Справа № 152/506/19
1-кс/152/153/19
іменем України
18 квітня 2019 року м. Шаргород
Справа №152/506/19
Провадження №1-кс/152/153/19
Слідчий суддя Шаргородського
районного суду Вінницької області - ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового
засідання - ОСОБА_2 ,
заступника керівника Жмеринської
місцевої прокуратури - ОСОБА_3 ,
заступника начальника СВ
Шаргородського ВП
Жмеринського ВП
ГУНП у Вінницькій
області - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
встановив:
17.04.2019 року ст. слідчий СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шаргородського районного суду з клопотанням, погодженим із першим заступником керівника Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що ним розглядаються матеріали кримінального провадження №12019020360000205 від 10.04.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.190 КК України, в ході розгляду яких встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що маючи намір незаконним шляхом заволодіти чужими коштами, будучи раніше знайомою із ОСОБА_8 , повідомила йому недостовірні відомості про те, що вона здійснює виготовлення висновків медико-соціальної експертизи про наявність третьої групи інвалідності за умови передачі членам Вінницької МСЕК незаконної грошової винагороди в сумі 6500 грн. за один висновок, про що ОСОБА_8 повідомив свою матір ОСОБА_9 .
В подальшому, з метою виготовлення на своє ім'я висновку МСЕК про наявність третьої групи інвалідності, 25.03.2019 року ОСОБА_9 передала кошти в сумі 6500 грн. ОСОБА_8 , який перерахував на вказану ОСОБА_5 картку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» № НОМЕР_1 вказані грошові кошти, які ОСОБА_5 зняла з рахунку, розпорядившись ними на власний розсуд, завдавши своїми діями ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 6500 грн.
Крім того, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що маючи злочинний намір повторно заволодіти чужими коштами, не маючи відношення до виготовлення та не перебуваючи на посаді, пов'язаній із виготовленням висновків МСЕК, повідомила ОСОБА_8 недостовірні відомості про те, здійснює виготовлення висновків про наявність третьої групи інвалідності за умови сплати 6500 грн. за один висновок, після чого останній, повіривши у достовірність вказаної ОСОБА_5 інформації, повідомив свою дружину ОСОБА_10 про можливість виготовити висновок МСЕК про наявність третьої групи інвалідності за умови передачі членам Вінницької МСЕК незаконної грошової винагороди в сумі 6500 грн.
26.03.2019 року ОСОБА_8 , з метою виготовлення висновку медико-соціальної експертизи про наявність третьої групи інвалідності у його дружини ОСОБА_10 , за допомогою терміналу самообслуговування перерахував на вказану ОСОБА_5 картку АТ «АКЦЕНТ-БАНК», грошові кошти в сумі 6500 грн., які остання зняла з рахунку та розпорядилася ними на власний розсуд.
Також, ОСОБА_8 , повіривши у достовірність вказаної ОСОБА_5 інформації, з метою виготовлення на своє ім'я висновку МСЕК про наявність третьої групи інвалідності, 28.03.2019 року перерахував на вказану ОСОБА_5 картку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 6500 грн., які остання зняла з рахунку та розпорядилася ними на власний розсуд.
Крім того, слідчий вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в тому, що маючи намір незаконно заволодіти грошовими коштами, умисно, з метою отримати незаконну вигоду, повідомила ОСОБА_8 недостовірні відомості, що зможе виготовити висновки МСЕК про наявність групи інвалідності за умови сплати 6500 грн. за одну особу, який повіривши у достовірність інформації, повідомив про можливість виготовлення висновку ОСОБА_11 . Так,30.03.2019 року ОСОБА_11 з метою оформлення на її ім'я висновку МСЕК про третю групу інвалідності, передала ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 6500 грн. для перерахування на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_5 , що і було зроблено.
Також, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що, маючи намір незаконно заволодіти коштами ОСОБА_12 , умисно, з метою отримати незаконну вигоду, 30.03.2019 року повідомила останній недостовірні відомості, що зможе виготовити висновки МСЕК про наявність групи інвалідності у неї та чоловіка - ОСОБА_13 за умови сплати 6500 грн. за одну особу. 31.03.2019 року ОСОБА_12 з метою оформлення на її ім'я та на ім'я чоловіка висновків МСЕК про третю групу інвалідності, передала ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 6500 грн. за себе та 6500 грн., як плату за виготовлення висновку МСЕК на ім'я чоловіка, для перерахування на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_5 , що і було зроблено ОСОБА_8 . 01.04.2019 року ОСОБА_12 передала кошти в сумі 6500 грн. ОСОБА_8 , як плату за виготовлення висновку МСЕК на ім'я сина ОСОБА_14 , які ОСОБА_8 перерахував на вказану ОСОБА_5 картку АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Окрім вказаного, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що шляхом обману повідомила ОСОБА_8 недостовірні відомості про те, що зможе виготовити висновок МСЕК про наявність третьої групи інвалідності за умови сплати 6500 грн., про що ОСОБА_8 повідомив свого брата ОСОБА_15 .
02.04.2019 ОСОБА_15 , з метою виготовлення висновку МСЕК на своє ім'я, за допомогою терміналу самообслуговування перерахував на вказану ОСОБА_5 картку АТ «АКЦЕНТ-БАНК», грошові кошти в сумі 6500 грн., які остання зняла, розпорядившись ними на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що маючи намір незаконно заволодіти коштами, умисно, з метою отримати незаконну вигоду, повідомила ОСОБА_8 недостовірні відомості, що зможе виготовити висновки МСЕК про наявність групи інвалідності за умови сплати 6500 грн. за одну особу, який повіривши у достовірність вказаної інформації, повідомив про можливість виготовлення висновку ОСОБА_16 . Так, 04.04.2019 року ОСОБА_16 з метою оформлення на її ім'я висновку МСЕК про третю групу інвалідності, передала ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 6500 грн., які останній в свою чергу, передав ОСОБА_5 в приміщенні КНП «Шаргородська ЦРЛ».
Також, як зазначено слідчим у клопотанні, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що маючи злочинний намір повторно незаконним шляхом заволодіти коштами, зателефонувала до ОСОБА_12 та попросила останню знайти людей, які мають намір виготовити висновок МСЕК про наявність групи інвалідності, про що ОСОБА_12 розповіла ОСОБА_17 .
Так, 08.04.2019 року приблизно о 19 годині ОСОБА_5 , з метою заволодіння коштами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , повідомила ОСОБА_17 недостовірні відомості про те, що вона є головою комісії Вінницької МСЕК, та зможе виготовити висновок МСЕК про наявність групи інвалідності за умови передачі членам Вінницької МСЕК незаконної грошової винагороди в сумі 13000 грн. за два висновки.
В подальшому, того ж дня приблизно о 22 годині ОСОБА_17 , з метою виготовлення висновку МСЕК на своє ім'я та на ім'я ОСОБА_19 , в приміщенні КНП «Шаргородська центральна районна лікарня», передала ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 13000 грн., якими остання розпорядилася на власний розсуд.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , кваліфікуються за ч.ч.1, 2 ст.190 КК України.
15.04.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України.
Просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який здійснювати за адресою: АДРЕСА_1 та покласти на неї обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
В обґрунтування клопотання про застосування саме такого запобіжного заходу зсилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років. Вказана обставина, на думку слідчого, свідчить про неможливість запобігання ризикам переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у випадку незастосування щодо неї запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При розгляді клопотання в судовому засіданні 18.04.2019 року заступник начальника СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_4 його підтримав, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.
Перший заступник керівника Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 підтримав зазначене клопотання і просить його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування і вчиняти інші злочини, оскільки підозрювана ОСОБА_5 вчинила злочини невеликої та середньої тяжкості, за які передбачено покарання до трьох років позбавлення волі, тому в подальшому ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих. Підозрювана ОСОБА_5 повідомила органу досудового розслідування, будучи допитаною в якості підозрюваної, що користується банківською карткою свого колишнього чоловіка ОСОБА_20 , саме на картку ОСОБА_20 потерпілими перераховувалися грошові кошти, які ОСОБА_5 знімала. Також, ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_20 перебуває за межами України - у Російській Федерації. Сама ОСОБА_5 паспортизована паспортом для виїзду за кордон. У зв'язку із цим вважає, що є ризик, що підозрювана може виїхати за кордон, до ОСОБА_20 , карткою якого користується. До того ж, стороні обвинувачення відомо, але ці відомості ще встановлюються, що аналогічні злочини вчинялися підозрюваною у Томашпільському районі Вінницької області. Вважає, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У зв'язку із наведеним вважає, що є підстави для застосування саме такого виду запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним вище ризикам. Просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під цілодобовим домашнім арештом строком на два місяці, який здійснювати за адресою: АДРЕСА_1 , та покласти на неї обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; цілодобово не залишати місце постійного місця проживання.
Підозрювана ОСОБА_5 при розгляді клопотання повідомила, що визнає себе винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України при обставинах, що викладені в оголошеній їй 15.04.2019 року підозрі, розкаюється у вчиненому. Щодо обрання їй запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту заперечує, оскільки вона прибувала на всі виклики слідчого, жодного разу не ухилилася від явки на виклики слідчого, надала правдиві показання, не впливала та не впливатиме на потерпілих, які вже допитані, не перешкоджала та не перешкоджатиме слідству, не має наміру ухилятися від органу досудового розслідування чи суду. Просить не обирати їй запобіжного заходу, так як вона має постійне місце проживання - понад один рік проживає у будинку своєї матері в с. Борівка, Чернівецького району, має малолітню дитину - дев'ятирічну доньку, не працює, але веде домашнє підсобне господарство, за рахунок чого утримує сім'ю.
Адвокат ОСОБА_6 при розгляді клопотання зазначив, що воно є безпідставним та не обґрунтованим, у зв'язку із чим просить відмовити у його задоволенні. Вважає, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України, про наявність якого зазначив у клопотанні слідчий та під час судового розгляду стверджував прокурор, не знайшли свого підтвердження. Підозрювана ОСОБА_5 має постійне місце проживання, веде підсобне господарство, утримує малолітню доньку, не ухилялася від викликів слідчого, не впливала на потерпілих, оскільки докази про протилежне відсутні, до кримінальної відповідальності не притягувалася, тому обрання запобіжного заходу буде для ОСОБА_5 моральним тягарем та обмежувати її конституційні права.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення заступника начальника СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , думки першого заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження за клопотанням слідчого, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення…».
З витягу з кримінального провадження №12019020360000105 вбачається, що 10.04.2019 року надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_17 про те, що вона передала ОСОБА_5 кошти в сумі 13000 грн. на оформлення ІІІ групи інвалідності, але остання жодних документів не оформила та коштів не повернула, а також надійшла заява ОСОБА_12 про те, що 31.03.2019 року в м. Шаргород в присутності чоловіка вона передала кошти в розмірі 13000 грн. ОСОБА_8 , для перерахунку ОСОБА_5 як плату за оформлення ІІІ групи інвалідності, якими остання заволоділа шахрайським шляхом; 11.04.2019 року до ЄРДР внесено заяву ОСОБА_9 , про те, що 25.03.2019 року ОСОБА_5 шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами за виготовлення висновку МСЕК, заяви ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_5 шахрайським шляхом заволоділа їх грошовими коштами за виготовлення висновків МСЕК; 15.04.2019 року надійшов рапорт ст. слідчого ОСОБА_7 про те, що в ході розслідування кримінального провадження №12019020360000106 від 10.04.2019 року встановлено, що ОСОБА_5 з метою незаконного заволодіння коштами ОСОБА_12 повідомила останню про можливість виготовлення висновку МСЕК. на її чоловіка, після чого 31.03.2019 року ОСОБА_12 передала кошти в сумі 6500 грн. ОСОБА_8 для перерахунку на картку ОСОБА_5 на оформлення групи інвалідності, який за допомогою терміналу самообслуговування перерахував останній вказані кошти, кваліфікація злочинів - ч.ч.1, 2 ст.190 КК України, особа, яку повідомлено про підозру - ОСОБА_5 (а.п.4-6).
Вище вказані обставини також підтверджуються реєстрацією повідомлень Шаргородським ВП про надходження заяв від ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 про передачу грошових коштів на оформлення групи інвалідності ОСОБА_5 , котра шахрайським шляхом заволоділа коштами (а.п.7, 12, 14, 16, 18, 20, 21, 24, 25, 28); протоколами допиту потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 від 10.04.2019 року, ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 від 11.04.2019 року (а.п.8-9, 11, 13, 15, 17, 19, 22-23, 26-27), які повідомили про обставини вчинення щодо них шахрайства ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 10.04.2019 року (а.п.10).
15.04.2019 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України (а.п.34-37).
Допитана 15.04.2019 року під час досудового розслідування в якості підозрюваної ОСОБА_5 винуватою себе у пред'явленій підозрі визнала (а.п.38-39).
Також, надаючи пояснення слідчому судді в судовому розгляді клопотання, підозрювана ОСОБА_5 повідомила, що визнає себе винуватою у вчиненні злочинів, які зазначені в оголошеній їй підозрі та в клопотанні, яке розглядається.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч.1 ст.178 КПК України.
Згідно із ст.181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження… Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців… Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно з вимогами ст.184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника (ч.1 ст.193 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрювана ОСОБА_5 раніше не судима (а.п.33).
З довідки-характеристики, виданої виконавчим комітетом Борівської сільської ради від 11.04.2019 року (а.п.31) та довідки про склад сім'ї (а.п.32), вбачається, що ОСОБА_5 не працює, проживає в с. Борівка без реєстрації з неповнолітньою дочкою ОСОБА_22 , 2009 року народження та матір'ю ОСОБА_23 , 1962 року народження, скарги на поведінку ОСОБА_5 від жителів села до сільської ради не находили.
Як пояснила підозрювана ОСОБА_5 на запитання слідчого судді, власного житла вона не має, проживає за вказаною вище адресою в будинку, що належить його матері. Вона розлучена; від попереднього шлюбу має неповнолітню доньку, яка навчається у четвертому класі школи; на теперішній час вона не працює, утримує себе та доньку за рахунок ведення підсобного домашнього господарства.
Слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України, які вчинені у короткий проміжок часу між собою, мають корисливі мотиви, мету незаконного збагачення.
Також, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, а джерело своїх доходів, за рахунок яких утримується сама та утримує малолітню дитину, - підозрювана слідчому судді не назвала, вказавши, що проживає за рахунок ведення підсобного господарства, але доказів цьому не надала.
Також, ОСОБА_5 власного житла не має, зареєстрована в с. Березівка Чернівецького району, а проживає в будинку матері в с. Борівка Чернівецького району.
Враховуючи в сукупності наведені вище обставини, а також, що за злочини, передбачені ч.ч.1, 2 ст.190 КК України в кількості десяти епізодів злочинної діяльності, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, то наявний ризик, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, хоча вона до цього і прибувала на всі виклики слідчого, що не заперечується стороною обвинувачення.
Крім того, будучи допитаною у якості підозрюваної ОСОБА_5 повідомила, що має зв'язки із потерпілими, має намір з ними спілкуватися, в тому числі, з метою повернення коштів, щоб потерпілі зазначили, що не мають до неї претензій.
Потерпілі, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, допитані.
Разом з тим, на переконання слідчого судді, враховуючи, що ОСОБА_5 знайома з потерпілими, має з ними зв'язок, вказана обставина свідчать про можливість спроб підозрюваної незаконно впливати на потерпілих, та таким чином, перешкоджати кримінальному провадженню, тобто наявні ризики, передбачені п.п.3, 4 ст.177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України, які вчинені з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та в короткий проміжок часу між собою, що, на думку слідчого судді, свідчить про наявність суспільної небезпечності підозрюваної і дає підстави слідчому судді вважати, що наявна небезпека вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень, тобто ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, небезпеку переховування підозрюваної від правосуддя слідчий суддя оцінює не лише, виходячи із тяжкості покарання, а враховує і ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
У зв'язку із цим наявні достатні підстави для застосування запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та вчиняти інші злочини.
З аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що неможливо застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт, оскільки він буде недостатнім для запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею.
При цьому, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту, враховуючи, що остання підозрюється у вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також враховуючи, що на її утриманні знаходиться малолітня дитина, тоді як цілодобовий домашній арешт позбавить можливості ОСОБА_5 влаштуватися на роботу та отримувати заробітну плату, тобто позбавить засобів до існування її сім'ю, тоді як застосування запобіжного заходу своєю метою має забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, проте, не має на меті обмеження конституційних прав обвинуваченої на працю, на достатній рівень життя.
Матір підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_23 надала до суду заяву, що не має заперечень щодо того, щоб її донька проживала в подальшому у належному їй будинку АДРЕСА_1 (а.п.51).
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність яких була доведена прокурором.
Отже, виходячи із аналізу норм кримінального процесуального законодавства, враховуючи викладені вище обставини, слід застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту та зобов'язати останню прибувати до слідчого Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з с. Борівка Чернівецького району Вінницької області, де вона проживає, не залишати місце постійного проживання в с.Борівка без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 203, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, який здійснювати щодобово у період доби з 21 години до 06 години за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії ухвали визначити протягом двох місяців - починаючи з 21 години 00 хвилин 18 квітня 2019 року до 21 години 00 хвилин 18 червня 2019 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 строком на два місяці, тобто до 18.06.2019 року обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до старшого слідчого СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області, прокурора, суду;
2) не залишати місце проживання в будинку АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду у період доби з 21 години до 06 години;
3) повідомляти слідчого СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця свого проживання.
В решті клопотання - відмовити.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_5 у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної - до Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області.
Органу Національної поліції негайно поставити підозрювану ОСОБА_5 на облік і повідомити про це ст. слідчому СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_7 та слідчому судді.
Роз'яснити, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної ОСОБА_5 , мають право протягом строку, на який до неї застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з'являтися в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження в порядку, передбаченому ст.ст.284, 288, п.2 ч.2 ст.314, ч.6 ст.340, ст.417, п.3 ч.1 ст.346 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Шаргородського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1