йСправа № 304/715/17 Провадження № 1-кс/304/2/2019
16 травня 2019 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070130000193 від 18 травня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених частинами 3, 5 ст. 185 КК України щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Старший слідчий СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070130000193 від 18 травня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених частинами 3, 5 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 . Клопотання мотивує тим, що 14 березня 2017 року близько 01.00 год ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , умисно, таємно, повторно, з метою заволодіння чужим майном та власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, шляхом віджиму вхідних дверей на приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: м. Перечин, вул. Ужгородська, № 4 Закарпатської області, проникли всередину такого, звідки викрали 139 мобільних телефонів різних марок та моделей, чотири планшети марки «Леново» різних моделей, 102 USB-накопичувачі різних марок та моделей, 43 карти пам'яті з адаптерами та 35 карт пам'яті різних марок та моделей, вартість яких згідно висновку експерта №11/207 від 05 травня 2017 року становить 448 611 гривень; нетбук марки «АСЕР», 1 ваучер поповнення мобільного рахунку оператора мобільного зв'язку «Водафон» номіналом 100 гривень, 24 ваучери поповнення мобільного рахунку оператора мобільного зв'язку «Водафон» номіналом 50 гривень, 3 ваучери поповнення мобільного рахунку оператора мобільного зв'язку «Київстар» номіналом 50 гривень, 46 ваучерів поповнення мобільного рахунку оператора мобільного зв'язку «Київстар» номіналом 50 гривень, 4 ваучери поповнення мобільного рахунку оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» номіналом 40 гривень, 15 ваучерів поповнення мобільного рахунку оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» номіналом 25 гривень, 2 портативні аудіоколонки марки «Music», вартість яких згідно акту інвентаризації від 14 березня 2017 року становить 9 870 гривень, а також грошові кошти на загальну суму 55 488 гривень, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 збитки на загальну суму 513 969 гривень. Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а саме крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, вчиненій в особливо великих розмірах. Крім цього, 24 березня 2017 року близько 02.00 год ОСОБА_5 , за попередньою змовою у групі зі ОСОБА_8 , умисно, таємно, повторно, з метою заволодіння чужим майном та власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, шляхом віджиму вхідних дверей на приміщенні магазину «Техносила», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , проникли всередину такого, звідки викрали 17 мобільних телефонів різних марок та моделей, вартість яких згідно висновку експерта №11/199 від 13 травня 2017 року становить 30 521 гривень, флеш-карту ємністю 32 ГБ, 4 карти пам'яті «micro SD» ємністю 8 ГБ, одну - 4 ГБ та три - 2 ГБ з адаптерами, 6 гарнітурів до мобільних телефонів, вартість яких згідно Акту №1 від 24 березня 2017 року становить 4 828 гривень, а також грошові кошти на суму 300 гривень, які належали приватному підприємцю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканці АДРЕСА_4 , а також ноутбук марки «Lenovo G 580» серійний номер НОМЕР_1 , що належить компанії «Смарт Фінанс», вартість якого згідно висновку експерта №11/260 від 05 травня 2017 року становить 5 100 гривень, внаслідок чого спричинили потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 35 649 гривень та компанії «Смарт Фінанс» - 5 100 гривень. Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення. У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 5 ст. 185 КК України підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , якому 27 березня 2017 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України; 03 квітня 2017 року - про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а 15 травня 2017 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 5 ст. 185 КК України. 23 травня 2017 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12017070130000104 від 14 березня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_2 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 185 КК України, направлено до Перечинського районного суду для розгляду по суті. Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_9 та його показами як потерпілого; показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; актом інвентаризації матеріальних цінностей від 14 березня 2017 року; висновком експерта № 11/207 від 05 травня 2017 року; висновком експерта № 11/199 від 13 травня 2017 року; заявою ОСОБА_10 та її показами як потерпілої; показами свідка ОСОБА_13 ; актом інвентаризації матеріальних цінностей; протоколом огляду місця події від 24 березня 2017 року; протоколом огляду предметів від 27 березня 2017 року; протоколом допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування. Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, постійного місця роботи немає, по місцю проживання характеризується посередньо, перешкоджає кримінальному провадженню, а саме вже тривалий час переховується від органів досудового розслідування, уникає зустрічі з працівниками правоохоронних органів та з метою уникнення покарання переховується від органів досудового розслідування, саме 17 травня 2017 року о 21.47 год через пропускний пост Харків-Пасажирський виїхав за межи території України в Російську Федерацію на поїзді Харків-Москва, і тому за місцем проживання тривалий час відсутній, хоча 27 березня 2017 року відносно нього було обрано запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що підтверджується повідомленням начальника Ужгородського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_16 , а тому з його боку існують ризики незаконного впливу на свідків, знищення та спотворення будь-яких із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, повторного вчинення нового злочину, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а саме особистої поруки, особистого зобов'язання, застави, домашнього арешту, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та старший слідчий СВ ОСОБА_4 подане клопотання підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 проти заявленого клопотання заперечили та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім цього, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 року, § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
У судовому засіданні встановлено, що Перечинським відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070130000193 від 18 травня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 5 ст. 185 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12017070130000193 від 19 грудня 2018 року.
Також встановлено, що 15 травня 2017 року ОСОБА_5 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 5 ст. 185 КК України.
У подальшому постановою слідчого СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_17 від 18 травня 2017 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5
15 травня 2019 року о 16.30 год підозрюваного ОСОБА_5 затримано працівниками державної прикордонної служби «Ужгород» в порядку статей 40, 104, 131, 132, 208-211 та 213 КПК України.
Разом з цим встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частинами 3, 5 ст. 185 КК України, про що свідчать його визнавальні показання та докази, зібрані органом досудового слідства та надані слідчому судді, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.
Крім цього встановлено, що ОСОБА_5 на даний час офіційно не працевлаштований, будь-яких доходів не має, ніяким майном не володіє, не одружений, здоровий, позитивно характеризується за місцем проживання, проживає разом з бабою та дідом, які є особами пенсійного віку, раніше не судимий, тривалий час ухилявся від органів досудового розслідування та суду.
Тому, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення та переховуванням його від органів досудового розслідування та/або суду, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177, 181 КПК України слід застосувати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 та ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100 (сто дев'яносто дві тисячі сто) гривень.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою кожного разу у визначений ними час для проведення процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця фактичного проживання.
Також, роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вищеперерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Тому, керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 45 днів.
Рахувати ОСОБА_5 строк тримання під вартою з моменту його фактичного затримання, а саме з 16 год 30 хв. 15 травня 2019 року.
Визначити дату закінчення дії обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою 16 год 30 хв. 29 червня 2019 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - у сумі 192 100 (сто дев'яносто дві тисячі сто) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою кожного разу у визначений ними час для проведення процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця фактичного проживання.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1