Справа № 420/1500/19
13 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Захарчук О.В.
сторін:
представника позивача Іщенко О.В.
представника відповідача не з'явився
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконним звільнення з посади та припинення публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 20.02.2019 р. про дострокове припинення повноважень секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання ОСОБА_1 ;
визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання;
визнати незаконним припинення публічної служби ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування;
поновити ОСОБА_1 на роботі - на посаді секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання;
стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним
Рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області є незаконним та необгрунтованим, таким, що прийнято з грубими порушеннями Законів України «Про місцеве самоврядування», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Регламенту Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, порушує права позивача та призвело до незаконного звільнення позивача з публічної служби - з виборної посади секретаря селищної ради, а тому таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і у порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Посадові особи місцевого самоврядування, крім посадових осіб, зазначених у частині другій цієї статті, яких притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення підлягають звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.
Вищезазначених підстав звільнення позивача з посади та зі служби в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», стосовно позивача не існує, також як і підстав звільнення, передбачених нормами законодавства України про працю, дія яких поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», секретар місцевої ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
Втім, відповідно до ч. 5 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Частиною 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, встановлено, що порядок підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.
Пунктом 9.2.6. Регламенту Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання (далі - Регламент) передбачено, що проекти рішень та інші документи, які внесено на розгляд ради, надаються депутатам не пізніше ніж за два дні до відкриття сесії селищної ради, а у виняткових винятках - у день проведення сесії селищної ради.
Попри зазначене, проект рішення про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради ОСОБА_1 не був включений до порядку денного сесії та взагалі не надавався депутатам ані за два дні до відкриття сесії, ані у день її проведення.
Оскільки, відповідно до п. 9.3.6 Регламенту, підготовку питань на розгляд сесії організовує секретар ради, позивач особисто працювала з кожним проектом рішення, що був включений до порядку денного 5-ої сесії, яка відбулась 20.02.2019 р., тому обгрунтовано стверджує про відсутність як в паперовій, так і електронній формі проекту питання про дострокове припинення її повноважень.
Крім того, згідно п. 9.3.5 Регламенту встановлено, що винесенню питання на розгляд пленарного засідання сесії, внесеному до порядку денного, передує його розгляд на зсіданнях постійних комісій селищної ради та (або) спільному засіданні постійних комісій селищної ради. Проект оскаржуваного рішення постійними комісіями або на спільному зсіданні постійних комісій не розглядався.
Пунктом 9.3.8 Регламенту передбачено, що проекти рішень, інші матеріали з питань, рекомендованих для розгляду на сесії, подаються не пізніше ніж за 11 днів до дня проведення чергової сесії, а ті, що не включені до порядку денного згідно з вимогами Регламенту, можуть бути включені до нього на пленарному засіданні сесії під час затвердження порядку денного лише за відповідним рішенням ради.
Однак, і в цьому випадку Регламент передбачає певні вимоги до проектів рішень, що включаються до порядку денного сесії селищної ради на її пленарному засіданні.
Так, п. 9.3.3 Регламенту передбачено, що у виняткових випадках пропозиції до порядку денного можуть бути внесені депутатами селищної ради на пленарному засіданні селищної ради у письмовому та електронному вигляді з обґрунтуванням терміновості їх внесення.
Проект рішення про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради ОСОБА_1 був внесений на початку пленарного засідання сесії 20.02.2019 р. під час затвердження порядку денного депутатом ОСОБА_4 з голосу, в електронному чи письмовому вигляді до президії сесії, де знаходилась позивач, як секретар селищної ради разом з селищним головою, та депутатам цей проект в письмовому вигляді не надавався. Обгрунтувань необхідності його розгляду не наводилось. Депутат ОСОБА_4 лише послався на відповідне звернення групи депутатів, яке нібито надійшло до ради напередодні, однак тексту цього звернення не зачитував. Про надходження цього звернення позивачу, як секретарю ради, було невідомо, попри те, що секретар ради опрацьовує всі документи, пов'язані з проведенням сесії, в силу зазначеної норми Регламенту, яка зобов'язує секретаря селищної ради забезпечувати організацію підготовки питань для розгляду на сесії ради.
Позивачу й досі невідомо, з яких підстав були достроково припинені її повноваження секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.
Отже, оскаржуване рішення відповідача було внесено на розгляд ради та прийнято з грубими порушення Регламенту, втаємничено від секретаря ради, який відповідальний за організацію проведення сесії. Все це свідчить про сплановану провокацію окремих депутатів селищної ради, спрямовану особисто на секретаря ради, з метою в будь-який, навіть в такий очевидно незаконний спосіб, усунути її з посади.
При прийнятті за таких підстав рішення про дострокове припинення повноважень позивача та припинення її служби в органах місцевого самоврядування відповідачем не дотримано принципів, на яких ґрунтується трудове законодавство, законодавство про службу в органах місцевого самоврядування, рівно як і принципів законності та правової визначеності, які є складовими верховенства права.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 14.03.2019 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача 25.03.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №65003 05074429 (а/с. 28).
25.04.2019 року за вх. № 15237/19 надано відзив на адміністративний позов із додатками (а/с. 45 - 62), який обгрунтований наступним:
За час своєї діяльності на посаді секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 зарекомендувала себе, як особа, яка не має професійного досвіду, не виконує положення Регламенту , та на яку постійно надходять скарги з боку депутатів селищної ради за неналежну організацію підготовки проведення пленарних засідань сесії та засідань постійних комісії.
Такі висновки можна зробити з наступного.
Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», секретар міської ради організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів.
Так, відповідно до п.9.3.6. Регламенту Таїровської селищної ради, підготовку питань на розгляд сесії селищної ради організовує секретар ради. Відповідно до п.9.3.8. Регламенту Таїровської селищної ради проекти рішень селищної ради, інші матеріали з питань, рекомендованих для розгляду на сесії, подаються не пізніше ніж за одинадцять днів до призначеної дати проведення чергової сесії, якщо інше не передбачено даним Регламентом. Проекти рішень, що не включені до порядку денного згідно з вимогами Регламенту, можуть бути включені до нього на пленарному засіданні сесії під час затвердження порядку денного лише за відповідним рішенням ради.
Проте, в порушення зазначених положень Регламенту, секретарем Таїровської селищної ради ОСОБА_1 питання порядку денного взагалі не надаються для розгляду та надання пропозицій депутатами, проекти рішень у встановлені Регламентом Таїровської селищної ради строки не надаються на розгляд та вивчення депутатам, на забезпечується належним чим проведення засідань постійних комісій, в ході пленарних засідань питання для голосування ставляться не чітко, що спричиняє неодноразове переголосування по кожному питанню порядку денного. Такі дії секретаря кажуть про відсутність необхідного професіоналізму та системне порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Таїровської селищної ради.
Так, рішення Таїровської селищної ради №24-VІІ від 08.02.2019 року «Про селищний бюджет на 2019 рік» на офіційному сайті Таїровської селищної ради було опубліковано без додатків.
Рішення Таїровської селищної ради №20- VІІ від 08.02.2019 «Про утворення та затвердження структури та штатної чисельності виконавчих органів Таїровської селищної ради» взагалі не було опубліковано. Також положення про відділи Таїровсьокої селищної ради у загальній кількості 10 одиниці (додатки до рішення) були надані на розгляд депутатам безпосередньо на пленарному засіданні четвертої сесії Таїровської селищної ради. Така ситуація призвела до того, що депутати не мали можливості детально ознайомитись зі змістом зазначених положень, внести свої пропозиції до положень, а як наслідок рішення Таїровської селищної ради №20- VІІ від 08.02.2019 «Про утворення та затвердження структури та штатної чисельності виконавчих органів Таїровської селищної ради» було прийнято частково, положення про відділи не приймались та не затверджувались, що в свою черги призвело до неможливості розпочати процес укомплектування Таїровської селищної ради необхідним персоналом та вести належну роботу по напрямкам діяльності відділів які увійшли до затвердженої структури Таїровської селищної ради.
На пленарному засідання четвертої сесії Таїровської селищної ради також розглядалось питання щодо встановлення місцевих податків. В ході розгляду зазначеного питання було дуже палке обговорення та вносились численні пропозиції депутатів щодо зміни ставок місцевих податків. При ставленні на голосування секретарем Таїровської селищної ради ОСОБА_1 окремих пропозицій депутатів питання ставилось не чітко тому депутати неодноразово переголосували та взагалі не розуміли які ставки місцевих податків були прийняті.
Зазначені обставини знайшли своє відображення в колективній заяві депутатів Таїровської селищної ради від 19.02.2019 року, що передувала розгляду питання про дострокове припинення повноважень секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 .
Також до зазначеної заяви було додано відповідний проект рішення, пояснювальну записку, а також електронний носій на якому знаходився проект рішення в електронному вигляді.
Тому твердження позивача про недотримання положень 9.3.3. Регламенту Таїровської селищної ради є необгрунтованими.
Що стосується включення питання про дострокове припинення повноважень до порядку денного повідомляю наступне.
Так на пленарному засіданні V сесії Таїровської селищної ради під час затвердження порядку денного у зв'язку з відсутністю в порядку денному питання про дострокове припинення повноважень секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 . депутатом ОСОБА_4 було винесено пропозицію з дотримання положень п. 9.3.3. Регламенту Таїровської селищної ради про включення до порядку денного V сесії Таїровської селищної ради питання щодо дострокового припинення повноважень секретарем Таїровської селищної ради ОСОБА_1 .
Відповідна пропозиція була підтримана більшістю депутатів та питання щодо дострокового припинення повноважень секретарем Таїровської селищної ради ОСОБА_1 було включено до порядку денного.
Постає питання, чому секретарем Таїровської селищної ради не було включено до порядку денного питання про дострокове припинення її повноважень, враховуючи те що відповідна заява депутатів таки надійшла до селищної ради.
Посилання позивача, що на виконання п.9.3.6 Регламенту Таїровської селищної ради вона особисто працювала з кожним проектом рішення, що був включений до порядку денного V сесії Таїровської селищної ради свідчить про безпосередню участь позивача у формування порядку денного та на той факт, що вимога 21 депутата щодо включення до порядку денного питання про дострокове припинення повноважень секретаря виконана не була, що і спричинило звернення депутата ОСОБА_4 безпосередньо на пленарному засіданні.
На виконання п.11.2.2, 11.2.3. Регламенту Таїровської селищної ради було проведено таємне голосування за результатами, якого було прийнято рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч. 5 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
На виконання зазначеної норми закону і було достроково припинено повноваження секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 з дотримання процедури передбаченої чинним законодавством України.
Що стосується припинення служби в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а саме, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Аналізуючи зазначену норму та положення ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», служба в органі місцевого самоврядування - Таїровській селищній раді у секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 припинилась у зв'язку з прийняттям радою рішення про дострокове припинення її повноважень.
Що стосується посилання позивача на порушення норм ст. 47 та 166 КЗпП України повідомляємо наступне
Позивач після прийняття оскаржуваного рішення залишив пленарне засідання ради та до 04.03.2019 року взагалі не з'являвся до селищної ради для отримання трудової книжки. За отриманням рішення, яким достроково припинено повноваження секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 . позивач звернувся з відповідною заявою лише 04.03.2019 року, в той день коли особисто з'явився в селищній ради та саме в цей день позивачу була вручена трудова книжка.
В даному випадку жодного факту, який би свідчив про порушення норм чинного законодавства з боку відповідача при прийнятті рішення про дострокове припинення повноваження секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 . та подальшого звільнення з посади секретаря обґрунтовано позивачем надано не було та не надано жодних доказів, які б підтверджували правову позицію позивача.
15 січня 2019 року ОСОБА_1 шляхом таємного голосування депутатів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обрана секретарем Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання (рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 15.01.2019 р. № 16 - VII).
15.01.2019 р. ОСОБА_1 прийняла Присягу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 9-й ранг посадової особи місцевого самоврядування.
20 лютого 2019 року рішенням 5-ої сесії Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 40 - VII були достроково припинені повноваження секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання ОСОБА_1 .
У "Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією", опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що "дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі".
Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч. 2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).
Відповідно до ст. 6 Конвенції "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 "…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.", яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір в даній справі виник з приводу прийняття відповідачем рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 20.02.2019 р. про дострокове припинення повноважень секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання ОСОБА_1 , яким, на думку позивача, порушені його права.
Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 3 ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Як передбачено в ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Частина 3 статті 7 вказаного Закону передбачає поширення на посадових осіб місцевого самоврядування дію законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Законом.
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою, що визначено ч. 1 ст. 10 вказаного Закону.
Статтею 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», вказаним та іншими законами, а також у визначених зазначеною статтею підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, вказаним та іншими законами до їх відання.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Стаття 1
Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
П. 4 ч. 1 ст. 26
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.
Ч. 1 ст.46
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Ч. 1 ст. 50
Секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо: 1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови; 2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою; 3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради; 4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради; 5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень. У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний сільський, селищний, міський голова.
Ч.1 ст.20
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, повязаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Згідно ст.17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, п. 120, «Онерїлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, п. 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п. 72, «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, п. 51).
Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії".
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відтак, оскаржуване позивачем рішення №39-VІІ від 20.02.2019 р. «Про дострокове припинення повноважень секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VІІ скликання» не містить належного обґрунтування підстав та мотивів його прийняття.
У спірному рішення вказано: «Відповідно до частини п'ятої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи Протокол №3 лічильної комімсії, Таїровська селищна рада ВИРІШИЛА:
Достроково припинити повноваження секретаря Таїровської селищної ради ОСОБА_1 з 20.02.2019 року».
Частиною 5 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Вказана норма закону регулює право відповідної ради припинити достроково повноваження секретаря, однак жодним чином не регулює підстави такого припинення.
Натомість підстави дострокового припинення повноважень передбачено іншими законами, зокрема, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», однак спріне рішення не містить такого посилання, а тому суд дійшов висновку, що підстави для звільнення позивача відсутні.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення позову.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на її особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи збираються або затверджуються відповідною радою; посади на які особи назначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою передбаченою законодавством України.
У відносинах з питань служби в органах місцевого самоврядування важливим є утримання гарантій при прийняті на роботу та звільненні з роботи, визначених Кодексом законів про працю України та Закону України «Про державну службу» з урахуванням особливостей визначених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Отже, приймаючи оскаржуване рішення № 39-VІІ від 20.02.2019 р. «Про дострокове припинення повноважень секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VІІ скликання» діяла не у межах та не у спосіб, передбачений законом та регламентом ради, рішення є протиправним та не обґрунтованим, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про:
визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання;
визнання незаконним припинення публічної служби ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування.
Суд в контексті наведеного наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року по справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11), звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Cуд в контексті спірних правовідносин застосував ефективний спосіб захисту порушеного права позивача - скасував рішення про звільнення з посади і поновив ОСОБА_1 на посаді, з якої її було звільнено.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.02.2019 р. по 13.05.2019 р.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р. затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати. Так, відповідно до п. 2 вказаного Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Частиною 8 цього Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою про виплату заробітної плати за період з 18.01.2019 р. - 20.02.2019 р. грошове забезпечення позивача за останні два календарні місяці перед звільненням за січень 2019 року (10 704,02 грн.) та лютий 2019 року (15 734, 88 грн.) склало відповідно 26 438, 90 грн.
Таким чином, середній заробіток позивача розраховується так: 10 704,02 грн.+ 15 734, 88 грн.= 26 438, 90 грн. Кількість відпрацьованих позивачем робочих днів у січні-лютому 2019 року :13+14=27 дн., 26 438, 90 грн.:27 дн.=979, 21 грн.
За період невиконання рішення суду з 21 лютого 2019 року по 13 травня 2019 року кількість робочих днів склала: лютий - 6 дн., березень - 20 дн., квітень- 21 дн., травень - 8 дн.= 55 робочих днів.
Отже, сума до сплати 55 дн.х 979, 21 грн.=53 856, 55 грн.
З врахуванням зазначеного, враховуючи беззаперечне право особи на виконання рішення суду, суд приходить до висновку про стягнення з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області середнього заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 53 856, 55 грн. з вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 139, 183, 189, 190, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконним звільнення з посади та припинення публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 20.02.2019 р. про дострокове припинення повноважень секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання.
Стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 21.02.2019 р. по 13.05.2019 р. у сумі 53 856, 55 грн. (п'ятьдесят три тисячи вісімсот п'ятдесят шість гривень 55 копійок) без вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів.
В задоволенні вимог щодо визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області VII скликання та визнання незаконним припинення публічної служби ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон: ( НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області - адреса: вул.40-річчя Перемоги, 25, смт.Таїрове, Овідіопольский район, Одеська область, 65496, ідентифікаційний код 0558215, телефон: (04876) 909-68, E-mail:tairoverada@ gmail.com
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.