Справа № 274/2793/19
Провадження № 2/0274/1710/19
16.05.2019 року суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , територіальної громади м.Бердичева в особі Бердичівської міської ради про визнання незаконним розпорядження (наказу) та недійсним свідоцтва про право власності на житло,-
встановив:
Позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, згідно якого просить суд визнати незаконним розпорядження (наказ) від 05.04.1993 року № 694 в частині приватизації квартири АДРЕСА_1 , а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 03.05.1993 року на зазначену вище квартиру, яке видане на підставі вказаного наказу.
Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження вважає, що вказана позовна заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 р.) .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем у вступній частині позовної заяви не зазначено дату народження відповідача ОСОБА_2
Так, відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Але така інформація, відповідно до чинного законодавства надається лише при наявності дати народження особи, відносно якої робиться відповідний запис.
Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві повинні бути зазначені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують ці обставини.
Так позивачем заявлено вимогу про визнання незаконним розпорядження (наказу) від 05.04.1993 року № 696, однак в обґрунтування зазначеної вимоги не зазначив органу, який видав зазначений наказ, не зазначено підстав з яких необхідно визнати його незаконним, та не надав копію зазначеного розпорядження (наказу).
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви усі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, в порушення вказаних вимог позивач, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на певні письмові докази, додав до позовної заяви лише їх копії без зазначення наявності у нього чи іншої особи оригіналу такого доказу та без засвідчення такої копії належним чином.
Крім того, потребує уточнення коло осіб, які братимуть участь у справі. Як вбачається з оскаржуваного свідоцтва від 03.05.1993 року, органом приватизації зазначено - Квартирно-експлуатаційна частина району, тому не зрозуміла позиція позивача, чому в якості відповідача ним зазначено територіальну громаду м. Бердичева Бердичівської міської ради, а не орган, який видав зазначене свідоцтво.
Отже, вказані недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , територіальної громади м.Бердичева в особі Бердичівської міської ради про визнання незаконним розпорядження (наказу) та недійсним свідоцтва про право власності на житло.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом написання нового тексту позовної заяви у кількості копій, відповідно до кількості відповідачів у справі та наданням оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М.Вдовиченко