16 травня 2019 року м. Мукачево Справа№303/5404/16-ц
2-п/303/30/19
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Шин Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року по цивільній справі
за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум»
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
За участю:
представника заявника (відповідача) - Райка В.В.
правонаступника позивача - ОСОБА_3
На підставі заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року (надалі - Заочне рішення), ухваленого за результатами судового розгляду цивільної справи за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги банківської установи задоволені повністю, шляхом присудження до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором у сумі 16827,79 доларів США та 5202,91 грн.
10 грудня 2018 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про скасування вищевказаного судового рішення. Також прохальна частина заяви містить вимогу по скасування ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 18 жовтня 2018 року про заміну стягувача у виконавчому листі.
Як на підставу для задоволення заяви представник заявника посилається на обставини щодо безпідставного повторного звернення банківської установи із позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості за договором від 20 липня 2007 року №0153/07/26-N, з огляду на наявність судового рішення від 04.03.2015, на підставі якого сума заборгованості за вказаним правочином вже була стягнута на користь Банку, тому повторне стягнення суми кредиту разом з іншими нарахуваннями на підставі заочного рішення від 19.10.2016 є неправомірним.
Також, представником заявника заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки про існування такого судового акту його довіритель довідався лише 30.11.2018.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги за заявою підтримав з підстав та мотивів, викладених в заяві про перегляд заочного рішення. Наголосив на тому, що питання про поновлення строків на подання заяви не є актуальним, оскільки Закарпатський апеляційний суд дане питання вирішив. Як на правову підставу для задоволення заяви, представник відповідача зазначив, що для перегляду заочного рішення необхідним є наявність трьох умов, визначених частиною 1 статті 288 ЦПК України. Зокрема, звернув увагу суду на те, що суд не повідомляв відповідача рекомендованим листом про дату, час та місце судового розгляду справи, через що відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву. В якості доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи зробив посилання на судову практику та норми цивільного процесуального законодавства. Також наголосив на тому, що відповідачем зобов'язання за кредитним договором виконанні належним чином, шляхом погашення всієї суми заборгованості 24 липня 2015 року.
Правонаступник позивача по справі - ОСОБА_4 . ОСОБА_5 . в судовому засіданні в задоволенні заяви просив відмовити з посиланням на те, що така є необґрунтованою, так як представник відповідача не навів жодних поважних причин, які завадили його довірителю з'явитися на судовий розгляд справи, з огляду на наявність доказів щодо належного повідомлення позичальника про судові засідання по справі.
Зазначив, що подана заява має ознаки, які свідчать про умисне зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.
Заслухавши пояснення та заперечення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 4 ст. 284 ЦПК України).
З матеріалів справи (відмітка на довідковому листі до справи) вбачається, що представник відповідача (заявника) ознайомився з матеріалами справи № 303/5404/16-ц та дізнався про Заочне рішення 30 листопада 2018 року.
Таким чином, з урахуванням викладеного та приймаючи до уваги наведені в постанові Закарпатського апеляційного суду від 8 квітня 2019 року аргументи, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 , поновивши відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення по суті, суд зазначає, що згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовими положеннями частини першої ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, як свідчить фактичний аналіз змісту вищенаведених положень частини першої ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, вказана норма закону містить імперативне правило, згідно з яким, заочне рішення може бути скасовано судом лише при одночасній наявності двох взаємопов'язаних підстав, а саме: неявка в судове засідання відповідача та неповідомлення про причини неявки, а також неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин, а також посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Вищевикладене свідчить про те, що метою процедури перегляду заочного рішення є надання можливості відповідачу, який не брав участі у судовому засіданні з поважних причин, і при цьому був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у встановленому процесуальним законом порядку, подати суду свій обґрунтований доказами відзив на позов.
У спірній по справі ситуації суд виходить з того, що відповідачем не дотримано процесуальних вимог цивільного законодавства, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого заочного рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, судом з урахуванням даних листа виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 13 вересня 2016 року № 913/11-09-3 (Т.1, а.с. 27) на адресу місця реєстрації відповідач, рекомендованим листом надсилалися ухвала та матеріали позовної заяви (Т. 1; а.с. 32) та повідомлення про дату, час та місце судового засідання (Т. 1, а.с. 37) в порядку передбаченому ст.ст. 74, 76 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Разом з тим, відповідач в судові засідання по справі 28 вересня 2016 року, 7 жовтня 2016 року та 19 жовтня 2016 року не з'явився, у зв'язку з чим у справі було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які були надані позивачем.
Таким чином, суд виконав свій процесуальний обов'язок, визначений статтею 74 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), а представник заявника всупереч вимогам статті 288 Цивільного процесуального кодексу України не навів поважних причин неявки до суду його довірителя та неподання ним відзиву на позов (перебування за кордоном, за межами області, хвороба, тимчасова відсутність за місцем реєстрації, зміна місця проживання тощо).
Однак визначальним моментом для вирішення вимоги за заявою є те, що відповідач не зазначив жодного доказу (стосовно безпідставності позовних вимог позивача), які мали б істотне значення для іншого варіанту (правильного на думку відповідача) вирішення справи, відмінного від того, який обраний судом.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Заява відповідача містить виключно посилання на судову практику Верховного Суду, яка зроблена судом касаційної інстанція після винесення заочного рішення по справі (2018 рік), однак така практика в розумінні статті 76 Цивільного процесуального кодексу України не є доказами.
Доводи представника заявника про повне та належне виконання кредитних зобов'язань та відсутність заборгованості у розмірі, визначеному в позовній заяві публічного акціонерного товариства «Банк Форум», поданій 9 вересня 2016 року на увагу не заслуговують, оскільки дані трансакції (Т, 1; а.с. 129) та квитанції №0892410077 від 24 липня 2015 року (Т. 1;а.с. 130) не спростовують фактичну наявність заборгованості відповідача перед банківською установою, яка була у наявності станом на 23 серпня 2016 року (розрахунок, Т. 1; а.с. 9-12). Натомість, з вказаного розрахунку вбачається, що Банк зарахував присуджену до стягнення за рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2015 (справа №303/7251/14-ц, а.с. 128) суму заборгованості в іноземній валюті в рахунок погашення наявного у ОСОБА_1 боргу (Т. 1, а.с. 10), однак за позичальником продовжувала рахуватися сума заборгованості, яка була заявлена до стягнення у межах судового розгляду справи №303/5404/16-ц.
Отже, жодними фактичними даними не спростовано даних розрахунку банківської установи щодо нарахованої суми заборгованості в межах розгляду цивільної справи №303/5404/16-ц.
Інші зазначені відповідачем обставини в будь - якому випадку не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності підстав, які зазначені в частині першій ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.
З урахуванням вищенаведеного, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви та скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року.
Не підлягає розгляду також і вимога про скасування ухвали суду від 18 жовтня 2018 року про заміну стягувача у виконавчому листі, оскільки такий судовий акт підлягає оскарженню в порядку, визначеному статтями 352-354 Цивільного процесуального кодексу України.
По відношенню до цього слід також констатувати, що чинний цивільний процесуальний закон не містить правових механізмів скасування судом першої інстанції постановлених ним ухвал, на відміну від законодавчо регламентованого порядку перегляду ухвалених судових рішень у заочному порядку (Глава 11 Цивільного процесуального кодексу України).
Також вказана вимога містить ознаки зловживання процесуальними правами (п. 1 частини 2 статті 44 Цивільного процесуального кодексу України), наслідком чого є залишення заяви у цій частині без розгляду на підставі частини третьої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 44, 259, 260, 287, 284 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
1. Поновити ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
2. Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2016 року - залишити без задоволення.
3. Вимогу про скасування ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 18 жовтня 2018 року по справі №303/5404/16-ц про заміну сторони стягувача - залишити без розгляду.
4. Роз'яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость
Повний текс ухвали виготовлений та підписаний 17.05.2019.