Справа №303/1279/19
1-кп/303/300/19
Номер р. ст. звіту - 2
17 травня 2019 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене 21 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070120001260 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
за участю: сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення прокурора ОСОБА_4 ,
з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
інших учасників потерпілого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , 21 листопада 2018 року близько 05 години 04 хвилини, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, у будівлі кухні будинковолодіння АДРЕСА_1 , на ґрунті ревнощів, з метою спричинити тілесні ушкодження, гострим краєм леза кухонного ножа, умисно, наніс удар в область стегна лівої ноги потерпілому ОСОБА_6 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у виді: колото-різаної рани лівого стегна, що супроводжувалося розвитком гіповолемічного шоку внаслідок зовнішньої крововтрати та міжм'язевої гематоми; повним розривом сідничного нерва та розвитком синдрому нерухомої стопи (відсутність функції стопи), які є небезпечні для життя в момент їх спричинення, і відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що він їздив на заробітки до Угорщини і повернувся додому 21 листопада 2018 року біля 05 години ранку. Під час розмови у нього з дружиною почалася сварка під час якої згадали ОСОБА_7 , який проживає від їхнього будинку через хату. Після чого він дуже розхвилювався, приревнувавши дружину, і що робив далі не пам'ятає.
Цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнав повністю, в частині моральної шкоди визнав частково в розмірі 20000,00 гривень.
Окрім повного визнання вини обвинуваченим його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілого та дослідженими в судовому засіданні письмовим доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_6 в суді показав, що він проживає в м.Мукачево, а в с.Крите знаходився, оскільки працював у свого друга. В той день вирішив до міста не повертатися та залишився на ніч у свого іншого друга ОСОБА_8 , який також з ним працював. Він разом з ОСОБА_8 лягли спати у одній кімнаті на різних ліжках, куди, зранку, через двері зайшов ОСОБА_3 , перед цим вибивши вікно на них.
Після чого він побачив як ОСОБА_3 наніс декілька ударів ОСОБА_8 , потім розвернувшись до нього підійшов і наніс йому удар ножем, після чого ОСОБА_3 почав тікати, а ОСОБА_8 побіг за ним. В цей час він ( ОСОБА_9 ) намагався встати на ноги, однак не зміг. Тоді він поповз до друга, в якого працював і десь 200 метрів він повз на колінах і на ліктях. Тоді вибіг друг та заніс його до хати, після чого були викликані поліція і медики.
Позов підтримав з підстав викладених у ньому та пояснив, що після того, як обвинувачений наніс йому удар ножем, він лежав довгий час в лікарні, у нього було сильні болі, ночами не спав, повернувшись додому з лікарні, половина друзів від нього відвернулися і дівчина його залишила, та сказала, що такого їй не потрібно. Зазначив, що до події він був активний, грав у футбол і волейбол, а тепер нічого не може робити з того, що робив раніше. Окрім цього вказав, що йому надали ІІ групу інвалідності на два роки.
Згідно із висновком експерта №368/2018 від 30 листопада 2018 року у громадянина ОСОБА_6 при огляді виявлено гіпсову пов'язку на всьому протязі лівої нижньої кінцівки. На момент госпіталізації в Мукачівську ЦРЛ 21.11.2018 року у нього встановлені тілесні ушкодження у виді колото-різаної рани стегна, що супроводжувалася розвитком гіповолемічного шоку, внаслідок зовнішньої крововтрати та міжмязової гематоми, підтвердженого даними гемодинаміки (АТ 70/40 мм.рт.ст.Пульс 100 уд/хв., станом на 21.11.2018 року в 09.20 год.), повним розривом сідничного нерва та розвитком синдрома нерухомої стопи (відсутність функції стопи). Вказані тілесні ушкодження виникли від дії плаского колюче-ріжучого предмету типа клинка ножа незадовго до госпіталізації в Мукачівську ЦРЛ 21.11.18р. Як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення (шок важкого ступеня), на підставі п.2.1.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 25.01.2019 року, за участю потерпілого ОСОБА_8 , останній перебуваючи у буд. АДРЕСА_1 показав, що саме ОСОБА_3 , після того як наніс декілька ударів йому в область голови, наніс удар ножем ОСОБА_6 в ногу.
Окрім вищенаведених доказів, вина ОСОБА_3 підтверджується: протоколом від 21 листопада 2018 року огляду місця події - будинку №74 в селі Крите Мукачівського району при проведенні якого було виявлено плями бурого кольору; протоколом огляду місця події від 21 листопада 2018 року, з якого вбачається, що при огляді будинку в с.Крите Мукачівського району було виявлено кухонний ніж; висновком експерта за № 7 від 08 січня 2019 року, відповідно до якого встановлено групову приналежність групи крові ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та висновком експерта за №47 від 25 січня 2019 року, з якого вбачається, що кров у слідах на штанах може походити від потерпілого ОСОБА_6 , якому властива дана група крові.
З врахуванням повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 суд, оцінивши докази, які визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Під час судового розгляду захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 звернуто увагу суду щодо порушень, які, на його думку, були допущені органом досудового розслідування при розслідуванні кримінального провадження, а саме, що оголошена нова підозра ОСОБА_3 від 15 січня 2019 року у кримінальному провадженні за № 12018070120001262, при цьому судом розглядається провадження за № 12018070120001260 підозру у якому ОСОБА_3 оголошено не було, а відтак, посилаючись на постанову Верховного Суду за № 580/8135/15-к, вважає, що ОСОБА_3 не набув статусу підозрюваного, а відтак всі докази є недопустимими.
З даного приводу, за клопотання прокурора, судом допитано слідчого ОСОБА_10 , який показав, що дійсно ним при складанні повідомлення про підозру від 15 січня 2019 року допущено технічну помилку щодо номера кримінального провадження, а саме, що він замість № 12018070120001260 вказав № 12018070120001262.
Окрім цього прокурором надано суду наступні процесуальні рішення прийняті органом досудового розслідування.
Так, відповідно до Витягів з єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що органом досудового розслідування 21.11.2018 року зареєстровано провадження за № 12018070120001260 за епізодом нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України та за № 12018070120001262 щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України.
В подальшому, 26 грудня 2018 року, у кримінальному провадженні за №12018070120001262 ОСОБА_3 повідомлено про підозру щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України.
Надалі, згідно із постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань вищевказані провадження разом з кримінальним провадженням за №12019070120000061 за епізодом щодо незаконного проникнення ОСОБА_3 до будинку АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 162 КК України об'єднано в одне провадження, з присвоєнням номеру 12018070120001260.
Після чого 15 січня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру за всіма епізодами: за ч.1 ст. 125 КК України, ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 1 ст. 121 КК України, при цьому вказано провадження №12018070120001262.
З направленого до суду обвинувального акта слідує, що ОСОБА_3 обвинувачується за ч.1 ст. 125 КК України, ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 1 ст. 121 Кк України, при цьому вказано провадження за №12018070120001260.
З аналізу наведених вище процесуальних документів слідує, що повідомлення про підозру від 26 грудня 2018 року за ч. 1 ст. 121 КК України та повідомлення про нову підозру від 15 січня 2019 року складено та вручено ОСОБА_3 уповноваженою на те особою, відповідно до вимог ст.ст. 276-279 КПК України, при цьому технічна помилка щодо номера кримінального провадження допущена слідчим не тягне за собою жодних наслідків, в тому числі щодо визнання доказів недопустимими.
Що стосується посилань захисника на постанову Верховного Суду у справі за № 580/8135/15-к то суд констатує, що дану постанову захисником не надано, при цьому Єдиний державний реєстр судових рішень не містить відомостей щодо розгляду Верховним Судом справи за вказаним захисником номером.
У даному реєстрі міститься постанова від 26.06.2018 року у справі за № 520/8135/15-к, яку було надано прокурором та, відповідно до якої, Верховним Судом встановлено підставність встановлених судом першої інстанції порушень вимог КПК України при повідомленні про підозру у справі 520/8135/15-к.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, Київський районний суд м. Одеси ухвалюючи вирок у справі 520/8135/15-к (провадження № 1-кп/520/489/17) встановив, що повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні вручено не уповноваженою на те особою, а саме не Генеральним прокурором України чи його заступником.
З врахуванням вищенаведеного посилання захисника на постанову Верховного Суду є безпідставними.
Що стосується клопотання щодо недопустимості як доказу допиту слідчого суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Під час допиту слідчого не встановлювалися будь-які фактичні дані, а з'ясовувалися розбіжності щодо номерів кримінальних проваджень вказаних у процесуальних рішеннях під час досудового розслідування, які було відкрито стороні захисту, під час виконання вимог ст. 290 КПК України, та які надані суду, а відтак клопотання захисника безпідставне.
Що стосується посилань захисника щодо недопустимості протоколу огляду на стан сп'яніння ОСОБА_3 то суд, за відсутності посилань щодо вчинення злочину обвинуваченим у стані сп'яніння у обвинувальному акті, даний протокол не приймає до уваги при ухваленні вироку.
При призначенні покарання суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність пом'якшуючої обставини - щирого каяття. При цьому суд визнає пом'якшуючою обставиною добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілому.
Окрім цього суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, характеризується позитивно, думку потерпілого, який має претензії до обвинуваченого та якому надано другу групу інвалідності та приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, а відтак приходить до висновку щодо неможливості виправлення обвинуваченого без відбування покарання та що виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
При цьому суд, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вчинив злочин на ґрунті ревнощів, приходить до висновку щодо можливості застування ст. 69 КК України та призначення покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
Що стосується цивільного позову, суд приходить до наступного.
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 69000,00 гривень, які він витратив на лікування, оскільки щоденно вводились ін'єкції, він кожен день приймав ліки, йому надавалася допомога у вигляді масажу. На ліки, уколи, медпрепарати він витратив 60000,00 гривень, а на оплату послуг масажиста - 9000,00 гривень.
Обвинувачений в частині матеріальної шкоди позов визнав, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, приходить до висновку щодо часткового задоволення позову в цій частині у розмірі 41000,00 гривень (69000,00 - 28000,00 гривень, які відшкодовано обвинуваченим).
Окрім цього ОСОБА_6 просить суд стягнути з обвинуваченого моральну шкоди в розмірі 300000,00 гривень.
В цій частині позов обґрунтовує тим, що протиправними діями ОСОБА_3 йому завдано тяжкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим він переніс дві складні хірургічні операції, під загальним наркозом і безліч інших медичних втручань. Також зазначив, що постійно знаходиться на обезболюючих ліках, оскільки вимушений терпіти дуже сильні болі.
Вказує на те, що завдання йому тяжких тілесних ушкоджень призвело до зміни способу життя, адже зараз майже не рухається, ледве пересувається на милицях, хоча раніше вів активний спосіб життя та їздив на заробітки за кордон, де працював і отримував за це достойну заробітну плату, що давало йому можливість відчувати себе вільною незалежною людиною, забезпечувати себе всім необхідним і навіть матеріально допомагати рідним.
Крім того, вказує на те, що він зустрічався з дівчиною, однак втратив її тому, що став обузою через свій фізичний стан і не може дати дівчині того, на що вона сподівається, і все це дуже погано впливає на його моральне самопочуття, відчуває себе безпомічним і нікому не потрібним, через що постійно знаходиться в депресивному стані і зовсім не отримує задоволення від життя.
При прийнятті рішення в частині відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 позов в частині моральної шкоди визнав частково та враховує, що потерпілому ОСОБА_6 протиправними діями обвинуваченого заподіяна моральна шкода, яка виразилася у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень, моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, в результаті чого у потерпілого порушились нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного життя, порушились стосунки з оточуючими людьми, на даний час він потребує стороннього догляду та допомоги та враховує, що ОСОБА_6 надано другу групу інвалідності.
З врахуванням наведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення у розмірі 150000,00 гривень.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази, відповідно до ст. 100 КПК України, підлягають знищенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166-1168, 1195 ЦК України, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, ст.ст.100,127-129, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 04 (чотири) роки позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 41000,00 гривень матеріальної шкоди та 150000,00 моральної шкоди.
Речові докази: джинси, взуття, кухонний ніж, а також джинси синього кольору, які забруднено речовиною бурого кольору, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Мукачівського РВП - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через цей суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_1