Дата документу 14.05.2019 Справа № 336/1248/18
Єдиний унікальний №336/1248/18 Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О.В.
Провадження № 22-ц/807/1691/19 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«14» травня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Кочеткової І.В.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАША ОСЕЛЯ 2007» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2019 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАША ОСЕЛЯ 2007» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном,
В березні 2018 року ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» звернулось до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнило, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 09 листопада 2007 року на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради було створено та зареєстровано ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007».
Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 23 по вул. АДРЕСА_2 перебуває на балансі ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007». Власники квартир НОМЕР_1 та № 54 зазначеного будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно встановили металопластикову перегородку, що відгороджує вказані квартири від коридору загального користування на другому поверсі будинку. Зазначене перепланування, яке здійснено всупереч вимог пожежної безпеки, без отримання дозволу органу місцевого самоврядування, а також у відсутність згоди інших учасників права спільної сумісної власності, чинить перешкоди в здійсненні права членів об'єднання співвласників на користування в рівній мірі приміщеннями загального користування, перешкоджає отриманню мешканцями будинку природного освітлення і вентиляції, так як вікно в загальному коридорі виявилося загородженим вказаною перегородкою. Намагання вирішити спір в позасудовому порядку шляхом направлення відповідачам претензій з вимогою усунути вказані порушення не мало наслідків.
На підставі зазначеного просило усунути ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» перешкоди в користуванні власністю, а саме: привести загальний коридор у відповідність до технічних характеристик поверхового плану другого поверху в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу самовільно зведеної перегородки у загальному коридорі на другому поверсі, яка відокремлює квартири АДРЕСА_3 НОМЕР_1 від під'їзду в вказаному будинку, стягнути з відповідачів на його користь судовий збір в розмірі 1762 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 15 000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неотримання відповідачами згоди на проведення перепланування загального коридору, необґрунтованість висновків суду про відсутність перепланування та безперешкодне з 2009 року користування відповідачами спірної конструкції, погіршення вентиляції та потрапляння світлу в коридорне приміщення, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що співвласник житлового приміщення може зробити добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав, перегородка не є капітальною спорудою, не суперечить вимогам правил пожежної безпеки.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності порушення відповідачами прав позивача.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Між сторонами виник спір з приводу самовільного встановлення металопластикової перегородки в приміщенні загального користування - коридорі багатоквартирного будинку.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
За приписами ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Судом першої інстанції встановлено, що зареєстроване 09 листопаду 2007 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАША ОСЕЛЯ 2007», на підставі акту прийому-передачі від 14.12.2007 року прийняло на баланс житловий будинок АДРЕСА_2 (а. с. 10-13).
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартир АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 та членами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАША ОСЕЛЯ 2007».
В плані другого поверху будинку АДРЕСА_6 Запоріжжі передбачено коридор загального користування, який розділяє квартири будинку та через який здійснюється вхід в квартири. Наприкінці коридору передбачено вікно (а.с.50).
За матеріалами інвентаризаційної справи зазначений коридор був коридором загального користування квартир АДРЕСА_7 53 АДРЕСА_8 (а.с.55-63).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що в 2009 році відповідачі в коридорі загального користування встановили металопластикову перегородку таким чином, що частина цього коридору, де розташоване вікно, була приєднана до їх квартир.
Матеріали справи містять заяву власників квартир № НОМЕР_2 49 АДРЕСА_9 50 АДРЕСА_9 52, 53 вказаного будинку про надання згоди встановити металопластикову перегородку (а.с. 48).
Конституційний суд у рішенні від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 зазначив, що відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т.ін.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством.
Таким чином, питання щодо згоди власників квартир - співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку - на надбудову поверхів, улаштування мансард і т.ін. з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо), має вирішуватися відповідно до законів про власність та інших законів України, передусім Цивільного кодексу України.
Частиною 2 ст. 382 ЦК України встановлено, що власникам квартир у дво-або багатоповерховому житловому будинку приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку, належать на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Таким чином колегія суддів вважає доведеним, що приєднана відповідачами частина коридору повинна обслуговувати багато помешкань, що належать мешканцям будинку, покликана забезпечувати потреби багатьох власників і користувачів житлових приміщень та забезпечувати належне функціонування всього згаданого вище будинку відповідно до його проекту.
Приписи ст. 100 Житлового Кодексу УСРС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачали переобладнання, перепланування і перебудови жилого будинку і жилого приміщення тільки з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Згідно з пунктами 1.4.1, 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, перепланування дозволяється робити лише після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Згідно поверхового плану другого поверху в багатоквартирному будинку АДРЕСА_6 не передбачено перегородки у загальному коридорі на другому поверсі, яка відокремлює квартири АДРЕСА_3 та НОМЕР_1 від під'їзду (а.с.57-63).
Відповідачами не надані докази про те, що провівши перепланування, яке виразилось в відділенні частини допоміжного приміщення будинку (коридору), відповідачі виготовляли та погоджували з відповідними органами проект такого перепланування та отримали попередню згоду на це виконавчого комітету Запорізької міської ради та власників всіх квартир у будинку, а не власників лише чотирьох квартир на відповідному поверсі.
В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачам правлінням ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» дозволу на встановлення перегородки в загальному коридорі.
В суді апеляційної інстанції відповідачі не заперечували той факт, що ключі від вказаної перегородки знаходяться у власників квартир № 54 та № 55.
Матеріали справи не містять доказів того, що ключі від вказаної перегородки надавались відповідачами іншим мешканцям або обслуговуючому персоналу будинку, що в свою чергу свідчить про неможливість вільного доступу до вказаної частини приміщення.
Відповідачами не спростовано ті обставини, що відсутність вільного доступу до вказаної частини приміщення, де знаходиться вікно, позбавляє мешканців будинку здійснювати режим провітрювання коридору загального користування, а також погіршує рівень денного освітлювання у вказаному приміщенні.
Згідно з п.11 розділу 3 Статуту ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (а.с.132-143).
10.12.2016 року на загальних зборах ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» було розглянуте питання про ліквідацію зведених прибудов (перегородки) в місцях загального користування та повернення майна ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» в первинний стан власниками квартир АДРЕСА_1 АДРЕСА_10 строк до 01.01.2017 р.
За підсумками голосування на загальних зборах: «за» - 104 співвласника, «проти» - 1 співвласник, «утримались» - 11 співвласників, рішення прийнято (а.с.64-85).
13.02.2018 р. відповідачам було направлено претензії щодо порушення прав співвласників багатоквартирного будинку № АДРЕСА_6 , проте вимоги не були виконані (а.с. 19-20).
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачі безперешкодно у відсутність заборон з боку позивача використовують спірну конструкцію, є таким, що прямо суперечить наявним в матеріалах справи доказам.
Отже, проведенням перепланування були порушені права співвласників квартир у будинку (членів ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007») на користування та володіння коридором, що розміщений на другому поверсі, а відтак порушенні права підлягають поновленню судом.
На думку колегії, суд пославшись лише на лист Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області від 19.10.2018 року №01/11-14/5089 , в якому зазначено, що конструкція перегородки не суперечить вимогам правил пожежної безпеки, не звернув уваги та не надав оцінку зазначеному доказу в частині змісту листа, де зазначалось, що у вказаного органу відсутні повноваження та підстави для здійснення:
-перевірки щодо наявності проектної документації на встановлення перегородки та її відповідності до ДБН В 3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт»;
-оцінки або технічного обстеження щодо впливу встановленої перегородки на стан конструктивних елементів будинку, порушення їх цілісності та міцності (а.с.114-116);
та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню згідно з п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України з прийняттям нової постанови про задоволення позову ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» та зобов'язання ОСОБА_1 . ОСОБА_2 усунути ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» перешкоди в користуванні власністю, привести загальний коридор у відповідність до технічних характеристик поверхового плану другого поверху в багатоквартирному будинку АДРЕСА_6 шляхом демонтажу самовільно зведеної перегородки у загальному коридорі на другому поверсі, яка відокремлює квартири АДРЕСА_3 та НОМЕР_1 від під'їзду в будинку АДРЕСА_6 .
Згідно з ч.ч.1,13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» має право на компенсацію відповідачами суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в розмірі 1762 грн., суми судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в розмірі 2643 грн., по 2202,50 грн. з кожного.
Щодо вимог ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу адвоката необхідно зазначити наступне.
Право на професійну правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
За приписами статей 133, 137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання професійну правничої допомоги за рахунок держави.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції правничу допомогу ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» надавав адвокат Гусельников М.О. на підставі договору про надання правових послуг від 08 лютого 2018 року (а.с.8).
Під час розгляду справи документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007» не надавалися. За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення вказаних вимог ОСББ «НАША ОСЕЛЯ 2007».
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАША ОСЕЛЯ 2007» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2019 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАША ОСЕЛЯ 2007» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 усунути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «НАША ОСЕЛЯ 2007» перешкоди в користуванні власністю, привести загальний коридор у відповідність до технічних характеристик поверхового плану другого поверху в багатоквартирному будинку АДРЕСА_6 шляхом демонтажу самовільно зведеної перегородки у загальному коридорі на другому поверсі, яка відокремлює квартири АДРЕСА_3 та НОМЕР_1 від під'їзду в будинку АДРЕСА_6 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАША ОСЕЛЯ 2007» судовий збір в розмірі по 2202,50 грн. з кожного.
В задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 15 000 грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 17 травня 2019 року.
Головуючий
Судді: