печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35893/18-ц
15 травня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань - Винник С. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред'явлення до виконання, виданого Печерським районним судом м. Києва у справі 2-1728/08 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
У липні 2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява стягувача, в обґрунтування якої зазначено, що виконавчий лист було втрачено під час пересилання.
На підставі розпорядження на проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи керівника апарату суду Ліннік Н. В. № 57 від 05 лютого 2019 року, матеріали справи передано головуючому судді для розгляду.
Заява (подання) розглядається судом в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, при цьому їх неявка не є перешкодою для вирішення питання.
Учасники розгляду у судове засідання не з'явилися, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
Суд, вивчивши подану заяву та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2008 року задоволено позов АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, та пені - присуджено стягнути солідарно з боржників на користь позивача 317 212, 58 грн - заборгованості, 1 730 грн - судових витрат /а. с. 83, 84-85/.
10 грудня 2008 року представник позивача отримав виконавчі листи /а. с. 90/.
Ухвалою суду від 26 листопада 2008 року виправлено допущену у заочному рішенні суду від 08 серпня 2008 року описку щодо найменування позивача /а. с. 96/.
Стягувач 23 липня 2018 року звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 та поновлення строку на його пред'явлення до примусового виконання, посилаючись на те, що 22 червня 2018 року Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві надано довідку, що виконавчий лист, виданий Печерським районним судом м. Києва 02 грудня 2008 року про стягнення боргу із ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» 318 942, 58 грн, був втрачений під час пересилання засобами поштового зв'язку та надано витяг щодо стану виконавчого провадження № 16157368, відкритого за виконавчим листом № 2-1728/2008 із спецрозділу /а. с. 99-100, 105-106, 107/.
Разом з тим, строк пред'явлення виконавчого листа про стягнення заборгованості закінчився 26 червня 2016 року.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, як передбачено пунктом 17.4 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою, другою статті 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до положень статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, №2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року). Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав і обов'язків. Таким чином, одним з аспектів права на суд є право на доступ до нього, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань. Однак таке право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із стороні.
Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що замість втраченого виконавчого листа слід видати його дублікат та поновити строку для його пред'явлення, з метою виконання судового рішення, тому керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 351, 352, 354, 355, 431, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред'явлення до виконання, виданого Печерським районним судом м. Києва у справі 2-1728/08 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2008 року у справі № 2-1728/2008 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банк «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.
Поновити Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» строк для пред'явлення виконавчого листа у справі № 2-1728/2008 про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяІ. В. Литвинова