Справа № 301/275/19
"14" травня 2019 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області, у складі головуючої судді Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Мешко ОСОБА_2 .М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Іршава справу за позовом Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченої пенсії,-
Позивач Хустське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулося в суд з даним позовом, посилаючисься на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», наказу управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області від 04.01.2017 року №1, «Про реорганізацію управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області», здійснено заходи щодо припинення діяльності управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області (код 20449666, що розташоване за адресою: 90100, Закарпатська область, Іршавський район, м. Іршава, пл.. Народна, 2) шляхом приєднання до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, яке знаходиться за адресою: 90400, м. Хуст, вул. І. Франка, 149, тел./факс 5-10-71, код ЄДРПОУ 20449720, та є правонаступником всіх прав та обов'язків управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області.
Хустське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області встановило факт заборгованості по переплаті пенсій, а саме: по відшкодуванню зайво виплачених сум пенсій до Пенсійного фонду України зі сторони пенсіонера ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Причиною незаконно призначеної пенсії стало невірне введення заробітної плати.
Переглянувши призначення пенсії ОСОБА_3 Хустським об'єднаним управлінням ПФУ припинено виплату незаконно призначеної пенсії.
Так як, відповідачу ОСОБА_3 було зайво виплачено пенсію, на яку він не мав права, то відповідно за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудень 2015 року виплачена пенсія в розмірі 13 862,48 грн. підлягає відшкодуванню Пенсійному фонду в повному обсязі.
Відповідачем ОСОБА_3 в добровільному порядку не відшкодовано незаконно отриману суму пенсії. Тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 13862,48 надміру виплачених сум пенсій.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з мотивів викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, які причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутності.
Представник відповідача Мешко ОСОБА_2 . ОСОБА_4 . в судове засідання з'явилася, позов не визнала та просила відмовити в задоволенні такого, з мотивів викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», наказу управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області від 04.01.2017 року №1, «Про реорганізацію управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області», здійснено заходи щодо припинення діяльності управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області (код 20449666, що розташоване за адресою: 90100, Закарпатська область, Іршавський район, м. Іршава, пл.. Народна, 2) шляхом приєднання до Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, яке знаходиться за адресою: 90400, м. Хуст, вул. І. Франка, 149, код ЄДРПОУ 20449720 та є правонаступником всіх прав та обов'язків управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області (а.с.4-7).
В суді встановлено, що переглянувши призначення пенсії відповідача ОСОБА_3 Хустським об'єднаним управлінням ПФУ припинено виплату призначеної пенсії.Так як, відповідачу ОСОБА_3 було зайво виплачено пенсію, на яку він не мав права, за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудень 2015 року.
Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 року.
Згідно з п. 4 вищезазначеного Порядку, у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, законом визначено дві умови, за наявності яких можливе повернення надміру сплаченої суми пенсії: по-перше, якщо така виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум та наявність рахункової помилки покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові, стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями чи підроблених документів тощо.
Позивачем не надано, а судом не встановлено жодних доказів зловживань з боку відповідача ОСОБА_3 , що стверджували б про його недобросовісність при нарахуванні розміру пенсії та отриманні надмірної суми пенсії.
Наведені у вищезазначених нормативно-правових актах умови, за яких можливо повернення безпідставно отриманої пенсії, яка була виплачена позивачем відповідачу, також не знайшли свого підтвердження.
Окрім того, оскільки у п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України законодавець чітко визначає характер помилки, яка може бути підставою для повернення коштів, а саме - рахункова помилка, то можна дійти висновку, що не всі помилки є підставою для повернення надміру сплачених пенсій, а лише ті, які пов'язані з помилками у розрахунках (арифметичні).
Як вбачається з п. 24 Постанови від 24.12.1999 № 13 Верховного Суду України, до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.
Водночас, до позовної заяви не долучено доказів, зокрема, висновку ревізії, акту перевірок чи службового розслідування, на підставі яких є можливим встановлення причини виникнення помилки при нарахуванні пенсії.
Отже, без встановлення фактів недобросовісної поведінки відповідача, та наявності рахункової помилки при виплаті пенсії, відсутні підстави для стягнення з нього надмірно виплаченої суми пенсії відповідно до ст. 1215 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст.12, ч. 1 ст. 13, ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсії.
Крім того, у справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04, остаточне рішення від 20.01.2012 року) Європейський суд з прав людини у пункті 71 рішення вказав: «… потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12,19, 81, 82, 83, 175, 177,184 , 259 , 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 1215 ЦК України,-
У позові Хустського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченої пенсії,- відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 17 травня 2019 року.
Суддя: І. А. Даруда