м. Вінниця
15 травня 2019 р. Справа № 802/2539/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Слободянюка В.О.,
представника позивача: Шемчук Р.Д.,
представника відповідачів: ОСОБА_1 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Другого міського відділу у м.Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про відстрочку виконання судового рішення у адміністративній справі № 802/2539/17-а за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, 2-го міського відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, 2-го міського відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову 2-го міського відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області у видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Зобов'язано 2-ий міський відділ у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_4 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України НОМЕР_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
10.04.2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду від Другого міського відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області надійшла заява про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 року у справі №802/2539/17-а (вх. № 20038).
Ухвалою суду від 12.04.2019 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2019 року з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 22.04.2019 року відкладено розгляд заяви у судове засідання на 15.05.2019 року.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі.
Представник відповідачів у судовому засіданні просила відстрочити виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 року терміном до трьох місяців, строк обраховувати з моменту направлення заяви.
Визначаючись щодо заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд виходив з наступного.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України.
Згідно із частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі, якщо рішення суду не виконується у добровільному порядку воно може бути звернене до примусового виконання у порядку статті 373 КАС України.
При цьому, відповідно до частин першої, третьої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд згідно з положеннями частини четвертої статті 378 КАС України також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому відповідно до частини п'ятої статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову 2-го міського відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області у видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Зобов'язано 2-ий міський відділ у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_4 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України НОМЕР_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення зазначено, що з 01.01.2016 до ДМС України у Вінницькій області припинено постачання та надання бланкової продукції, а саме паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, оскільки запроваджено Державою оформлення паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, переселення, вилучення повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України". Також зазначено, що порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 № 320 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1089/21401 (далі - Порядок № 320), що встановлював зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовувалися для виконання Положення №2503-ХІІ, втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 161 від 01.03.2018, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2018 за № 352/31804. Відтак, як зазначає заявник, на сьогодні відсутні затверджені у встановленому порядку:
- форма заяви, що подається для одержання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки,
- порядок реєстрації такої заяви,
- процедура оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки,
- порядок дій працівників уповноважених органів під час: приймання документів, перевірки поданих документів, перевірки та підтвердження тотожності особи, яка подає заяву та особи, зображеної на фотокартці, заходи з ідентифікації особи;
- форма бланку паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки.
Заявник вказує, про юридичну неможливість застосування правової норми, закріпленої у Положенні про паспорт громадянина України, випливає із суперечності вимогам Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ (далі - Закон № 5492) та яким сьогодні регулюються правові відносини щодо видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Зважаючи на обґрунтування вказаної заяви, суд зауважує, що наведена вище норма КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Під відстроченням виконання рішення розуміється перерва на певний, точно визначений строк, протягом якого виконання рішення не проводяться, у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб.
Таким чином, для відстрочення виконання рішення суду повинна бути наявність обставин, що ускладнюють виконання.
На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду належні та допустимі докази відповідно до вимог статей 73 і 74 КАС України.
Такими доказами відповідно статті 70 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що заявником не наведено доказів настання обставин, з якими він пов'язує відстрочення виконання рішення суду, а посилання останнього на відсутність механізму реалізації Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України 26.06.1992 №2503, в даному випадку є недоречним, оскільки оцінка законності виготовлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки була надана рішенням суду у даній справі, а також рішенням Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 (номер провадження Пз/9901/2/18).
Крім того, суд зауважує та наголошує, що у випадку задоволення заяви представника відповідача про відстрочення рішення суду у даній справі, матиме місце порушення гарантованих Конституцією України прав позивача, який не зможе реалізувати їх повною мірою без отримання паспорта громадянина України, що є неприпустимим.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить висновку, що у задоволенні заяви представника Другого міського відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про відстрочку виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 року у адміністративній справі № 802/2539/17-а - необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 256, 325, 370, 372, 378 КАС України, -
В задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 20.05.2019 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович