№ 207/1290/19
№ 2/207/1023/19
08 травня 2019 року Суддя Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Тюлюнова В.Г., розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову.
11 квітня 2019 року з позовною заявою до суду звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Кам'янської міської ради, треті особи: Відділ у м.Кам'янське Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам'янське головного управління геокадастру у Дніпропетровській області, Приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу Татарець Таїсія Костянтинівна, про визнання правочинів недійсними.
03 травня 2019 року позивач до уточненої позовної заяви додав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на 52/100 частини земельної ділянки № 79 загальною площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07.06.2017 року приватним нотаріусом КМНО Татарець Т.К. за реєстровим № 360, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2017 року за реєстровим № 20795082.
Заявник до суду не з'явився.
Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, керуючись завданнями цивільного судочинства, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прихожу до висновку, що заява про забезпечення позову має бути повернута заявнику виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п. 4), а також пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п. 6).
Відповідно до ч. 4 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Отже, у заяві, окрім іншого, необхідно зазначати, як про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, так і про доцільність вжиття кожного із цих заходів забезпечення.
ОСОБА_2 хоча і порушує питання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 52/100 частини земельної ділянки № 79 , однак не зазначає та не обґрунтовує необхідність і доцільність вжиття цих заходів забезпечення, та не надав ніяких письмових доказів.
Звертаю увагу, що предметом позову є порушені права позивача на право спільної часткової власності земельної ділянки № 79 площею 0.1000 га по АДРЕСА_1 , а не реалізація предмета спору.
Саме тому, що ОСОБА_2 при поданні заяви про забезпечення позову порушено вимоги ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України в частині зазначення необхідності і доцільності вжиття заходів забезпечення позову. До заяви не надані докази, які б свідчили про необхідність і доцільність вжиття заходів забезпечення у накладенні арешту на земельну ділянку.
Також, у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Зустрічне забезпечення покликане забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України).
Таким чином, заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявниці, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 151 - 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. Г. Тюлюнова