печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22192/19-ц
10 травня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маслєннікової Тетяни Миколаївни про забезпечення позову, -
установив:
До Печерського районного суду м. Києва 07 травня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного реєстратора Петришина Василя Михайловича Філія коммунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Маслєннікова Тетяна Миколаївна подала заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони будь-яким третім особам вчиняти дії щодо передачі права користування квартирою, проникнення до квартири, проводити ремонтні роботи, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки), вселятися до квартири, реєструватися в квартирі, заборонити Департаменту надання адміністративних послуг вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-якиї третіх осіб та зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання.
Дослідивши заяву, суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме забезпеченням позову в частині накладення арешту на майно з огляду на наступне.
Предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно.
На переконання позивача, саме арешт майна забезпечить захист його права щодо незаконного відчуження спірної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Враховуючи те, що предметом спору є визнання права власності на квартиру, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у формі накладення арешту на майно може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.
За змістом ч. 7 ст. 153, ч. 6 ст. 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).
Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
В той же час, забезпечувальні дії позовних вимог, шляхом заборони будь-яким третім особам вчиняти дії щодо передачі права користування квартирою, проникнення до квартири, проводити ремонтні роботи, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки), вселятися до квартири, реєструватися в квартирі, заборонити Департаменту надання адміністративних послуг вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб та зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання є недоцільними, оскільки накладаючи арешт, встановлюється заборона на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, що і включає в себе заборону вчинення всіх вищевказаних дій.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-151 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маслєннікової Тетяни Миколаївни про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.О. Матійчук