08 травня 2019 р. Справа №480/572/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника позивача - Третьякова С.М.,
представника відповідача - Лисиці Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/572/19
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Сумській області
про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Сумській області від 24.01.2019 № СМ 4/1626/АВ/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 250 380, 00 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 судом вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.01.2019 № СМ 4/1626/АВ/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
Ухвалою суду від 17.04.2019 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є зроблений за результатами проведення з 03.01.2019 по 04.01.2019 інспекційного відвідування висновок відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 допущено до виконання робіт двох осіб без укладання трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.
Не погоджуючись із фактами вчинення порушень, позивач зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 02.01.2019 з проханням прийняти на роботу на посаду бармена до ФОП ОСОБА_1 було укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 3 січня 2019 року. ФОП ОСОБА_1 складено наказ (розпорядження) № 13 від 2 січня 2019 року про прийняття на роботу бармена ОСОБА_2 Повідомлення про прийняття працівника на роботу сформовано 02.01.2019.
На підставі заяви ОСОБА_3 від 02.01.2019 з проханням прийняти на роботу на посаду бармена до ФОП ОСОБА_1 було укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 3 січня 2019 року. ФОП ОСОБА_1 складено наказ (розпорядження) № 14 від 2 січня 2019 року про прийняття на роботу бармена ОСОБА_3 Повідомлення про прийняття працівника на роботу сформовано 02.01.2019.
Позивач стверджує, що усі вищезазначені документи були подані до управління Держпраці під час інспекційного відвідування та до прийняття постанови № CM 3/1628/АВ/ТД-ФС від 24 січня 2019 року, але не зважаючи на це до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 250 380 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем не надано належних доказів допущення до виконання робіт працівника без укладання трудового договору, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто, не доведено факт порушення вимог КЗпП України.
Позивач зауважив, що на даний час працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 працюють на ФОП ОСОБА_1 , отримують офіційну заробітну плату, а позивач утримує та перераховує до бюджету відповідні податки.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що передбачений чинним законодавством розмір штрафу за не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) становить 4 173 грн., а тому відповідач не мав законних підстав для застосування штрафних санкцій в розмірі 250 380 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 . проводилось з 16 год. 00 хв. 03.01.2019 по 16 год. 00 хв. 04.01.2019. Під час інспекційного відвідування в кафе «ТІТЕВІS» працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які виконували роботу офіціантів. Так, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка під час інспекційного відвідування 03.01.2019 виконувала роботу офіціанта, а саме здійснювала обслуговування клієнтів, виносила в зал напої, що підтверджується відеозаписом, повідомила, що працює офіціантом, влаштувалася за тиждень до нового року, трудовий договір не укладала, працює неоформленою. ОСОБА_2 повідомила, що працює за графіком з 12:00 до 23:00, тиждень працює, тиждень - вихідні, зазначила, що виконує роботу офіціанта та здійснює продаж алкогольних напоїв.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка під час інспекційного відвідування 03.01.2019 виконувала роботу офіціанта, а саме здійснювала обслуговування клієнтів, виносила в зал страви, здійснювала продаж товарів та проводила розрахунок з клієнтами, що підтверджується відеозаписом, повідомила, що працює офіціантом за графіком роботи з 12:00 до 23:00, працює тиждень та тиждень вихідні, зазначила, що виконує роботу офіціанта та здійснює продаж алкогольних напоїв, трудовий договір не укладала, проходить стажування третій день разом з ОСОБА_2
ФОП ОСОБА_1 на вимогу про надання документів, були надані копії відповідних документів 04.01.2019, зокрема: заява про прийняття на роботу ОСОБА_2 . від 02.01.2019, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_2 з 03.01.2019 на посаду бармена № 13-к від 02.01.2019, трудовий договір з ОСОБА_2 від 03.01.2019, заява про прийняття на роботу ОСОБА_3 від 02.01.2019, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_3 з 03.01.2019 на посаду бармена № 14-к від 02.01.2019, трудовий договір з ОСОБА_3 від 03.01.2019.
Повідомлення про прийняття на роботу вищевказаних працівників згідно квитанції № 2 надійшло до органів ДФС 04.01.2019 о 09:39.
Отже, відповідач стверджує, що станом на момент проведення інспекційного відвідування, яке розпочалося о 16 год. 00 хв. 03.01.2019 згідно пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудові договори з останніми не укладалися, а тому у ході інспекційного відвідування встановлено, що позивачем фактично допущено до роботи двох працівників, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частини першої та" третьої статті 24 КЗпП України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.01.2019 начальником Управління Держпраці у Сумській області прийнято наказ № 8 про проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 (а.с. 53).
На підставі наказу від 03.01.2019 № 8 начальником Управління Держпраці у Сумській області видано направлення № 4/СМ 4 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання дійсне з 03.01.2019 по 04.01.2019 (а.с. 54).
З 16:00 год. 03.01.2019 по 16:00 04.01.2019 посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № СМ4/1626/АВ від 04.01.2019 (а.с. 57-60).
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: не укладення в письмовій формі трудових договорів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також допущення до виконання робіт вказаних осіб без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
- постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу", а саме: несвоєчасність подання повідомлення до органу ДФС про прийняття на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу". Так, згідно наказів про прийняття на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . № 13-к та № 14-к відповідно від 02.01.2019 трудових договорів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 03.01.2019 останніх було прийнято з 03.01.2019 на посаду бармен. Проте, повідомлення про прийняття на роботу отримано органами ДФС 04.01.2019 о 9:39 згідно квитанції № 2, тобто не до початку роботи.
22.01.2019 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ4/1626/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 08.02.2018 усунути виявлені перевіркою порушення, а саме укласти трудові договори у письмовій формі з працівниками, а також забезпечити укладення трудових договорів з працівниками, оформлених наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та з повідомленням органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. (а.с. 65-66).
24.01.2019 на підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № СМ4/1626/АВ/ТД-ФС, якою на позивача за порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України накладено штраф в розмірі 250380, 00 грн. (а.с. 27-29).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КзПП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновки Управління Держпраці у Сумській області, що позивачем не укладено у письмовій формі трудові договори з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , допущено вказаних осіб до виконання робіт без укладання трудових договорів та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України, а також несвоєчасно подано повідомлення до органу ДФС про прийняття на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу".
Проте, суд частково не погоджується із зазначеними доводами відповідача, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття на роботу на посаду бармена від 02.01.2019 (а.с. 88) ФОП ОСОБА_1 було укладено з ОСОБА_2 трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 3 січня 2019 року (а.с. 90).
2 січня 2019 року ФОП ОСОБА_1 складено наказ (розпорядження) № 13-к про прийняття на роботу бармена ОСОБА_2 (а.с. 89).
На підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття на роботу на посаду бармена від 02.01.2019 ФОП ОСОБА_1 було укладено з ОСОБА_3 трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 3 січня 2019 року (а.с. 87).
2 січня 2019 року ФОП ОСОБА_1 складено наказ (розпорядження) № 14-к про прийняття на роботу бармена ОСОБА_3 (а.с. 86).
02.01.2019 позивачем сформовано в електронному вигляді повідомлення про прийняття на роботу працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 91), яке було направлено до ГУ ДФС у Сумській області та прийнято податковим органом 04.01.2019 о 9:39 год., що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 92).
Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на день проведення інспекційного відвідування та день прийняття оскаржуваної постанови, працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували роботу у ФОП ОСОБА_1 на підставі письмових трудових договорів.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на усні пояснення, надані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час інспекційного відвідування, та вважає, що вони не можуть бути підставами для висновку про порушення позивачем трудового законодавства, оскільки надані ФОП ОСОБА_1 трудові договори є чинними, ніким не скасовані та не визнані недійсними.
Крім того, вищевказані особи надали письмові пояснення, в яких зазначили, що під час проведення інспекційного відвідування у стані хвилювання повідомили невірну інформацію про проходження ними стажування, оскільки вважали це зустріччю з роботодавцем та ознайомленням з обов'язками (а.с. 93, 94).
Отже, суд вважає, що Управлінням Держпраці у Сумській області не надано належних доказів допущення ФОП ОСОБА_1 до виконання робіт двох працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору у письмовій формі, а отже підстави для накладення штрафу за дане порушення відсутні.
Водночас, суд погоджується із висновком Управління Держпраці у Сумській області про порушення позивачем ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 в частині несвоєчасного подання повідомлення про прийняття працівників на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби, оскільки трудові договори з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені 03.01.2019, а повідомлення направлено лише 04.01.2019, тобто не до початку роботи працівників за укладеними трудовими договорами.
Частиною 2 ст. 265 КЗпП України встановлено штраф за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини у розмірі мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 розмір мінімальної заробітної плати становить 4173, 00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні обґрунтовані підстави для накладення на позивача штрафу у розмірі 4173, 00 грн. за несвоєчасне подання повідомлення про прийняття працівників на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином не доведено правомірність постанови Управління Держпраці у Сумській області від 24.01.2019 № СМ 4/1626/АВ/ТД-ФС в частині накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 246 207, 00 грн., а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В іншій частині постанова Управління Держпраці у Сумській області від 24.01.2019 № СМ 4/1626/АВ/ТД-ФС відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обґрунтованою та не підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області судовий збір у розмірі 3028, 77 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області від 24.01.2019 № СМ 4/1626/АВ/ТД-ФС в частині накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 246 207, 00 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (40004, м. Суми, вул. Горького, 28 Б, ідентифікаційний код 39857622) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 77 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складений та підписаний 17.05.2019.