не досліджувались, розрахунки потреби у виробничих потужностях та трудових ресурсах у Акті перевірки відсутні.
У відповідності до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.15 №727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом підпункту 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару (купівлі-продажу) меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Натомість, матеріали справи у їх сукупності підтверджують, що спірні господарські операції обумовлені розумними економічними причинами, відповідають меті та задачам діяльності їх учасників.
Так, судом встановлено, що ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" є сільськогосподарським товаровиробником у власності та користуванні якого знаходиться значна кількість сільськогосподарської техніки, а в обробітку у 2016 році перебувало 40287 га земель сільськогосподарського призначення.
Необхідність придбання запасних частин до сільськогосподарської техніки та послуг з ремонту такої техніки і її частин обумовлена поступовим зношенням складових частин і деталей у зв'язку з їх постійним використанням у господарській діяльності.
У свою чергу, залученими до матеріалів справи роздруківками з офіційного веб-сайту ТОВ "Агроінвест-Н" (agrointelekt.com) /т. 2, а.с. 26-29/ підтверджено, що контрагент позивача спеціалізується на поставці запасних частин до сільськогосподарської техніки, а також виконанні робіт з ремонту такої техніки.
Відповідачем не заперечується факт оприбуткування позивачем товару за номенклатурою та у кількості, що визначені у первинних документах, складених постачальником. Так само, контролюючий орган не заперечує використання відповідних товарів позивачем у межах ведення господарської діяльності.
Твердження відповідача про те, що аналізом ЄРПН не встановлено факт придбання контрагентами позивача товару, який реалізований позивачу, не можуть бути визнані прийнятними, оскільки товар міг бути придбаний в інші (попередні) періоди, а також із залученням третіх осіб, які не є платниками ПДВ, що відповідачем фактично не досліджувалось.
Суд зазначає, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов'язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог статті 198 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.
А відтак, підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1111839,48 грн відсутні.
Оцінюючи надані сторонами докази у справі, суд відхиляє як безпідставні посилання представника позивача на рішення судів у справі 816/687/18, оскільки дана справа стосувалась правомірності донарахування грошових зобов'язань ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", а відтак відповідні висновки суду не є преюдиційними під час розгляду цієї справи.
Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення, покладено на контролюючий орган.
Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів та послуг податку на додану вартість, наявність в діях позивача ділової мети та рух активів в ході ведення господарської діяльності.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" повністю.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 16677,59 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 19.11.18 №С8-20671 /т. 1, а.с. 3/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /т. 1, а.с. 4/.
Відповідачем доказів понесення судових витрат не надано.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" задоволено повністю, судові витрати позивача у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 16677,59 грн належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 6 серпня 2018 року №0007514108.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996; вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" (код ЄДРПОУ 03770394; вул. Козацький шлях, 29, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38030) судові витрати у розмірі 16677,59 грн (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят сім гривень п'ятдесят дев'ять копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 20 травня 2019 року.
Суддя О.О. Кукоба