Справа №: 307/1350/19
Провадження № 3/307/436/19
17 травня 2019 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І.,, з участю прокурора Варга І.В, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вчинене:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешканкою АДРЕСА_1 , Тячівського АДРЕСА_2 , Закарпатської АДРЕСА_3 , України, громадянкою України, звільненої з посади головного державного інспектора із матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Тячівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області,
передбачене ст. 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади головного державного інспектора із матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Тячівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та який є суб'єктом відповідальності за корупційе правопорушення згідно підпункту «е» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування (до 00 хв. 00 год. 01.04.2019 року), а саме 03.04.2019 року опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2018 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала частково та пояснила, що вона п'ять років знаходиться в декретній відпустці по догляду за дітьми і не працює в системі податкової служби кожен день. Вона пробувала зайти в систему офіційного веб-сайті НАЗК 30 березня 2019 року, щоб подати декларацію, про те база зазначала про помилку. Вона в понеділок зв'язалася з колегами і з'ясувала, що в неї закінчився строк дії її електронних ключів. Про обов'язок подати електронну декларацію їй було відомо, незалежно від того що вона є звільненою з державної служби. Вона не ухилялася і не мала умислу приховати свої доходи, але не знала, що електронні ключі мають строк дії.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, з врахуванням висновку прокурора, який вважає факт вчинення правопорушення доведеним, приходжу наступного.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що суб'єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону;
Згідно наказів начальника ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області №31-о від 29.05.2017 року, №9-о від 15.02.2018 року, ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на посаду головного державного інспектора із матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Тячівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області.
8 листопада 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора із матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Тячівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області, що стверджується наказом №56-о від 08.11.2018 року.
Відповідно до примітки до ст.172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно до п.«е» ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є також посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи.
В ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що правопорушення пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до вимого вказаної статті суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Як встановлено в суді, ОСОБА_1 з 29 травня 2017 року до 08.11.2018 року була на посаді головного державного інспектора із матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Тячівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області, а тому була зобов'язана подати щорічну декларацію за 2018 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в період з 01 січня до 1 квітня 2019 року.
Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 опублікувала в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічну декларацію за 2018 рік, 3 квітня 2019 року.
Таким чином в період з 01.01.2019 року до 01.04.2019 року ОСОБА_1 , усвідомлюючи обов'язок подання щорічної декларації за 2018 рік, мала можливість у зазначений період подати щорічну декларацію за 2018 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але подала її лише 3 квітня 2019 року, тобто несвоєчасно.
Об'єктивних причин щодо несвоєчасності подання та оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 не встановлено.
А тому, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, що стверджується, даними протоколу про адміністративне правопорушення від 26 квітня 2019 року за №159, рапортом від 25.04.2019 року, наказами №31-о від 29.05.2017 року, №9-о від 15.02.2018 року, №56-о від 08.11.2019 року, повідомленням про обов'язок державного службовця подати декларацію про доходи за 2018 рік, поясненнями ОСОБА_1 від 25.04.2019 року.
Згідно з вимогами ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, водночас рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася і по місцю проживання характеризується позитивно, ступінь її вини, майновий стан.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення не встановлені.
А тому, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах мінімальної санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП ,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 1 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення в виді штрафу в сумі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України 352 гривні 40 копійок судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Тячівського
районного суду : Бобрушко В.І.